Російські війська на Запорізькому напрямку

Цей напрямок входить до зони відповідальності угруповання військ росіян "Дніпро". Його основу складають частини та з'єднання 58-ї загальновійськової армії, посилені низкою з'єднань і частин окружного підпорядкування. Про це заявив Костянтин Машовець, інформує 24 Канал.

До теми Понад 200 боєзіткнень, ворог активно атакує на кількох напрямках: карта фронту 28 березня

Основні сили армії діють на ділянці від Кам'янського до району села Білогір'я (на лівому фланзі 35-ї ЗВА, зі складу УВ "Схід"). По суті, армія розгорнута своїми основними силами на двох операційних напрямках – власне Запорізькому та Оріхівському.

За різними оцінками, угруповання військ противника на Оріхівському та Запорізькому напрямках може налічувати до:

  • 70 – 72 тисячі бійців особового складу (за іншими даними, їх не більше 65 тисяч);
  • до 310 – 320 танків всіх типів (в основному це різні модифікації танків типу Т-72, але є навіть "модернізовані" Т-62М\МВ);
  • до 720 – 725 одиниць бойових броньованих машин, зокрема й бронеавтомобілі та тягачі типу МТ-ЛБ;
  • до 645 – 650 одиниць ствольної артилерії;
  • до 110 – 125 реактивних систем залпового вогню;
  • до 8 – 10 пускових установок ОТРК (за іншими даними, може бути до 14 – 16).

2 кілометри за 2 тижні

Зараз 58 ЗВА веде позиційну оборону на значній частині своєї смуги, за винятком району між П'ятихатками – на північ від Долинки. Там її сили вже майже 2 тижні намагаються просунутися в тактичній зоні, діючи на двох напрямках: Долинка – Щербаки, П'ятихатки – Степове.

В атакувальних/штурмових діях противника беруть участь до 2-х батальйонів 108-го ДШП, а також декілька підрозділів 503-го МСП та десь до батальйону 70-го МСП.

Очевидно, що найближчим завданням росіян на цьому напрямку є просування до траси Кам'янське – Оріхів на ділянці Степове – Щербаки, а також захоплення опорних пунктів Збройних Сил України в районі сіл Степове та Щербаки.

Станом на ранок 27 березня противнику, в результаті досить активних атакувальних/штурмових дій та інтенсивного вогню по позиціях ЗСУ, вдалося просунутися на цих напрямках на глибину до 2 кілометрів (у бік дороги та села Щербаки) та до 1,5 кілометра (у напрямку села Степове).

Противник продовжує атакувати на згаданих напрямках, проте відчуває низку складнощів щодо підтримання інтенсивності атак на попередньому рівні. Все тому, що темпи його просування явно мінімальні, навіть у межах "тактичного покращення" передових позицій. Намагаючись просуватися вперед, росіяни явно зазнають значних втрат.

Зараз передові підрозділи противника, очевидно, намагаються "зачепитися" за південні околиці села Малі Щербаки, встигли впритул підійти до вищевказаної дороги та вступити в бої за залишки хутора Лобкове, на південний захід від села Степове, попередньо зайнявши село П'ятихатки.

Очевидно, що російському командуванню вдалося сконцентрувати значні сили на цій ділянці. Використовуючи тактику дій малими піхотними групами, при інтенсивній вогневій підтримці, росіяни досягли певних результатів на тактичному рівні.

Разом з тим питання ефективності подальших дій окупантів залишається відкритим. Оскільки 2 кілометри за 2 тижні – це не ті показники, які можуть сприяти особливому оптимізму командування. Особливо, якщо згадати ціну, яку воно було вимушене заплатити за просування на ці самі 2 кілометри.

Читайте також Хто продає смерть?

Що задумали росіяни

Тепер розглянемо можливі відповіді на питання – навіщо і що може статися далі?

Ось дві гіпотетичні ситуації, які можливі в цьому випадку:

  • якщо ці дії противника мають виключно "місцевий" (тактичний) характер;
  • якщо ці самі дії противника означають щось більше і глибше, ніж тактичний масштаб.

У першому випадку дії зрозумілі та логічно обґрунтовані. Противник явно намагається відновити положення, яке існувало до літа – осені 2023 року (до початку українського наступу на цьому напрямку). Водночас він хоче полегшити собі завдання, а також ускладнити його для ЗСУ, перерізавши найближчу рокаду в їхньому тактичному тилу (дорога між Степовим та Щербаками), що явно ускладнить для них маневр на тактичному рівні.

Зараз росіяни близькі до виконання цієї "мінімальної" програми. По суті, дорога вже перерізана. Не сьогодні, так завтра ворог також "зачепиться" за Степове і Щербаки.

Але в іншому випадку все трохи складніше.

Очевидно, що для подальшого розвитку цього наступу, особливо з якимось оперативно-тактичним прицілом, росіянам доведеться ввести у бій додаткові сили на цьому чи сусідньому напрямку. Сьогодні я не готовий сказати, де саме він їх візьме. Просто тому, що поки я не знайшов інформації про перегрупування будь-яких значних сил і засобів (резервів) противника в смугу 58-ї ЗВА.

Ще одна особливість полягає в тому, що всі ці атаки "локального масштабу" на Запорізькому напрямку можуть мати "допоміжну" або, простіше кажучи, "відвертальну" роль. У зв'язку з цим однозначно варто розглянути можливість спроби росіян знову стрибнути за Дніпро або відновити активні дії на Оріхівському напрямку. Адже, ці дії явно не тягнуть на більший масштаб "відвертання уваги".

У обох варіантах явно відбувалися б взаємозаперечні речі, адже їх масштаби різні, як і напрямки гіпотетичних дій. У першому йшлося б про зосередження основних сил і засобів зі складу УВ "Дніпро" в смузі 18-ї ЗВА. У другому – все відбувалося б навпаки – росіяни перекидали б додаткові сили з Придніпровського напрямку в смугу 58-ї ЗВА.

Отож, підсумовуючи щодо Запорізького напрямку, можна сказати наступне.

  • Наступальні дії окремих частин та підрозділів 58-ї ЗВА росіян на Запорізькому напрямку зараз мають дуже обмежений (тактичний) масштаб і саме на цьому рівні вони мають якесь значення. Не більше.
  • Про якусь більшу загрозу з боку ворога на цьому напрямку говорити поки зарано. Інша справа, якщо одночасно ворог пожвавішає на Придніпровському напрямку або на сусідньому Оріхівському, чи намагатиметься різко та значно збільшити розмах та інтенсивність своїх атакувальних та штурмових дій на Запоріжжі. Саме в такому разі, буде варто більш детально розібратися у гіпотетичних планах ворога.