Старший офіцер Центрального управління інноваційної діяльності ЗСУ та засновник батальйону БПЛА 68-ї бригади "Шершні Довбуша" Андрій Оністрат дав інтерв'ю 24 Каналу.

У розмові Андрій Оністрат розповідає, чому опинився в ситуації зі звільненням і переведенням, а також детально пояснює, чому звинувачує в цьому колишнього голову Офісу президента Андрія Єрмака.

Пан Оністрат критикує підходи до управління в армії, мобілізації та забезпечення, а також ділиться своїм баченням майбутнього війни восени й узимку.

Подаємо текстову версію розмови з військовим.

Як Єрмак вижив Андрія Оністрата із ЗСУ

Станом на сьогодні ти сам для себе розібрався, чому сталося те переведення, через яке ти звільнився зі Збройних сил України?

Методом дедукції я зрозумів, що, швидше за все, Андрій Борисович Єрмак (звільнений ексголова Офісу президента України, – 24 Канал) прийшов до Головкома (Олександра Сирського, – 24 Канал) і попросив мене покарати. А Головком взяв і відправив мене в 17-й корпус.

А Єрмак досі такий могутній? Чи це справа не в могутності, а в чомусь іншому?

Мені складно оцінити — могутній, не могутній. Я думаю, це моє враження, що він загнав президента в стойло перевиборів, тому що у випадку, якщо його не переоберуть, йому буде загрожувати якесь кримінальне провадження, наприклад, по "Династії" (проєкт "Династія" – зведення оточенням президента Зеленського елітних маєтків у Козині на незаконні кошти, отримані на "відкати", – 24 Канал). Це моя думка. І він [Єрмак] опікується, щоб навколо президента була тепла ванна. Щоб ніхто нічого поганого не казав, щоб були рожеві окуляри. Це моя особиста думка.

Google Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Але чому тебе не любить Єрмак?

Тому що я написав допис (загалом три критичних дописи, – 24 Канал), звернувся до президента. Я не казав від імені армії, це моя особиста точка зору та мій особистий акаунт.

Тобто ти вважаєш, що твоя публічна діяльність у соцмережах викликає таку реакцію в ексголови Офісу Президента.

Я переконаний.

А було щось тригерне, що ти написав і прям от?

Я базово "зелений" (прихильник Володимира Зеленського, – 24 Канал).

Я з великою повагою ставлюся до того, що президент робить на міжнародній арені. І я вважаю, що він просто в космосі з точки зору зовнішньої політики. Але людина, яка щось робить, вона точно помиляється. І стосовно внутрішньої політики у нього дуже багато помилок. І це зазвичай хтось розгрібав. Або це був Офіс президента, або був хтось біля Офісу президента, або це виконавча влада. Це багато людей. І тут помилок достатньо багато, а я просто пишу про це, тому що це моя особиста думка, і я її фіксую. Ну чому я не можу казати?

Ти сказав про три дописи. Можеш перерахувати?

Колись був допис, там я писав про те, що президент помиляється у внутрішній боротьбі... Це були давні історії. Один допис, другий допис… Це було, напевно, років півтора тому. До речі, завдяки цьому познайомився з Малюком. Тоді в мене відбулася з ним цікава бесіда. Він сказав, що я тебе підтримую, але в мене велике прохання: прибери, будь ласка.

А про що допис був?

Та я не пам'ятаю, це треба піднімати. Це були мої особисті емоції. Я не претендую, щоб всім подобатися. Це мої особисті думки.

Очевидно, це твої ідеї й погляди. Ми знаємо, що з Малюком сталося далі. Тому мені цікаво, чи є якесь підґрунтя в тому, що він теж був не згоден з якимись кроками влади?

Не хочу тобі коментувати того, що я не знаю. У мене з ним прекрасні стосунки. Я пишу йому інколи, зі святами вітаю. Але я не знаю, чим він займається на даний час.

А який він взагалі в цілому?

