Мінцифри має зробити це технічно можливим до 6 липня 2024 року. Скористатися цією функцією зможуть підприємства, установи та організації, які є критично важливими для забезпечення потреб Сил оборони України, роботи економіки та забезпечення життєдіяльності населення під час воєнного стану. 24 Канал пояснює, як це може працювати.

Цікаво Бронювання ІТ-фахівців в Україні: що відбувається і як це впливає на економіку

Як Дія спрощує процедуру бронювання

На думку аналітиків Центру спільних дій, ініціатива значно спрощує процес бронювання й вирішує низку проблем наявної системи.

Недоліків у чинній системі бронювання було чимало. Починаючи з того, що увесь процес відбувався у паперовому вигляді. Також дуже часто ухвалення рішення про бронь застрягало на рівні Генштабу чи Мінекономіки. Деякі підприємства втрачали від того, що їхні працівники не були заброньовані. Адже мобілізація могла призвести до повної зупинки роботи,
– коментує Оксана Заболотна, керівниця напряму національної аналітики Центру спільних дій.

Нові правила дозволяють забронювати до 100% працівників підприємств, які мають контракти із ЗСУ та забезпечують потреби Сил безпеки й оборони. Також з'явилася можливість забронювати військовозобов'язаних незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Підприємств, які забезпечують потреби Сил безпеки й оборони, не так багато. Для забезпечення їхньої життєздатності справді потрібно забронювати до 100% працівників. Тому ця норма виправдана,
– пояснює Оксана Заболотна.

Заброньованим військовозобов'язаним надається відстрочка від призову під час мобілізації на строк до 12 місяців, на весь термін мобілізації або на строк дії контракту на постачання товарів, виконання робіт чи надання послуг для потреб оборони. Раніше максимальний термін бронювання становив 6 місяців.

Як працюватиме бронювання через Дію?

Спочатку Міністерство економіки через Дію має сформувати Єдиний перелік державних органів, які можуть бронювати працівників. Органи з цього переліку визначатимуть підприємства та установи, які отримають право надавати бронь. Далі керівники цих підприємств чи установ подають через Дію списки працівників для бронювання.

Після перевірки даних про військовий облік і офіційне працевлаштування Мінекономіки ухвалює рішення – підтверджувати бронь чи ні. Якщо рішення позитивне, працівник вважається заброньованим. Тоді людина зможе отримати витяг – документ, що підтверджує відстрочку від призову. Для цього заброньований має особисто подати заяву через Дію.

Таким чином, увесь процес бронювання може здійснюватися в електронному вигляді через Дію – від подання списків до отримання підтвердження. За словами аналітикині Оксани Заболотної, запропонована процедура суттєво краща за чинну.

Те, що процес переходить у діджитал – великий плюс, оскільки бронювання через Дію просте і зрозуміле. Це дає підприємствам чіткий алгоритм дій,
– коментує Заболотна.

Кого можуть забронювати?

Раніше Кабмін ухвалив постанову про бронювання на вимогу закону про мобілізацію. Цей закон визначає, що забронювати зможуть працівників критично важливих підприємств для потреб Сил оборони, роботи економіки та забезпечення життєдіяльності населення в умовах особливого періоду.

Також бронювання поширюється на державних службовців категорії "А", голів обласних, районних рад, сільських, селищних, міських голів. Держслужбовців категорій "Б" і "В" та працівників органів місцевого самоврядування можуть забронювати до 50% від кількості військовозобов'язаних у відповідному органі влади.

Зможуть отримати бронь військовозобов'язані, які працюють в органах державної влади, Нацполіції, НАБУ, Державному бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі, органах прокуратури, Службі судової охорони, в судах чи патронатних службах.