Точно в ціль, або операція "Руст-2": кому вигідне перше з 1942 року бомбардування Кремля

Що ж насправді могло статися та яких наслідків очікувати – аналізуємо в матеріалі 24 Каналу.

До теми Путін захоче публічного "реваншу", але це частина гри: що на Заході пишуть про "удар" по Кремлю

Про що свідчать факти

Атака відбулась о третій ночі за московським часом. Її метою став дах Сенатського палацу, на якому був штандарт президента Росії Путіна. Як припускають російські журналісти, сам Путін має під куполом апартаменти, також там розміщена зала, в якій відбувалося шоу з ухваленням колективного рішення про напад на Україну 21 лютого 2022 року.

• Перший безпілотник у прямому сенсі перетнув червону лінію кремлівських мурів і неспішно (як свідчить відео) прибув за місцем призначення о 2:27. Від його вибуху зайнявся дах палацу, другий долетів до цілі за 16 хвилин і вибухнув поруч з прапором президента Росії.
• У цей час на даху були чи то бійці з антидроновими рушницями, чи просто якісь співробітники ФСО, які забажали краще роздивитись пожежу на об'єкті № 1. Схоже, ці двоє були єдиними, кому в цю ніч було не все одно.

Сенатський палац у Кремлі / Фото росЗМІ

Вибухи в Кремлі зафіксували мешканці центру столиці Росії та майже синхронно виклали відео з димом у локальному телеграм-каналі "Соседи. Якиманка-Замоскворечье". Далі, як сказав би Лесь Подерв'янський, настала "тривожна мовчанка" –  лише по обіді інформація почала ширитись у мережі, а згодом з'явилися відео атаки з різних ракурсів, а ще пізніше – коментарі офіційних осіб держави-окупанта.

Так, речник Путіна заявив, що сам президент не постраждав і нібито перебував в іншому місці (невже стали в нагоді бункери?), а представники істеблішменту звинуватили в усьому Україну та закликали до негайної помсти. Ось тільки постає питання –  а які докази, що це була Україна?

Київ зберігає спокій

В Україні на істерику росіян відреагували спокійно. Президент Володимир Зеленський заявив, що в атаці на Кремль немає жодної потреби, а долю Путіна має вирішити не безпілотник, а міжнародний трибунал. Послідовна позиція України полягає в тому, що вона визнає факти атак на українській території, наприклад, на окупованому Донбасі чи в Криму (остання "бавовна" в Севастополі), не уникає відповідальності і за атаки на російські території, якщо вони є законними воєнними цілями.

Власне, такою ціллю є і Кремль (це той самий "центр ухвалення рішень"), поцілити в нього було б почесно, але Україна від цих лаврів відмовилась.

Головний же аргумент на користь того, що це точно не Україна – нам просто невигідно позбавлятись Путіна зараз, він ще не завершив свою історичну місію по розвалу Росії. Якщо б на його місці був хтось адекватний, Україні було б значно складніше у цій війні – це факт. 

Відповідальність поспішно взяв на себе російський політичний емігрант Ілля Пономарьов, але він стільки разів кричав "вовки" з абсолютно різних причин, що нині його сприймають, як заяви Дмітрія Медвєдєва, хіба що без алкогольного нальоту.

До речі, самі росіяни визнали, що дрони запускали не з України, а десь з Московської області (з України вони б просто не долетіли фізично). Можливо, навіть із самої Москви, адже БпЛА мав подолати системи РЕБ, які мали б охороняти Кремль. Тобто, мова має йти про ручне управління безпілотником. У таком разі оператор чи оператори могли перебувати в безпосередній близькості до Кремля і керували вони FPV-дронами, які просто не мають систем GPS і відповідно не вразливі до російських систем РЕБ.

Безпілотник приземлився якраз над символом "побєдобєсія" / Скриншот з відео

Наявність диверсантів у сакральному центрі Росії не повинна дивувати, як і наприклад, досі нерозкрите вбивство політичного опонента Путіна –  Бориса Нємцова – у приблизно тих самих локаціях.  