Потужний мужик такий, знаєш, з великою рукою, з міцним рукостисканням. Такий, знаєш, велетень. Який тобі дивиться в очі. Мені подобаються такі. Відвертий такий мужик, правильний.

Я зараз питаю твою персональну думку й про більше ось такі речі, про які ти розповідаєш. Тому що якщо говорити про ефективність на посаді, то ми в принципі її бачили.

Мені не подобається поведінка СБУ, як вона була залучена в ситуацію з НАБУ… Я вважаю, що це таке г*вно. Ну, чесно. Я вважаю, що це неправильно. Або робіть якусь окрему службу під це, щоб вона таким займалася…

Велике інтерв'ю з Андрієм Оністратом – дивіться відео:

Ти казав, що Драпатий бере армію у важкому стані. Це теж твоя цитата. Розкажи конкретно по пунктах, чому українська армія зараз у важкому стані. Ти точно людина зсередини компетентна, яка може про це розповісти?

Всі втомлені – номер раз. Номер два: повний цугцванг по мобілізації, тобто кількість СЗЧ (дезертири, сховані за евфемізмом СЗЧ – "самовільне залишення частини", – 24 Канал), кількість мобілізованих – це все цифри, що вони не вкладаються в голові.

Це великий напрямок роботи, який має закритися найближчим часом, і він має закритися рішеннями, які будуть підкріплені та гарно прокомуніковані.

Це не просто ми папірець написали, кудись там дали, й він у небагаточисельному Instagram на сторінці Головнокомандувача десь вийшов. Ні, це прям проблема, якою треба займатися.

Плюс залишається проблема з підготовкою. Плюс залишається проблема з ТЦК. Там проблем маса. Плюс у нас дуже напружена ситуація з інфільтрацією людей…

Починаючи з Гуляйполя, кордону Дніпропетровської й Донецької області, а ще Покровськ, Куп'янськ, зверху біля Харкова, біля Сум, там воно все в активному стані. Й треба, щоб вони ж нікуди не розвернулись, не втекли. Це велика проблема.

Плюс скандали з приводу полків 225-го, 425-го (розслідування журналістів викрили масові порушення та злочинне ставлення до особового складу, – 24 Канал). Тобто це все величезна гора задач. І ще дуже важливий момент, щоб було розуміння, що більшість людей, які оточують головкома, не проджект-менеджери, а просто полковники або генерали. А це все люди з певною рамкою мислення. Квадратною трішечки. А це означає, що це складні задачі.

Більшість з того, що ти перерахував, це такі очевидні речі, хіба мало говорять про інфільтрацію зараз. Принаймні в публічному просторі цього не бачу.

У публічному просторі що ми бачимо? Як вразили [кораблі] в Каспійському морі. Wildberries горить, третій, четвертий день, п'ятий, да, там ще щось горить – НПЗ, порти. Це гарні новини, вони нам всім подобаються: "О, нарешті ми туди долетіли"… Але не всі хочуть розуміти, що, наприклад, в Констасі (Костянтинівці, – 24 Канал) дуже важка ситуація.

Лінія між Слов'янськом і Донецьком – практично суцільна забудова. Там іде Слов'янськ, далі практично без паузи Краматорськ, потім із невеликою паузою Дружківка, потім із невеликою паузою Констаха, потім із "трішечки" паузою Торецьк, і потім Горлівка, й потім Донецьк…

А це означає, що з Дружківки достатньо ускладнена логістика в Констаху, там вони пруть, так, як колись у Покровську. Про це ніхто не каже, тому що це нікому не приємно таке чути. А я знаю бригади, які там стоять. Там їм важко.

А за рахунок чого [росіяни] пруть? Простими "двійками" заходять і чистять… Є будинки, в яких у першому під'їзді росіяни, в останньому під'їзді – наші. І от там іде "лупашево" (жорстокий бій, – 24 Канал).

Плюс у них там великий складник безпілотний, тому що це напрямок, який їм важливий. Фізично туди важко заїхати. НРК їде в один бік. От така ситуація.

