Депутати оскаржили "антиколомойський" закон у Конституційному суді

Подання надійшло 11 червня, повідомляє пресслужба суду.

Зверніть увагу Оскарження "антиколомойського" закону в суді не вплине на транш МВФ, – Слуга народу

Закон оскаржують на таких підставах:

1. Порушення процедури включення його до порядку денного.
2. Розгляд правок по скороченій процедурі.
3. Закон унеможливлює відновлення права на банк навіть у випадку скасування рішення про його відчуження.

Загалом депутати вважають, що "антиколомойський" закон є свавільним втручанням держави у право приватної власності громадян.

Зауважимо, що подання підписали депутати з різних фракцій і груп – "Батьківщина", "Слуга народу", зокрема Максим Бужанський, Олександр Дубінський, група "За майбутнє", зокрема Ігор Палиця, Олександр Герега та Олександр Урбанський.

Повний текст подання — за посиланням.

Що може вирішити суд

У випадку, якщо суд визнає закон неконституційним, то він втратить свою чинність. Тобто повернення націоналізованого банку колишнім власникам стане можливим. З найгучніший справ в Україні про націоналізацію банку, звісно, історія з Ігорем Коломойським і "Приватбанком".

В іншому випадку суд відмовить заявникам, тобто 64 депутатам.

Хто хотів оскаржити закон

Зауважимо, що після голосування за закон, Юлія Тимошенко заявила, що її фракція звертатиметься до Конституційного суду. Він має перевірити, чи банківський закон відповідає положенням основного закону.

Що відомо про "антиколомойський" закон? Він був однією з головних вимог МВФ для наступного кредиту Україні. Закон називають "антиколомойським", оскільки наразі найбільше значення він має для державного Приватбанку в протистоянні з колишнім власником – Ігорем Коломойським.
Сам олігарх закон називає не "антиколомойським", а антиукраїнським.

Закон передбачає, що власники і ексвласники банку, інтереси яких були порушені через виведення фінустанови з ринку, можуть отримати відшкодування збитку лише у грошовій формі.

Після першого читання до законопроєкту подали понад 16 тисяч поправок. Однак вже 13 травня Верховна Рада ухвалила документ у другому читанні, згодом документ підписав президент, а 23 травня закон набув чинності.