Їх убила Росія: у Києві попрощалися з загиблими унаслідок атаки 11-річною Марійкою та її мамою
- 23 червня в Києві російська ракета вбила 11-річну Марійку та її маму Світлану.
- Церемонія прощання відбулася 26 червня біля їхнього зруйнованого будинку, де зібралося близько ста людей.
Росія 23 червня вбила у Києві 11-річну Марійку та її маму Світлану. 26 червня із ними попрощалися, кияни несли квіти та дитячі іграшки.
Російська ракета влучила в їхній будинок у Шевченківському районі столиці, зруйнувавши цілий під'їзд. Про це повідомляє 24 Канал із посиланням на Суспільне.
Дивіться також Комбінована атака по Києву 23 червня: завершено пошукову операцію у Шевченківському районі
Спогади про загиблу Світлану та її донечку Марійку
Церемонія прощання із мамою та її донечкою відбулося поруч з атакованою п'ятиповерхівкою. Вони жили у першому під'їзді, який ракета зруйнувала вщент.
"Це було пекло. Ми чекали 11 годин і я щиро молилася, щоб... щоб вони були живі. Я поки що навіть не прийняла факту, я ще не усвідомила навіть. Я досі засинаю, мене напоюють різними заспокійливими, бо я не можу спати, я не можу їсти", – пригадала старша сестра Валерія.
Щоб віддати шану загиблим та провести їх в останню путь, біля їхнього дому зібралася приблизно сотня людей.
Прощання зі Світланою та 11-річною Марійкою / Фото Суспільного
Маленька Марійка з самого дитинства захоплювалася малюванням. Вона народилася у 2014 році і все життя прожила у час російсько-української війни.
Вона була талановита, любила малювати, сяюча була, світилися очі, вона була світла, позитивна, відповідальна і дуже талановита, вона була прекрасна,
– пригадала вчителька малювання.
Валерія розповіла, що менша сестричка завжди рівнялася на неї.
"Кілька тижнів тому вона купила фарбу і сама собі пофарбувала волосся і обрізала дуже смішно. Криво. Вона була дуже смішна. І дуже гарна. Весела. Щира. Айфон пропонує підбірку фото. І це важко, я ледве дивлюся ці фото. Мені дуже складно зараз", – розповіла дівчина.
Вбита Росією їхня мама дуже багато працювала. Попри це дітей не обділяла увагою. Їй вдавалося поєднувати роботу та сім'ю.
"Мама завжди багато вкладалася і в роботу. І в нас. Цікаво, що вона все життя працювала на одній роботі", — розповіла Валерія.
А всього за декілька тижнів Валерія мала б відзначити випускний в університету. А потім із сестричкою вони мали їхати до літнього табору як учасниці скаутської організації "Пласт".