Блокада Донбасу: необхідні умови та ризики можливого скасування

Що сказав Кучма?

Напередодні у ЗМІ з’явилася інформація, що представник України у Тристоронній контактній групі в Мінську Леонід Кучма заявив, що економічна блокада Донбасу є проблемою, яку потрібно вирішувати. Тоді ж спецпредставник ОБСЄ в ТКГ Мартін Сайдік повідомив, що учасники з ОРДЛО підтримали цю пропозицію Кучми.

Читайте також: У Мінську розглянуть пропозицію Кучми зняти блокаду з окупованого Донбасу

Проте на брифінгу 6 червня Леонід Кучма уже зазначив, що жодної економічної блокади "не існує".

Почитайте рішення РНБО і потім указ Порошенка. Це – тимчасова заборона переміщення вантажів через лінію зіткнення. Яка це блокада? Ми добре знаємо, що сотні й тисячі людей щодня перетинають контрольні пункти. До 50 кг кожній людині дозволяється з собою нести,
– сказав другий президент України.

Однак він додав: "Сьогодні така проблема є, бо вона написана в указі як тимчасова. І це питання виникає кожен раз, коли засідає комісія контактної групи… Ми не можемо на контактній групі скасувати указ президента. Його порушують і російська сторона, і, думаю, що воно існує і в Україні. Тому що українська сторона (той бізнес, який там існував), напевне, хоче повернути ті підприємства, які належали їм".

Читайте також: "Шлях до капітуляції": реакція політиків на ініціативу "не стріляти у відповідь" на Донбасі

За яких умов можливе скасування блокади Донбасу?

Голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко у коментарі 24 каналу пояснив, що поки що ця ідея, якщо й існує, то іде лише "в пакеті" з припиненням вогню. Однак для того, щоб реалізувати це, потрібно опрацювати багато нормативних, економічних та правових проблем. І тут може бути чимало перешкод.

Однак експерт зазначає: повернутися в стан ситуації, яка існувала до 2017 року, ми не зможемо.

Внаслідок торгівельної блокади, яку організували спочатку наші активісти, потім підтримала держава, інша сторона націоналізувала ті підприємства, які були під українською юрисдикцією. Торгівлі як такої не було, не враховуючи контрабанду. Були економічні обміни українськими підприємствами, які були розташовані по обидві сторони лінії розмежування. Зараз такої ситуації немає, тому що там вже немає українських підприємств – якраз внаслідок подій лютого 2017 року,
– додав Фесенко.

Він також пояснив, що наразі про якісь конкретні дії говорити складно. Це – лише абстрактна ідея, яку ще треба наповнити. І вона має численні суперечливі аспекти.

Політичний аналітик Микола Бєлєсков, своєю чергою, говорить, що на сьогодні ми ще не побачили повного плану дій. І про скасування блокади Донбасу може йтися лише в контексті загального мирного плану – з припиненням бойових дій та звільненням українських полонених.

Читайте також: "Дорожню карту" Зеленського по Донбасу не публікуватимуть до 19 червня

"Якщо йдеться про скасування блокади, коли на Донбас зайдуть миротворці ООН, коли вони візьмуть під свій контроль кордон, коли там не буде росіян, коли будуть роззброєні незаконні військові формування... Тоді так, звичайно, в процесі врегулювання подальшого конфлікту економічну блокаду треба буде знімати", – сказав експерт.

Те, що умов для виконання цієї пропозиції наразі не існує, підтвердив і заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука.

Згідно з цим рішенням, обмеження можуть бути зняті за таких умов: повне припинення вогню, звільнення всіх заручників, повернення всіх захоплених підприємств. Що з цього виконано? Нічого. Таким чином, жодних підстав для скасування рішення РНБО на цей день я не бачу,
– зазначив він.

Микола Бєлєсков також додав, що блокада Донбасу у тому вигляді, в якому вона існує наразі, може просто не працювати.

"От ми в Росії щороку купуємо 14-15 мільйонів тонн вугілля. Де гарантія, що це – не донбаське вугілля? Немає її. Можна багато розказувати, що потрібна блокада, але через Росію купувати вугілля і по суті фінансувати окупацію... Тому це – завдання номер один для президента, вирішити оці всі суперечності, які у нас є. І от вугілля – це одна із таких сфер", – пояснив Бєлєсков.

Які ризики таких дій?

Генпрокурор Юрій Луценко вважає, що можлива торгівля з ОРДЛО є нічим іншим, як фінансуванням тероризму.

Ідея зняти економічну блокаду означає легалізацію виплати податків терористичним утворенням і перекладання соціальних та комунальних видатків псевдореспублік на український бюджет. Така торгівля буде криміналом, що підпадає під статтю Кримінального кодексу про фінансування тероризму,
– пояснив Луценко.

Читайте також: Ніякої економічної блокади Донбасу немає: Кучма виступив на брифінгу в АП

Володимир Фесенко натомість назвав одним із ризиків те, що це рішення, швидше за все, викличе акції протестів українців.

Нардеп Володимир Парасюк підтвердив: такий розвиток подій є цілком імовірним.

Вони можуть приймати собі які хочуть рішення, але в нас є українське суспільство, в нас є законодавче поле і ми будемо дивитися на реакцію президента. Якщо вона буде десь в сторону того, щоб зняти блокаду, то, звичайно, на вулиці знову вийдуть люди і знову заблокують. Ну не можемо ми торгувати з територіями, які повністю підконтрольні Росії... Ці всі товари будуть заїжджати на нашу територію і ми не зможемо розпізнати їхнє походження,
– пояснив він.

Також експерти зазначають: сказати "припиняємо блокаду" – це одне, а зробити це на практиці – набагато важче. Особливо враховуючи те, що наслідки блокади вже такі, що ми не зможемо повернутися до стану, який був до лютого 2017 року.

Що таке блокада Донбасу?15 березня 2017 року РНБО ухвалила рішення про припинення транспортного сполучення між Україною та ОРДЛО. Такі заходи стосувалися передусім протидії контрабанді, а саме: припинення перевезення товарів між підконтрольними та непідконтрольним територіями. Цей крок пояснили також насильницьким захопленням українських підприємств з боку бойовиків.

Рішення РНБО передбачало зняття обмежень, якщо бойовики повністю припинять стрілянину, звільнять всіх заручників і повернуть захоплені підприємства.