Як ставляться до мобілізації в цілому в Збройних силах України, от зсередини? Не те, що бачать цивільні у Telegram-каналах, а зсередини військовослужбовці Збройних сил України, як ставляться?

Якщо я дзвоню в свою першу бригаду, в 68-му, вони кажуть: "Ти ж знаєш, що зараз там мотивованих людей майже немає". А що таке немотивована людина? Немотивована людина, яка сидить TikTok гортає, і якій нічого не треба, яка не хоче навчитися, не хоче зрозуміти, не хоче освоїти якийсь засіб, просто не хоче. І розумієш, що це більшість людей, на жаль.

І як до цього ставляться? Це демотивує мотивовану частину, тому що, з ким тобі приходиться працювати? З чуваками, які "на в'ялому" (апатичні, – 24 Канал). Як до цього ставляться? Погано ставлятьсяя. У когось вистачає сили якоїсь внутрішньої харизмою витягнути цю мотивацію на якийсь середній рівень, трошки більший, ніж було, а у когось не вистачає.

А в тебе є якийсь особистий погляд на питання вирішення мобілізації, щоб вона була не токсичною, а екологічною?

Мені сподобалась колись думка від Михайла (Федорова – колишнього міністра оборони, – 24 Канал), що ми маємо просто перевести армію на настільки технологічний рівень, щоб всі розуміли, що ми йдемо в технологічну армію, а не "двійками" заходити в Констаху. Тобто якщо ми зупиняємо, наприклад, наступ [ворога], то ми зупиняємо наступ виключно дронами. Крапка. І це стосується всього.

Ми можемо сказати, що наша територія там, де є наша точка. Наприклад, Часів Яр. Усі кажуть: "От Часів Яр, там люди рік сидять на позиції". Хтось каже: "Давайте ми вас навчимо, й ви його поміняєте". Це, по-перше, неможливо. Неможливо його поміняти. Тому що загинуть або на вході, або на виході.

Ймовірність успішного заходу на точку буде дорівнювати 3%. А 97% – це неуспішно. Тебе можуть поранити, відтягнути або вбити. В принципі, два варіанти: поранити і відтягнути або вбити. Тобі який більше подобається?

Давай, поясни мені тоді як людині цивільній, ти як людина військова. Значить, роботизована армія. От ти кажеш, що вирішення мобілізації, один із ключових моментів?

Через зміну концепції. Коли люди в якихось відносно безпечних місцях стоять з пультами чи сидять, а на передньому краю проти тих "двоєк" росіян, які заходять, – воюють машини. Приблизно так.

Це реально. Тільки треба, щоб засобів було разів в три більше, ніж у нас зараз є. І глибина використання цих засобів має бути значно вище.

Сьогодні зустрічався з 241-ою бригадою ТрО. Їм нічим воювать… Прийшло п'ятдесят дронів, відразу поїхали на позиції. А п'ятдесят дронів – це ще не факт, що вони всі полетять... Тобто виходить, що є проблема не лише нестачі людей, але і нестача засобів.

В армії завжди не вистачає засобів. От скільки б їх не було, завжди буде не вистачати. А це означає, що фізично мало грошей. Мало бюджету, мало допомоги. Треба ще.

Виходить, вся ця ситуація, коли збирається Саміт НАТО і нам виділяють по сто сорок мільярдів на два роки. Програма PURL, коли Європа закуповує у Сполучених Штатів техніку і так далі. І все одно не вистачає?

Так, все одно не вистачає. А буде вистачати, коли таких людей, як сьогодні не буде в принципі. Тобто будь-яка бригада буде забезпечена, яка стоїть на першій лінії. Там потрібно умовно в день десь сто дронів. Сто помножити на тридцять. Три тисячі. Це тільки дрони. А ще є мультибомбери, а ще є засоби доставки логістики, а ще є НРК, а ще багато всього, багато всяких позицій. І всього не вистачає.

Це повальна історія чи є, наприклад, там, бригади, у яких всього вистачає, тому що вони медійні, тому що їм нормально донатять, тому що у них є спонсори?

