Назвали "Білою мишею", бо не могли впіймати: історія шпигунки Ненсі Вейк, яка обдурила нацистів

З тих 15 ув'язнених жінок вижити вдалося лише трьом. І чим далі Третій Рейх просувався європейськими кордонами, тим менше залишалося цих інфільтрованих жінок.

Цікаво Шпигунська драма: за що стратили подружжя Розенбергів

Серед тих, кого відправили на завдання, була австралійка Ненсі Вейк, яка протягом 2,5 років допомагала військовослужбовцям уникнути "зустрічі" із нацистами. Їй вдалося врятувати тисячі життів, переправляючи їх до нейтральної Іспанії.

Ця ж жінка згодом вступила до рядів найпотужнішого підрозділу у французькому русі опору – МакІ. Вона настільки ефективно і якісно виконуватиме свою роботу, що Гестапо оголосить її найрозшукуванішою жінкою Другої світової війни. В Управлінні Спеціальних Операцій Британії, з яким працювала Ненсі, її називали Гелена, а французи кликали Андре. Водночас гестапівці через неможливість упіймати прозвали "Білою мишею".

Що відомо про Ненсі Вейк

Ненсі народилася у серпні 1912 року в невеликому містечку Розніс у Новій Зеландії. Вона була однією із 6 дітей у сім'ї. У 2 роки родина переїхала до Австралії, де й почалися пригоди майбутньої шпигунки.

Ненсі Вейк / Фото myprivacy.dpgmedia.nl

Ще в підлітковому віці Ненсі була невгамовною дитиною. Навчалася вона у школі для дівчат, але жага до пригод і пошуки адреналіну не давали їй спокою. Вже в 16 років вона втекла з дому і почала працювати медсестрою. Гроші отримувала невеликі, але їх цілком вистачало на прожиття. Це був післявоєнний період, роботи (особливо у військовій сфері) вистачало.

І хоча Ненсі могла обрати собі будь-яке заняття, її завжди тягнуло на фронт. Справедливість і свобода, про які пізніше у своїй мемуарах написала Ненсі, завжди змушували її рухатися вперед і не засиджуватися ні на однотипних роботах, ні в містах, ні навіть у країнах.

У дитинстві в мене було всього 3 бажання: побачити Нью-Йорк, Лондон і Париж. Я поїхала в Нью-Йорк, мені неймовірно сподобалася атмосфера. Згодом Лондон. Спочатку він не дуже припав мені до душі, але я неймовірно обожнюю його сьогодні,
– розповіла Ненсі Вейк.

Ненсі отримала роботу, обманюючи

У Лондоні все ж вона затрималася. Їй було всього 20 років, коли вперше туди потрапила. В пошуках роботи Ненсі занесло у журналістику. Спочатку заробляла копійки, писала дрібні замітки для місцевих видань. Цікавим є те, що журналістському ремеслу дівчина вчилася сама. Вона читала багато преси, тож запам'ятавши конструкції текстів та звороти – вирішила стрибнути вище голови.

На ті гроші, що вона заробляла на замітках, довго не протягнеш, тим паче в Лондоні. Тому Ненсі рухалася далі, поки не отримала нагоду влаштуватись на хорошу роботу з відповідною платнею, але був нюанс – вона була абсолютно "непридатна" до таких завдань.

До теми Її смерті хотіли всі арабські країни: як шпигунка Коен врятувала тисячі євреїв

"Ненсі була потрібна робота. Редактор саме шукав знавця по Єгипту. Вейк звичайно ж сказала, що вміє читати і писати. Насправді вона поняття не мала, як це робити. Однак вона малювала якісь каракулі на папері і їй повірили. Роботу отримала шляхом обману. Це все її наполегливий характер. І нехай тут він багато користі не приніс, в майбутньому він дуже знадобився їй у шпигунській роботі", – зазначив дослідник Саймон Віслер.

Шалене кохання шпигунки

У 1930-х роках Ненсі опинилася у Франції. Життя йшло за планом. Вона відвідала майже всі міста, як і мріяла у дитинстві. В Парижі працювала фрілансером у сфері журналістики, аж поки у 1939 році не зустріла місцевого бізнесмена – Анрі Едмонда Фокко. Саме цього чоловіка Ненсі Вейк назвала коханням всього життя.

Ненсі Вейк та Анрі Едмонд Фокко / Скриншот з відео

Однак прожити щасливе і довге життя їм не судилося – вже в 1943 році в пошуках "Білої миші" за головою Фокко прийшли гестапівці. Він загинув, так і не видавши нацистам місцеперебування дружини.

Початок шпигунської роботи Ненсі

Однак повернемося до життя у Франції. У 1940 році війна була в самому розпалі, а Франція вже впала. Нацисти захопили міста, у країні сформувався рух опору. Вейк на той час працювала водійкою швидкої, допомагала на фронті, але й розуміла, що користі за кермом від неї на війні мало. Тому вирішила долучитися до французького руху спротиву.

