Анестезіологи розкритикували українські апарати ШВЛ: відповідь розробників

Президент асоціації лікарів анестезіологів Сергій Дубров в ефірі 24 каналу зазначив, що апаратами штучної вентиляції легень, які виробляє українське державне підприємство, неможливо врятувати життя пацієнта.

Читайте також Люди бояться потрапити у лікарню: яка ситуація у закритому через COVID-19 місті Подільську

Йдеться про апарати, які виробляє державне підприємство "Новатор". Вони є значно дешевшими, ніж закордонні моделі. Вартість українського апарату ШВЛ – приблизно 20 тисяч гривень, водночас закордонний коштує орієнтовно 200 тисяч. Розробники зазначили, що у використанні український апарат є значно простішим.

Однак президент асоціації лікарів анестезіологів Сергій Дубров запевнив – вітчизняні апарати не рятують пацієнтів.

Язик не повертається назвати цей пристрій "апаратом штучної вентиляції легень". Є певні вимоги для такого апарату,
– сказав Дубров.

"Апарат повинен мати декілька різних режимів вентиляції – як примусової, так і допоміжної. Він повинен відчувати власні потреби пацієнта у забезпеченні дихання. Є певні тригери, налаштування, вибір режимів та можливість контролювати стан легень при проведенні штучної вентиляції легень. В апаратів "Новатор 2020" взагалі про це не йде мова", – підсумував президент асоціації лікарів анестезіологів.

Експерт додав, що у вітчизняному апараті немає ні зволоження, ні підігріву дихальної суміші, що є обов'язковою вимогою для проведення штучної вентиляції легень. Особливо це стосується пацієнтів з ураженими легенями.

Сергій Дубров також назвав заявки про те, що закордонні аналоги коштують до 50 тисяч доларів – маніпуляцією.

Якщо ми подивимось на апарат найвищого класу від брендового виробника, то ні в кого сумнівів не виникне, що ці речі порівняти неможливо,
– запевнив Дубров.

До слова. У МОЗ заявили, що не планують закуповувати апарати ШВЛ "Новатор" для лікарень.

Що кажуть виробники

Директор державного підприємства "Новатор" Олексій Свістунов в ефірі 24 каналу сказав, що апарати й не були розраховані на роботу в реанімації.

Ми рівняємо незрівнянні речі. Ми дуже пишатимемось, коли наш апарат згодом набуде такого класу, що стоятиме в реанімації. Зараз це варто розглядати лише як спеціалізований виріб, яким мають бути обладнані машини швидкої допомоги,
– пояснив Олексій Свістунов.

Він припустив, що ймовірним напрямком їх використання можуть бути сільські амбулаторії, які погано забезпечені. "Це нішовий апарат. Його рівняють з найвищим класом виробів, які стоять у реанімації. Однак поки людина потрапить до реанімації, вона проходить ланку виклику швидкої допомоги, на яку ми якраз і спрямували наші зусилля", – підсумував Свістунов.

Про ухвалення "антиколомойського" законопроєкту

"Антиколомойський" закон восени 2019 року став жорстким питанням у перемовинах між МВФ та українським урядом. Інших варіантів, крім його ухвалити або відмовлятися від програми, не залишалося. Про це заявив ексміністр економіки Тимофій Милованов.

"Я думаю, що це тільки чергова якась битва. І наступний крок, я б очікував, що буде подання в Конституційний суд. Можливо, цей закон буде визнаним неконституційним або просто розгляд затягнеться. Я думаю, що це не кінець, а просто продовження", – додав Милованов.

Більше про те, якою буде "наступна битва" з Коломойським – читайте тут

Про порушення карантинних обмежень у нічних клубах

Начальниця департаменту комунікації Нацполіції Оксана Блищик повідомила, що про порушення карантину у нічних клубах поліцейські дізналися зі ЗМІ. Одразу після цього притягнули до відповідальності представників закладів.

"Зважаючи, що заклади мають специфічний робочий графік, на цей момент на клуб у Києві та на один із клубів в Одесі, а їх три працювало, складені адміністративні матеріали. Тобто на їх представників", – повідомила Оксана Блищик.

Більше про порушення карантину у нічних клубах – читайте тут

Про підозри священникам УПЦ МП

Під час Великодніх богослужінь священники Почаївської і Святогірської лавр Московського патріархату порушили карантинні обмеження. У храмах, попри заклики влади та поліцїі, зібралося багато людей, всі вони були без масок, не дотримувалися соціальної дистанції. В обох випадках були розпочаті кримінальні провадження.

Начальниця департаменту комунікації Нацполіції Оксана Блищик повідомила, що підозри священникам ще не оголосили.

Про те, чому священники досі не покарані за порушення карантину – читайте більше