Медійність працювала в 2023 і трішечки в 2024, а зараз працюють бюджети. Тому що медійні були спочатку роти, потім батальйони, потім полки.

Але це все в минулому. Зараз, коли йдеться про бригади з гарним забезпеченням, їм треба тільки гроші. Тому що там купити один джип, там купити два НРК – це класно, але це не для бригади. Середня кількість втрати НРК достатньо висока, їх треба багато.

Зараз у нас змінився міністр. Точніше, має там Рада ще за нього проголосувати, щоб він став офіційно міністром. Що ти думаєш з приводу нового міністра оборони?

Женя (тво міністра оборони Євген Хмара, – 24 Канал) – красавчик. Я його знаю давно. Коли ми тоді з Малюком познайомилися, я з Женею познайомився.

Він просто один із найкращих офіцерів, яких я знаю в житті. Але я не знаю, яким він буде міністром оборони. Це можна буде тільки з часом побачити, яким він став, що він зробив, як і до чого він довів, як це все реалізувалось і так далі.

У тебе є якісь думки з приводу того, яким чином він може реформувати Міністерство оборони або принаймні, які у нього будуть підходи?

Те, що я точно розумію, що він точно намагатиметься залишити команду Михайла (Федорова, – 24 Канал). Це сто відсотків. Потім із часом, можливо, ще буде когось додавати. Але прямо зараз, я так розумію, у нього невелика лава запасних.

А якого реформування потребує система управління в армії, на твою думку?

Це треба писати проєкти, якими я б опікувався. Для того щоб тобі якісно їх написати, мені треба вайтборд, думати, писати, думати, писати, потім міняти їх місцями.

З точки зору процесів, які треба реформувати: уяви, що ти живеш у величезному будинку, і в ньому ти завжди маєш щось робить. Зовні це буде виглядати, що все ОК, але якщо тебе наступного дня спитати, що тобі ще треба робити, в тебе буде, що робить, на наступний день, а потім буде ще на наступний день: щось відремонтувати, щось віднести, щось, щось прибрати, щось пофарбувати, щось попрати, щось погладити. От така ж історія в міністерстві та в армії. Тобто це безкінцевий процес.

На мій погляд, позиція номер один – це прибирання корупційного складника, тому що бюджету не вистачає, і як би там всім не хотілося заробити на цьому грошей, не вийде. Тому що країна воює. Але я вважаю, що та норма, яку заклав [Федоров] колись ще в Мінцифрі, – двадцять відсотків доходу, вона абсолютно нормальна. А хтось хоче заробляти двісті, триста відсотків доходу. І це жахливо. Це треба прибрать і зробити все абсолютно прозоро, децентралізовано й відкрито. Це позиція номер один, до якої треба прагнути.

А що ще треба?

Якщо в інтересах військових, то треба спростити переводи. Тому що це рабство в армії... Між бойовими бригадами має бути в один клік перевод. Хоче, не хоче. Але я не розумію, що робити зі штурмовими батальйонами, полками.

Далі треба все оцифрувати, все, що можна і не можна.

Треба, щоб була карта піхотинця, щоб зрозуміло було, де він, що він, куди він пересувався, де він перебував, що з ним відбувалося, які у нього хвороби, з чим він прийшов, із чим він йшов, коли він заїхав, коли він приїхав. Це ж теж по телефону можна зробить. Таких багато речей.

Ти дружиш з Михайлом Федоровим, правильно я розумію? Він тобі допомагав, наскільки я розумію. Ти писав про це публічно. Саме, саме якраз з переводами, але з іншим?

Дружба — це дуже потужний вираз. Товаришую… Він мене врятував… тому що тоді уже в мене були готові документи на звільнення…

Я зайшов в роту "на нулі". У мене були окремі люди, частина "літала" (оператори БпЛА, – 24 Канал), частина не літала, з г*вна й палок треба було збирать людей. Відмінність сьогоднішніх людей від тих, що були тоді, що рівень мотивації все ж таки був на більш високому рівні.

