Лукашенко не вперше запевняє, що не братиме участь у війні: хто насправді стоїть за цими заявами

Керівник аналітичного центру "Ділова столиця" Вадим Денисенко в ефірі 24 Каналу пояснив, кому насправді адресовані ці сигнали. За його словами, Лукашенко говорить не лише для Путіна, а передусім для Китаю, який не зацікавлений у новій ескалації біля кордонів Європи.

Дивіться також "Він недавно на посаді": у Кремлі істерично відреагували на план України щодо Криму

Сигнал передусім для Китаю

Заяви Лукашенка про те, що Білорусь нібито не збирається втягуватися у війну, варто читати не лише як відповідь Україні чи Росії. Він уже вдруге за тиждень говорить про це публічно: перша заява була м'якшою, а тепер позицію сформулювали значно чіткіше.

Нагадаємо! Олександр Лукашенко останніми днями зробив одразу кілька заяв про Україну. Він попросив вибачення у Володимира Зеленського за різкі слова, запевнив, що не хоче війни проти України, і сказав, що з боку Білорусі не варто чекати військових дій. Водночас ці заяви не скасовують того факту, що саме білоруська територія вже використовувалася Росією як плацдарм для вторгнення у 2022 році.

Така активність збіглася з візитом віцепрезидента Китаю до Мінська після Петербурзького міжнародного економічного форуму.

Лукашенко змушений був зробити заяву, яка була направлена передусім до китайського керівництва,
– пояснив Денисенко.

Китай зараз є одним із головних зовнішніх партнерів режиму Лукашенка і, за словами аналітика, виставив Мінську жорсткі умови для подальшої підтримки. Йдеться про вимогу припинити гру з ядерними погрозами й дати Путіну зрозуміти, що білоруська територія не має стати майданчиком для нової агресії.

Потрібно чітко дати зрозуміти Володимиру Путіну, що ніяка агресія з боку Білорусі, під чужим прапором чи під їхнім прапором, навіть теоретично не розглядається,
– зазначив він.

Цей сигнал стосується не лише України. У Європі багато говорять і про можливі провокації біля Сувальського коридору чи проти інших країн, а Китаю така ескалація не потрібна. Пекін зацікавлений у торгівлі з Європою і добре пам'ятає, як болісно для нього виглядало закриття Польщею кордону з Білоруссю.

Мінськ окреслює межу для Кремля

Після сигналу Китаю ця заява мала ще одного адресата – Путіна. Лукашенко не перепросив перед Україною за те, що у 2022 році російські танки йшли саме з білоруської території. Натомість він намагається показати, що зараз Мінськ не готовий відкривати новий сценарій ескалації ні проти України, ні проти європейських країн.

Друга аудиторія – це, безумовно, Володимир Путін. Лукашенко каже йому: вибач, почати грати з тобою в цю гру в мене не вийде,
– пояснив Денисенко.

Лукашенко мусить заспокоювати не Київ, а передусім тих, від кого залежить виживання його режиму.

Аналітик пояснив чому Лукашенко заговорив про невтягнення Білорусі у війну: дивіться відео

Білорусь дуже чітко пояснила: наша територія не буде дана вам, росіянам, для всієї цієї історії,
– зазначив аналітик.

Тож ці слова не варто сприймати як ознаку самостійної миролюбності Лукашенка. Вони радше показують, що Мінськ опинився між бажаннями Кремля, вимогами Пекіна і ризиком втратити економічні канали до Європи.

Що відомо про сигнали з Білорусі та ризики для України?

Лукашенко пояснює свою обережність вразливістю Білорусі, за його словами, у разі розширення війни під ударом можуть опинитися виробничі, логістичні та інші критичні об'єкти країни. Він також стверджує, що українська сторона нібито вже має визначені цілі на території Білорусі. Окремо білоруський диктатор визнав, що у разі нового наступу з цього напрямку ані Мінськ, ані Москва не зможуть повноцінно прикрити весь 1,5-тисячний кордон.

Попри ці слова, в Україні не відкидають загрозу. Речник ДПСУ Андрій Демченко наголосив, що з території Білорусі можливі провокації у напрямку Києва та західних областей. За його словами, Росія й далі тисне на Мінськ, а також активніше використовує білоруський напрямок для запуску "Шахедів" по Україні. Саме тому північний кордон і надалі потребує посилення оборони та фортифікацій.

Додаткову увагу привернула й заява Лукашенка про те, що російсько-українська війна нібито може завершитися до кінця 2026 року. Водночас він не назвав жодних реальних механізмів чи умов такого сценарію. Тож на практиці офіційний Мінськ продовжує поєднувати миролюбну риторику із визнанням власної залученості до безпекових планів Москви, а Україна виходить не зі слів Лукашенка, а з необхідності готуватися до найгіршого сценарію.