Версії та сценарії

Щодо того, що сталося в ніч проти 3 травня, є кілька версій: 

• Перша –  провокація. Ця версія має аргументацію та схиблену логіку, притаманну кривавим диктаторам. Так, для росіян не потрібні якісь приводи, щоб робити зло. Нині casus belli можна зробити по телебаченню в ефірі Скабєєвої –  і росіяни в це слухняно повірять. Але Росія вперто це робить.

До теми "Атака безпілотників" на Кремль: політолог назвав основні версії, хто за цим стоїть

Тому не варто аналізувати дії Росії за допомогою логіки нормальної людини. Для Росії не вперше бомбити свої ж території –  нещодавні бомбардування Брянська не дадуть збрехати. Також можна згадати "рязанський цукор" (організовані ФСБ вибухи житлових будинків з численними жертвами), який дав Росії привід вторгнутися в Чечню, або підрив свого ж газопроводу "Північний потік" у 2022 році – після встановлення фактів тривалого перебування на місці диверсії російських кораблів та викриття шпигунських місій РФ у Північному морі та на Балтиці, сумнівів у цьому все менше. Таким чином, для Росії вбивати своїх та нищити власну інфраструктуру не є чимось дивним.

"Любимый город может спать спокойно"? / Скриншот

В історії такі приклади були –  27 лютого 1933 року нацисти підпалили Рейсхтаг і використали цю диверсію, щоб остаточно захопити владу в Німеччині. Нині їхні ідейні наступники могли використати факт атаки на "святая святих" для якоїсь ще більшою консолідації росіян для геноцидної війни проти України. Критики цієї версії зауважують, що російська влада вже зробила все, що зробили нацисти після підпалу Рейхстагу, крім, можливо, концтаборів, але ніколи не варто недооцінювати бажання Путіна та компанії грати в "багатоходівочки".

За останні місяці Москву перетворили на фортецю, налякані росіяни навіть затягнули ЗРК "Панцир" на будинки в центрі міста та максимально нашпигували столицю Росії різними системами ПВО та ПРО (звісно, коштом фронту, а нині окупанти вже від цього страждають –  як у зоні бойових дій, так і в тилу, де навесні почастішали випадки "бавовни").

Крім того, Червона площа та Кремль самі по собі є безпольотними зонами і перебувають під потужною охороною сил ФСО. На відео ми бачимо спокійний політ невідомих БпЛА, які не зустрічають перепон і влучають у ціль. Цей факт може свідчити про те, що російські спецслужби навмисно пропустили безпілотники, щоб ті спалили частину Кремля. 

В будь-якому випадку –  успішна атака на Кремль –  це потужний ляпас по всіх російських "скрєпах", співставний зі знищенням флагмана Чорноморського флоту.

"Панцир" у центрі Москви / Фото – росЗМІ  

Повторення історії з Рустом

І тут вже варто згадати іншу історичну паралель. 28 травня 1987 року 18-річний німецький юнак Матіас Руст на старенькому літаку "Сессна-172" пролетів від Гамбурга до Москви і здійснив посадку на Червоній площі на очах у шокованих московитів.

Матіас Руст біля свого літака на Червоній площі у Москві, 28 травня 1987 року / dpa

Через чотири місяці він був засуджений до 4 років ув'язнення, але вже за рік повернувся на батьківщину з волі Горбачова.

Матіас Руст у суді / Фото dpa

Назустріч літаку Руста були підняті два літаки-перехоплювачі, проте вони не отримали інструкцій щодо подальших дій і повернулись на авіабазу поблизу міста Тапа. Руст взяв курс на Москву. Поблизу Торжка він був помічений знову, однак через те, що система ППО Московського воєнного округу була відключена на профілактику і відслідковування велось у ручному режимі, а під Псковом відбувались навчання місцевого авіаційного полку, літак Руста був неправильно ідентифікований і безперешкодно досягнув околиць Москви.

Ця подія відіграла роль такого собі "чорного лебедя" –  вона показала всю немічність і нікчемність радянської воєнної машини і перетворила її в уяві цивілізованого світу зі страшної на смішну та безпорадну. Що було далі –  всім добре відомо, полетіли погони міністра оборони та командувача ППО СРСР, згодом "совєти" змушені були тікати з Афганістану, а далі "червона імперія" розсипалась, немов картковий будиночок.