Я почав робити роту. Через два місяці після того, як я її почав робити, ми взяли участь у наступі під Великою Новосілкою (Донеччина, – 24 Канал). Наступ пройшов блискуче. За результатами першого наступу я видав дванадцять "хрестів" (нагород, – 24 Канал).

Потім пройшов другий наступ, і я видав ще дванадцять "хрестів". Потім ми перемістились на Сватове (Луганщина, – 24 Канал), і там було все успішно. Все було круто, все летіло. Потім я запустив "вампіри" (великі агродрони, які ЗСУ адаптували як бойовий та логістичний засіб, росіяни називають їх "Баба Яга", – 24 Канал). Клас, супер! Комбриг пообіцяв мені дати "берет", але не дав. Зажав. І потім знову нагородження. Тобто в мене на певному етапі вже не було кого нагороджувать, тому що уже всі отримали "хрести". Це шість місяців.

А потім спрацював військовий M&A (бізнесовий термін, походить від Mergers and Acquisitions – "злиття та поглинання" , – 24 Канал), коли у мене просто забрали колектив. Була команда зверху. Забрали і сказали: "Все, тепер тобі буде новий стартап. Іди, займайся ротою ударних, ротою бойової підтримки". Я був не готовий цим займатися, бо наскільки енергетично вклався в РУБпАК 68-ї бригади (рота ударних безпілотних авіаційних комплексів, медійно відома як "Шершні Довбуша," – 24 Канал). Це стосується забезпечення… Та врешті-решт я навіть сина там залишив. Розумієш? І з точки зору, ну, я був не готовий.

21-річний Остап Оністрат загинув 2 червня 2023 року під час виконання бойового завдання під Вугледаром від російського FPV-дрона.

І на той момент у мене була можливість або звільнитися, або перевестися. І я вирішив, що якщо мені не вдасться швидко перевестись, я звільнюсь. І ці процеси пішли паралельно. Паралельно мені привезли документи, які мені дозволяли звільнитися, й паралельно я поговорив на той момент із Михайлом з приводу переводу.

Пройшло сім днів, мені прийшов витяг з наказу про мій перевод до Міністерства оборони. Я сказав: "Бажаю здоров'я", подарував комбригу Mavic 3T і поїхав в Київ.

Люди, які залишилися, дуже хотіли кудись зі мною, але [це було неможливо] в силу того, що я вийшов в Міністерство оборони, а не до Мадяра. Я вийшов у небойовий підрозділ, просто туди, куди можна було вийти. А на той момент ще у Мадяра не було можливості, там, швидко переводити. Хоча у мене з ним теж гарні були стосунки.

Теоретично я їм зробив декілька пропозицій, і пан Валерій (Залужний, – 24 Канал) зробив їм наказ на переведення у чотириста дванадцятий, на той момент ще батальйон. Але якраз в цей момент прийшов Сирський і скасував той наказ, і вони залишилися в 68-й [бригаді].

Якось дуже давно, ще на першому році війни, я вирішив, що треба буде писати книжку. І для того, щоб писати книжку, я вирішив, що треба зробити такий тезовий Telegram-канал, потім пішов у WhatsApp. Коли я в WhatsApp писав закриті думки з приводу того, що я переживаю… У мене є цей Telegram-канал, називається "Піхота вперед".

І природно я знав, що Михайло (Федоров, – 24 Канал) глибоко займається армією. На той момент у мене було декілька людей, які займалися армією, і я знав цю людину, сказав: "Я тобі вірю, я тебе вписую". Михайло у ті самі перші часи потрапив на цей канал.

До твоєї аудиторії. Тобто він був твоєю аудиторією?

Це ж не то що моя аудиторія. Можна читать, можна не читать, можна сісти вночі та перечитать все, що було за останній місяць або раніше. Я туди просто ставив людей, яким я вірю і які мали дотик до того, що відбувається. Я ставив туди людей, які мені допомагали в різних моментах. Зараз там, не знаю, може, вісімдесят дві людини.

