Росія не здатна захистити власне населення
Росіяни продовжують обстрілювати житлові квартали українських міст. Коли безпілотники з'являються над Києвом, над Дніпром чи Одесою, то мовиться про систематичне залякування цивільного населення. Мовиться про бажання створити у суспільстві атмосферу безвиході та безнадії.
Актуально Авіаційно-ракетна битва за Київ: чому Росія посилює удари?
Росіяни досі впевнені, що війна проти України може закінчитися тільки одним – капітуляцією ненависної їм держави та її зникненням з політичної мапи світу. На думку Владіміра Путіна та його прихильників, територія України має бути приєднаною до Росії, а населення України має усвідомити неминучість цього факту і необхідність погодитися з ним на російських умовах.
Навіть через 15 місяців війни умови для її закінчення, які Кремль висував напередодні великого вторгнення, аж ніяк не змінилися. Ба більше, вони стають більш жорсткими з кожним місяцем терористичної війни.
Однак тепер поруч з діями росіян проти України відбуваються певні дії й на території самої Росії. Ми неодноразово говорили про те, як певним групам з так званих опозиційних чи повстанських російських рухів вдається потрапити на територію самої Росії, що демонструє незахищеність її кордонів від таких заходів.
Це нагадує наскільки прогнила система російської держави, яка може з одного боку знищувати мирне населення сусідньої країни, а з іншого боку – не здатна захистити своє.
Чому атаки по Москві можуть бути вигідні для Кремля
А тепер про масовану атаку безпілотників на Москву. Ми не знаємо, хто її здійснив. Навіть з технічного погляду зараз важко сказати, чи могли ці безпілотники запустити з України чи іншої держави. Робити якісь висновки з цієї атаки – досить непросто.
Читайте також З безпілотниками у росіян не склалося, або чому вони закуповують їх в Ірану
Ми знаємо, що російські спецслужби неодноразово організовували провокації щодо власного населення для того, щоб переконати його у необхідності продовження війни. Так відбувалося під час двох чеченських війн. Тоді у Москві підривали житлові будинки, щоб переконати мешканців Росії у необхідності "суворо покарання" мешканців Чеченської республіки. Цими вибухами у Москві виправдовували килимове бомбардування Грозного.
Однак в усьому цьому був досить важливий ефект невпевненості російського керівництва в тому, що суспільство сприймає ці дії адекватно. Коли починають кошмарити саме Москву – це останній аргумент для будь-якого російського керівника. Адже для того, щоб переконати громадську думку, яка перебуває у стані непевності, достатньо провокацій у російській провінції.
Те, що подібні дії відбуваються саме у Москві, а система ППО працює над Рубльовським шосе, може свідчити про найголовніше – керівництво Росії вже не так впевнене у підтримці власного населення. Путіну потрібно посилити атмосферу психозу у суспільстві. Мовляв: "От бачите ніде нема нормального життя, ніде нема безпеки, навіть у Москві. Потерпають навіть обранці долі, які живуть у люксових містечках під Москвою. Якщо вже їх не можуть захистити від атак, то що буде зі звичайними москвичами?".
Важливо Як українські сили ППО втерли носа всьому світу
Путін може готувати росіян до перемир'я
Так, це логіка другої чеченської війни. Відповідь, яку дасть влада, є досить простою: "Доти, доки на політичній мапі світу буде існувати українська держава, жоден росіянин не може почуватися у безпеці. Ми маємо вести довготривалу та виснажливу війну".
Однак у цій логіці може бути й інший вихід, про який може думати Путін. Це дорога не до знищення ворога, а до перманентної війни, яка може супроводжуватися перемир'ям. Мовляв: "Якщо ми зараз в такій небезпеці, то спробуймо зупинити війну. Краще поганий мир, ніж хороша війна з безпілотниками над Рубльовкою". Це теж може бути однією з траєкторій думок російського керівництва.
Однак ми розуміємо, що умови такого перемир'я з російського погляду навряд чи можуть бути вигідними для нашої країни. Вони не принесуть нам миру, а законсервують війну, до продовження якої готуватимуться у Росії. Той, хто у цьому не впевнений, може згадати історію чеченських війн.