Літак Матіаса Руста летить над Червоною площею у Москві, 28 травня 1987 року / Фото з архівів

Можливо, в ніч проти 3 травня, відбувся політ Руста 2.0. І це означає, що Україна та її союзники все роблять правильно.

Втім, залишається питання: хто ж це зробив?

Тут може бути кілька версій.

• По-перше, самі "башти Кремля". Комусь з владних кланів стало дуже лячно за власне життя (більшість статків вони вже втратили внаслідок санкцій) і вони вирішили діяти, а тому завдали символічного удару по головній башті. У російській владі дуже люблять символізм, а тому атака на президентський штандарт і сакральний Кремль – чудове рішення. Мета всього цього шоу доволі проста – показати, що король голий-голісінький. 

Все відбулось якось дуже просто –  дрон взяв і прилетів, а потім –  знову. Тобто в оператора чи операторів БпЛА був час і вони знали про це. Такої розкоші, наприклад, не було в потенційних вбивць венесуельського диктатора Мадуро у 2018 році. Тоді один дрон було збито, а інший врізався у житловий будинок. Це може свідчити про те, що організатори диверсії були впевнені в собі та своїх силах. Або ж просто були дуже безпечні (але в них все вийшло – двічі). І це вже говорить на користь другої версії.

• Друга версія. Люди доброї волі. Нещодавно український підприємець Володимир Яценко оголосив про конкурс та пообіцяв 20 мільйонів гривень тому, хто посадить дрон на Червоній площі 9 травня. Для росіян, які ладні вбивати за пральну машину або український унітаз, – це реальний виклик і заклик до дій. Цілком вірогідно, що в цьому випадку маємо часткову відповідь на мемне питання "як будуть працювати суди при анкапі".

Мапа застосування дронів в Росії та на окупованих територіях України / Інфографіка – Слово і діло  

Ця відповідь є не лише сама по собі експериментом, а й показує, що відбуватиметься з Росією далі – після поразки в війні з Україною та переміщення агресії на терени РФ, власне, той самий, оспіваний Пушкіним "русскій бунт", але в декораціях кіберпанку. Підтверджень у цієї версії багато –  нині європейська частина Росії поступово перетворюється на зону дії невідомих БпЛА, які по-доброму метушаться та роблять "бавовну".

Так само ширяться в Росії диверсії і без застосування безпілотників – хтось знищує ешелони потягів, хтось мінує військові об'єкти та виводить з ладу інфраструктуру, яку росіяни використовують для війни. Звинувачувати в цьому самих лише українських диверсантів – справа марна, занадто це масштабне явище. Воно більше схоже на флешмоб. Російській владі ж не залишається нічого, як фіксувати збитки та терпіти в очікуванні нових сюрпризів. А вони точно не забаряться.

Якою буде відповідь?

Страшні (насправді –  ні) слова Володіна, Медвєдєва так і залишились погрозами. Недолуга ІПСО про ядерну зброю та підготовку "двох іздєлій для бомбомєтаній" лише викрила консервованого "хорошого русского" Владіміра Осєчкіна (Гулагу.нет), але так і залишилась фантазіями російських патріотів.

Відповідь Росії все ж була –  вночі 4 травня Одесу атакували "Шахіди" –  на них було написано "За Москву" – більшість цих дронів було збито, лише три влучили у цивільні будівлі, на щастя, всі мешканці залишились живими.

Детальніше Україну атакували дронами-камікадзе 4 травня

Ця "атака помсти" свідчить, що до неї Росія не готувалась і, схоже, вона сама стала для неї сюрпризом. Окупанти не мали часу підготувати потужну ракетну атаку (на це потрібні як час, так і ракети, а також справні літаки). Нині ж у росіян були лише нашвидкоруч зібрані 2 десятки іранських дронів. Це все схоже не на сплановану відповідь, а на істеричні спроби гасити пожежу за допомогою бензину.