На твою думку, як буде розвиватися ситуація взагалі з Федоровим? На якій посаді він буде, якщо буде на цій посаді, та як вчинить президент? Тому що у нього виходить так, що у президента хорошого рішення немає?

Я вважаю, що президент його не призначить... Який вихід? Не знаю. У мене варіантів немає. І зараз ситуація дуже політизована. Аж іскри летять.

Я не знаю, яка динаміка протестів. Ніби зменшується. Певним громовідводом стала, звісно, відставка Сирського. Але менше з тим, Федоров не погоджується ні на яку іншу посаду, окрім посади міністра оборони.

Він каже, що ті реформи й зміни, які він хоче запровадити, він може зробити тільки на посаді міністра оборони України. Всі інші посади не будуть давати йому можливості це робити.

Ну, окей, як ти думаєш, він стане політичним діячем? Буде в конфронтації з президентом чи створить якусь свою політичну силу, чи, чи ще щось? Три крапки. Дуже складно, дуже складно оцінити. Він точно політик. Вже так. Але яке майбутнє, я не дуже розумію.

Тут ще дуже помітно, що Зеленський, відчуваючи якусь електоральну небезпеку з боку Федорова, хотів залишити його в своїй команді. Це видно теж по його комунікації. Він каже: "Я Михайлу оце пропоную й це, й міністра з інновацій в оборонній сфері, й те, й те". А він відмовляється. Тобто явно видно, що Зеленський не хотів би, щоб Федоров був у нього в опозиції, що це такий сильний опозиціонер до нього, тому хоче лишити його в команді.

У нього ж погана ситуація, тому що повертатися назад на Мінцифру він не готовий. Він на Мінцифрі створив, наприклад, United24. Вони контролювали цей процес, фінансували. Тобто назад — це неправильно.

Я ж кажу, глухий кут.

Глухий кут, тому що з одного боку, якщо він його поверне, нібито "прогнувся" й втратить відчуття поваги й так далі. Що стосується Зеленського. Якщо не поверне, – будуть протести, не прислухається до людей. Я ж кажу, у Зеленського немає гарного рішення: й те, й те зле. Треба з двох обрати щось найменше, або щось третє зробити.

Чого побоюється Зеленський?

Я вчора розмовляв з американцями, зі своїми друзями. Вони кажуть: "Ми в шоці, що у вас зібралась маніфестація й ухвалили рішення". Я кажу: "У нас же демократія, на відміну від вас".

Оце ти спис кинув у них.

А як інакше? Він (Федоров, – 24 Канал) стане популярнішим, а яке це має значення з точки зору перемоги у війні? Так от, справа в тому, що якраз немає.

Так, немає. Давайте тоді вибудуємо пріоритети, що нам важливо, щоб рейтинг підріс чи війну виграти?

Це ти маєш на Банковій спитати, а не у мене. Але я вважаю: якщо у нас війна одна, то давайте всі займатися війною. Відкинемо всі амбіції, всі претензії. А якщо у нас, у когось своя війна, у цього – своя, у цього – своя, давайте далі будемо вести окремі війни, хтось проти кого. А мені в такій ситуації тоді нічого робити.

Ти ще кажеш, що вікно можливостей для успішних українських middle та deep strike скоро закриється. Чому?

Тому що у нас з того боку потужна армія з фінансуванням, з технологіями, які вже освоїли цей напрямок. От зараз, наприклад, вони зняли "Рубікон" (російський елітний підрозділ операторів дронів, – 24 Канал) із Гуляйполя, тому що вони зараз займаються прикриттям моря. Там кораблі, які заходять кудись, там, десь хочуть грузитися, а у них зараз кругом горить.

Росіяни дуже сильно адаптуються. Вони можуть виділяти гроші, вони можуть виділяти ресурс, і це факт. Тут питання, що у них все настільки рознесено, що людей треба просто мільярд для цього всього.

