Про це повідомляє POLITICO.

Що відомо про причетність ГРУ до атак дронів у Німеччині?

Увечері 4 серпня біля аеропорту Лейпциг-Галле виявили безпілотник із вибухівкою. Він перебував неподалік українського вантажного літака Антонов, однак вибух не стався, а пристрій вдалося знешкодити.

За даними німецьких слідчих, операцію могли організувати двоє підозрюваних – громадянин Росії та громадянин Білорусі. Росіянина пов'язують із ГРУ та вважають організатором, який відповідав за планування і логістику операції.

Білоруський громадянин, як вважають німецькі спецслужби, був так званим «агентом одноразового використання». Він прибув до Шенгенської зони через Латвію приблизно за тиждень до атаки, після чого міг виконувати безпосередні завдання на території Німеччини.

Російський підозрюваний прибув до Німеччини через Туреччину, а згодом виїхав до Сербії та повернувся до Росії. При цьому німецькі служби вже знали про його можливий зв'язок із ГРУ, але не встановили за ним стеження через обмежені ресурси.

Для атаки могли підготувати одразу три безпілотники. За даними німецьких чиновників, їх оснастили вибухівкою, а один із дронів опинився безпосередньо біля літака Антонов, який мав близько 25 тисяч літрів авіаційного пального.

Після удару правоохоронці знайшли неподалік аеропорту антенну конструкцію, яка, ймовірно, використовувалася для керування дронами. На ній виявили сліди ДНК, які раніше фігурували у справах у Фінляндії та Литві.

Слідчі також виявили можливі схованки, які могли використовувати для зберігання вибухівки. Компоненти для атаки могли доставити до Німеччини через Болгарію та Сербію, а потім сховати поблизу аеропорту.

Сам дрон був саморобним і складався з доступних деталей, частину яких виготовили за допомогою 3D-друку. Німецька влада координує розслідування з колегами з Литви, Польщі, Латвії та Фінляндії, а також контактує з американським ФБР.

Водночас Росія заперечує причетність до атаки. Німецькі міністри внутрішніх та закордонних справ раніше публічно поклали відповідальність за інцидент на Росію.

Нагадаємо, Європа жорстко відреагувала на цей інцидент. Країни ЄС найближчими тижнями обговорять обмеження на туристичні візи для росіян, скорочення свободи пересування російських дипломатів та нові санкції проти суден так званого тіньового флоту. Крім того, Брюссель готує масштабний санкційний пакет, під який можуть потрапити близько 1 600 людей і компаній, пов'язаних із фінансуванням російської військової машини.

У Німеччині після інциденту вже закрили російське консульство в Бонні, припинили роботу культурного центру в Берліні та посилили перевірки громадян Росії на кордонах.

Водночас країни ЄС шукають способи збільшити фінансову підтримку України, зокрема для посилення її протиповітряної оборони. Прем'єр-міністр Ірландії Міхал Мартін заявив, що Росія стає дедалі безрозсуднішою на території Євросоюзу, а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала ситуацію новою реальністю Європи.