Що таке Великоднє повстання

24 квітня 1916 року, коли Дублін святкував Великдень, по місту поповзли чутки про початок антибританського бунту. Тому дублінці від малого до старого висипали на вулиці, щоб побачити ірландський триколор над будівлею поштамту. Туди ж обережно підтягувалися поліція і військові з британського гарнізону.

Перша частина про те, як Ірландія виборювала незалежність від Великобританії – читайте у матеріалі

Під командуванням лідерів повстання було півтори тисячі бійців. При цьому не всі з них були ірландцями.

На барикадах я побачив двох іноземців і запитав – чого їм треба. Вони сказали, що вони моряки. Один із Швеції, інший з Фінляндії і хочуть боротися з англійцями. Коли я запитав, нащо їм це, мені відповіли так: Фінляндія, маленька країна і Росія атакує її. Швеція – теж невелика країна, якій також загрожує Росія. А оскільки Росія союзник Англії – ми будемо воювати проти англійців,
– згадує учасник Пасхального Повстання в Дубліні Ліам Таннам.

Проте повстанці переоцінили бажання цивільних воювати. Поодинці і групами городяни спостерігали за вуличними боями. Закінчувалося це плачевно – для багатьох зайва допитливість увінчувалась кулею від перехресного вогню. За 5 днів повстання загинуло 200 дітей.


Люди кидалися камінням в повстанців та намагалися розібрати барикади

Місто перетворювалося на руїни. "Навчені гірким досвідом перших годин повстання англійці зрозуміли, що звільняти вулиці можна лише з допомогою бронетехніки, потім вони тільки діяли на відстані", – розповів журналіст, лейтенант ЗСУ 2017-2018 Андрій Козлов.

Кожна спроба підійти ближче до захоплених повстанцями об’єктів загрожувала швидкою смертю. Зазначимо, що у вуличних боях полягло б набагато більше британців, якби не ідея нашвидкоруч склепаних саморобних броньовиків.


Саморобні броньовики ірландців

Швидко стягнуті британські війська почали зачистку Дубліна. Довго оборонятися ні сили, ні набоїв у повстанців не було. Тим більше підтягнуті резерви британців почали зганяти злість на цивільних. Саме бажання захистити земляків спонукала лідерів повстання скласти зброю.

Цікаво: Іспанія – СРСР: шанс Сталіна відігратися за російські поразки

Все закінчилося через п’ять днів. 29 квітня 1916 року лідери повстання капітулювали.


У боях за Дублін загинуло 180 британців та 250 громадян Ірландії

Британці ловили повстанців та страчували їх

Згодом Дублін охопили облави – британці шукали повстанців. Так, у Фронгочі з’явився перший англійський концентраційний табір. Сімом підписантам декларації про незалежність Ірландії винесли смертний вирок. Страти лідерів повстання тривали 9 днів.

Розстріли і жорстокість британських солдат, по відношенню до ірландців мали зворотню реакцію. Програш повстанців і агресія англійців стали фактором, який об’єднував ірландців і штовхав їх до дії.


Еймон де Валера став чи не найвпливовішим ірландським політиком

Ключову роль в пропагуванні ідей самостійності Ірландії відіграв Еймон де Валера. Під час повстання він командував батальйоном повстанців і брав участь у вуличних боях. Від розстрілу його врятувало диво. Він був громадянином США і в Лондоні подумали, що страта американця може ускладнити переговори з Вашингтоном, який якраз просили вступити у Першу Світову на боці Антанти.

Коли Ірландія стала незалежною

Ірландці потрапили в британський парламент, щоб розширювати автономію острова. На початку 1919 року ірландські депутати оголосили себе повноважним парламентом Ірландії, ухвалили декларацію про суверенітет острова, проголошуючи Ірландську Республіку.

Читайте також: Затишшя перед бурею: як епоху безтурботності витіснила Перша світова війна

Визвольні змагання закінчилися в 1937 році. Ірландія отримала свій уряді і свого президента. В 1949 році острів повністю вийшов зі складу співдружності.

Впродовж цієї дороги до незалежності ірландці часто поверталися до подій Великоднього зриву в Дубліні. Те, що в режимі реального часу сприймалася як незрозуміле, після розправи над лідерами перетворилося на героїчну історію і підштовхнуло багатьох ірландців на боротьбу за незалежність.