Схарактеризувати її роботу важко – вона робила все. Будь-які завдання, що перед нею ставили командири, завжди закінчувалися успіхом. Перша її робота в русі спротиву була пов'язана з передачею повідомлень різним французьким підрозділам.

Варто прочитати Втік з-під носа КДБ: як подвійний агент врятував світ від Третьої світової

"Спочатку Ненсі була кур'єром – доставляла секретні повідомлення. Заодно допомагала військовим переховуватися. Згодом її співпраця з французьким спротивом все більше розширювалася. Ненсі стала частиною підрозділу підполковника Яна Гарроу, який допомагав військовим втекти від нацистів. Вона також працювала з Патріком О'Лірі, який теж допомагав втікати за кордон. Пізніше кордон назвали лінією Патріка О'Лірі", – розповів Віслер.

Патрік О'Лірі / Скриншот з відео

Ненсі змогла довести французам, що вона надійно виконує роботу, і що на її плечі можна покласти практично будь-які завдання. В роботі їй допомагало ще й те, що вона достатньо прожила у Франції, щоб навчитися розмовляти без акценту, тому з легкістю обходила німецьких охоронців і блок-пости.

Скількох врятувала "Біла миша"

Саме вміння красиво спілкуватися і вміло "заговорювати зуби" допомогли у майбутній роботі. Їй довірили займатися евакуацією тих осіб, яких розшукував Третій Рейх. У Франції на той час існувала таємна мережа секретних будинків. Розкидані до найближчих кордонів, такі "укриття" дозволяли кочувати з одного місця на інше.

Ненсі допомагала і в питаннях отримання фальшивих документів. Якщо коротко – вона робила все для того, щоб врятувати життя. Скількох їй вдалося буквально вирвати із лап гестапо – точно невідомо. Одні історики рахують сотнями, інші тисячами, але всі сходяться на одному – якби такої людини в русі спротиву не було, з плечей полетіло б дуже багато голів.

Вперше про нацистські звірства я дізналася у Відні. Я на власні очі там переконалася, що все це відбувається насправді. Це тоді я сама для себе сказала: "Якщо мені випаде нагода змінити щось – я обов'язково це зроблю". Ось чому я долучилася до боротьби. Мене шокувало нелюдське ставлення нацизму до людей,
– зауважила Ненсі Вейк.

Як полювали на Ненсі Вейк

У 1943 році гестапівці розкрили таємну підпільну мережу руху опору. Тоді ж почали з'являтися перші повідомлення про те, що нацисти шукають жінку, яку називають "Білою мишею". Сама Ненсі навіть уявлення не мала, що мовиться про неї. І їй пощастило, адже й гестапо не знали, як виглядає Ненсі.

Вона вважає свою привабливість – зброєю / Фото Australian War Memorial on line catalogue

Однак вона ухвалила рішення – утекти з країни. Спочатку до Іспанії, а вже звідти – до Британії. Саме там почалася її нова шпигунська історія. План втечі не спрацював. Ненсі разом із десятками інших французів упіймали нацисти і привезли на допит. Облаву тоді влаштовували на всіх, адже після того, як німці заявили, що понад 100 тисяч французів потрібні для роботи на заводах, громадяни країни вирішили якомога швидше утекти, щоб не допомагати кривавому режиму. От Ненсі і потрапила у ту пастку.

► Втеча "Білої миші"

Щоправда, витяг її з неї Патрік ОєЛірі. Йому вдалося переконати нацистів, що Ненсі – його дружина. То, звичайно ж, була неправда, але німці повірили, тому вона спокійно пройшла усі німецькі кордони. Водночас нацисти і не підозрювали, що "Біла миша" ходить прямо в них перед носом. І завжди це робила.

Ненсі передавала різні записки, подорожуючи велосипедом. Вона перевозила їх у спеціальному кошику для продуктів. В такий кошик вона складала газети. Нацистські солдати і близько не помічали в ній шпигунку, адже вона виглядала як звичайна домогосподарка,
– зауважив Віслер.

До речі, Вейк утекла до британців тією ж дорогою, якою й переводила військових в Іспанію. Через Перенеї – це природній гірський кордон між французами та іспанцями. Поміж горами невеличкі шляхи, якими в ті часи люди протоптували собі дорогу в краще майбутнє.

Нацисти добре знали, що члени французького спротиву займаються перевезенням людей саме тими шляхами, тому в 20-кілометровій зоні від французького кордону розставили патрулі із псами. Ненсі Вейк вдавалося обходити їх, забираючись мало не на самі вершини гір. Так, подорож була небезпечною і тривала по кілька днів, особливо взимку, але тільки так у неї та втікачів був шанс перебратися на інший бік.

Гестапо усіма доступними методами намагалося її упіймати, але щоразу Ненсі вдавалося утекти. Вона використовувала свою зовнішність, як перевагу. Ненсі якось говорила, що її привабливість – її найбільша зброя,
– наголосив дослідник.

Про найвідоміший вчинок "Білої миші" на війні – дивіться у програмі.