Що це означає – читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

До теми Розпочнеться новий тренд: що буде з депозитними ставками в Україні

Загострення конкуренції

Банки активно конкурують за клієнтів. Про це, зокрема, свідчить помірна реакція кредитних ставок на зміни ключової ставки НБУ в останнє півріччя. Саме конкурентний тиск банки називають рушієм послаблення умов кредитування в останні півтора року, відколи триває приріст портфеля.

Водночас фінустанови відзначають конкуренцію і в сегменті МСП, і в кредитуванні більших компаній. У відповідь на прагнення банків відновити ринкове кредитування роль державної підтримки послаблюється.

Важливий ефект конкуренції – підвищення якості сервісів. Щоб щонайменше втримати свою частку на ринку, банки інвестують в удосконалення мобільних застосунків, активно рекламують свої продукти та пропонують поліпшені умови активним користувачам: нижчі ставки, вищі ліміти, додаткові кешбеки. І зберігають привабливі порівняно з рівнем інфляції ставки за депозитами.

Конкуренція за вкладників також посилюється. Темпи нарощення вкладів бізнесу та населення у приватних банків навіть перевищили швидкість припливів до державних банків, що були помітно вищими після початку повномасштабного вторгнення. Як наслідок, спостерігається рівномірніший перерозподіл коштів між рахунками клієнтів у різних банках.

Фокус зміщується на обороноздатність та енергоефективність

Основними позичальниками банків залишаються агрокомпанії та підприємства торгівлі. Однак паралельно банки дедалі активніше співпрацюють із клієнтами в менш закредитованих галузях, розвиток яких зараз підживлюється структурними змінами в економіці: харчовій промисловості та машинобудуванні (включно з оборонними компаніями). Приріст кредитів тут швидший за середній.

Реалізація заходів Стратегії з розвитку кредитування сприяла кредитуванню проєктів в енергетиці за участю банків – підписантів відповідного меморандуму. За рік, із червня 2024 року, банки надали понад 18 мільярдів гривень кредитів на розбудову генерувальних потужностей на понад 700 мегаватів. Розширення непрофільної енергогенерації допомогло бізнесу адаптуватися до перебоїв з енергопостачанням.

З кінця 2024 року започатковано передбачену Стратегією програму фінансування проєктів оборонно-промислового комплексу, до якої долучилася низка приватних та державних банків. У межах цієї програми вже підписані договори на суму близько 1 мільярда гривень.

Вперше за тривалий час пожвавилася активність банків у фінансуванні спеціалізованих проєктів, а також з'явилися консорціумні кредити. Такі інструменти фінансування бізнесу складніше впровадити, однак вони часто ліпше відповідають потребам бізнесу і допомагають із реалізацією великих інвестиційних проєктів. Важливо, що ініціатива в цій сфері надходить від приватних українських банків.

Читайте також Індекс фінансового стресу в Україні: в НБУ оприлюднили нові дані

Відновлюється попит

Споживчий попит залишається рушієм зростання економіки. Хоча реальні доходи домогосподарств сповільнюються, попит залишається високим, підтримуючи, зі свого боку, попит на банківські продукти. Ми бачимо, як поліпшення споживчих настроїв пожвавлює попит на кредити. І бачимо готовність банків активніше кредитувати, тож роздрібний кредитний портфель надалі стабільно зростає.

Завдяки стійкому споживчому попиту зростає виторг підприємств торгівлі та харчової промисловості. Поліпшуються показники активності в сегменті торгівельної нерухомості: споживча активність, відвідуваність ТРЦ та доходи орендодавців. Разом із великими міжнародними брендами відкривають магазини й українські виробники.

Тож бізнес надалі зберігає потребу у фінансуванні обігових коштів від банків, зберігаючи хороші фінансові показники та кредитоспроможність.

Яскраве відображення відновлення попиту – дедалі швидші темпи зростання кредитування. У квітні річні темпи приросту чистого гривневого портфеля кредитів домогосподарствам стабілізувалися на рівні 34% рік до року, підприємствам – зросли до 29%. Зростає проникнення кредитів відносно ВВП. Портфелі нарощують як державні банки, так і приватні (з українським та іноземним капіталом).

Стандарти банків виважені

Активний розвиток кредитування відбувається в безпечний для подальшого розвитку спосіб, що забезпечує високу якість нового кредитного портфеля. Це, зокрема, підтвердив перший етап щорічної оцінки стійкості, яку Національний банк цього року відновив за стандартною процедурою. Аналіз якості активів банків підтвердив у цілому належну оцінку банками кредитних ризиків.

Завдяки виваженим стандартам банків оновлення визначення NPL відповідно до стандартів ЄС мало очікувано помірний вплив на показник та не змінило тенденції: частка NPL бізнесу скоротилася до 37% у квітні, або до 20% без урахування старих безнадійних боргів державних банків. Незмінною залишається якість роздрібного портфеля, попри його швидке зростання.

Унаслідок виваженого підходу банків боргове навантаження бізнесу залишається помірним: співвідношення операційного прибутку та фінансових витрат підприємства за 12 місяців (до березня 2025 року) становило 2,1х валового боргу та EBITDA – 1,8х. Залишається низьким і сукупне боргове навантаження домогосподарств: на початок квітня 2025 року співвідношення усіх позик банків і небанківських установ та доходів населення зберігалося на рівні 10%.

Потенціал високий

Достатній прибуток підтримує капітал банків, даючи їм змогу не лише виконувати нові та відновлені "довоєнні" регуляторні вимоги, а й надалі нарощувати кредитування. Банківська система на поточних запасах капіталу може подвоїти портфель (за умови передбачуваності податкової політики, що є визначальним фактором для інвестиційних планів).

Відновлення регуляторних вимог сприяє подальшому зміцненню потенціалу системи. Цьогоріч Національний банк протестував подані банками вперше від початку повномасштабного вторгнення плани відновлення діяльності.

Хоча в низки банків ці плани мали недоліки, більшість підготувала прийнятні документи з першої спроби. Це важливо, адже якісна система підготовка гарантує ефективну реакцію фінансових установ на розгортання потенційної кризи.

Надалі зміцненню системи сприятиме продовження гармонізації регулювання фінансового сектору в України із нормами ЄС. Після торішнього переходу на нову структуру капіталу залишається кілька кроків, після яких можна звернутися до Єврокомісії для отримання офіційної оцінки статусу еквівалентності. Такий статус сприятиме розширенню лімітів кредитування в нашій країні європейськими банками. Ми плануємо наблизитися до бажаної цілі вже цього року.