Я розумію, що війна — це безкінечний цикл адаптацій, як із нашого боку, так і з їхнього. Ми знаходимо слабке місце, б'ємо туди, вони адаптуються, вони знаходять наше слабке місце, б'ють – ми адаптуємося. Тобто безкінечний цикл адаптацій. І це вже стає схоже на якусь безкінечну війну.

Ми адаптуємось, вони адаптуються. Поки хтось перший не впаде. Коли не знайде інструмента для адаптації чи виснажиться, чи чому, чому впаде? Впаде, ну економіка зупиниться, щось зупиниться?

По-чесному, вони (Захід, – 24 Канал) ж не роблять ті санкції, які потрібні. Натомість дають можливість жити.

Деякі воєнно-політичні експерти говорять, що Путін після парламентських виборів восени проведе загальну мобілізацію. Я хочу тебе запитати, яке вікно можливостей і яке вікно ризиків для Путіна відкриє ця мобілізація?

Мобілізація буде дуже важким тягарем, починаючи, якщо вона відбудеться, починаючи з наступної весни. Якщо уявити, що людей стало втричі більше, це реально повна д*па.

Зараз вони беруть по сорок тисяч на місяць, а після мобілізації може бути сто тисяч на місяць. Це значить, що оцих "двійок" стане втричі більше. Які й так, в принципі, прориваються зараз, якось рухаються. Це потребує з нашого боку принципово більших засобів. І це велика проблема.

Президент провів наради з командирами корпусів для того, щоб знайти правильні рішення для відповіді росіянам восени та взимку. Ти розумієш взагалі, на що буде робити ставку Кремль у своїй осінньо-зимовій кампанії? Ну, якщо ми говоримо не тільки про мобілізацію, а війну як комплексну річ?

Дивися, що вони зроблять. Вони навчаться перехоплювати наші deep і middle strike і повернуться до своїх інфільтрацій, розмножать свої сили безпілотних систем і будуть далі просуватися. Це основна велика проблема.

У нас стане менше уражень назовні, а у них стане більше інфільтрації на передній лінії. Ми втратимо за осінь Констаха, вони підійдуть ближче до Запоріжжя. Такі перспективи осені.

А завдяки чому вони навчаться перехоплювати наші middle і deep strike?

Тому що у них технологічно високомотивована армія, яка займається безпілотними системами. Туди відібрали найкращих. От уяви собі Мадяра тільки він називається "Рубікон". Теж із необмеженим фінансуванням. Якось так.

Ми адаптуємося до балістичних ударів в осінньо-зимовий період, на твою думку?

Це буде залежать від того, скільки нам дадуть інтерсепторів (ракет перехоплювачів, – 24 Канал). І ми ж своє збираємося виробляти, у Firepoint сказали, що восени вже щось буде.

Сказали й зробили – різні речі…

Це різні речі. Могли сказати, що зроблять, а насправді зроблять не восени, а на початку зими. І що ми будемо робити цілий листопад? "С мира по нитке"? Приблизно так. Збирати. Як казали – це буде, але не точно.

Просто ще є така комплексна стратегія. Ми просимо інтерцептори, ми намагаємося виробляти свої, й ми нашими діпстрайками намагаємося знищити в зародку "Іскандери", атакуючи оборонно-промисловий комплекс Росії й заводи, де виробляються мікросхеми, й все інше.

Це все дії непрямого впливу. Тобто, знищуючи завод, який виробляє мікросхеми для "Іскандерів", це не значить, що "Іскандери" завтра припинять працювати. Для того, щоб вони припинили працювати, треба убити трьох інженерів, які займаються "Іскандерами".

Як ти вважаєш, те, що зараз відбувається навколо Криму, в самому Криму, це шлях до деокупації чи ні? Чи росіяни адаптуються і це ще довга історія?

Це нешвидка історія, але ми рухаємося в правильному напрямку, й мені дуже подобається, як до цього ставиться Мадяр. Тобто певними кроками ми йдемо в правильному напрямку, й врешті решт ми, думаю, що зможемо висадити якийсь десант на якійсь частині й навести там шороху.

Це інтерв'ю було скорочено та виправлено для кращого розуміння аудиторією.