Українське командування попереджало, що Росія готує наступальні дії. Окупанти можуть спробувати продавити пріоритетні для них напрямки, якщо їм вдасться залучити додаткові резерви особового складу й техніки. Коли ж Росія може спробувати це зробити – залежить також і від погодних умов.

Командир 429 окремого полку безпілотних систем "Ахіллес" Юрій Федоренко в інтерв'ю 24 Каналу зауважив, що це може бути період кінця квітня – початку травня. Більше про ситуацію на фронті, мобілізацію та війну дронів – читайте далі у матеріалі.

До речі Росія нібито захопила Басівку та просувається в Торецьку: як змінилася лінія фронту за тиждень

У Центрі протидії дезінформації писали, що Росія готує резерви для чергової спроби ривку на фронті саме в травні. Військові з Третьої штурмової бригади кажуть, що наступ може розпочатися вже у квітні. Чи є ознаки, що росіяни вже готові наступати на вашому напрямку? Чи вони вже точково це роблять?

Моя думка не може бути повною мірою репрезентативною. Тому що 429 полк "Ахіллес" завжди виконує завдання там, де гаряче. Ми переважно виконуємо завдання щодо стабілізації ситуації. Відповідно, якщо говорити за той відтинок, де ми виконуємо завдання зараз, – це Куп'янщина, то ворог вже майже пів року не знижував своє намагання прорвати наші бойові порядки та розширити зону впливу.

Спробую коротко по відтинках розповісти. Перший відтинок – до населеного пункту Кругляківка. У 2024 році противнику вдалося розрізати угруповання Сил оборони на 2 частини, дійти до села, яке розташоване на лівому березі річки Оскіл – Кругляківка. Ворог намагався розширити цей клин у напрямку Загризового та Колісниківки. Це вниз і вверх по течії.

Для чого це потрібно противнику? Розширення клину дає можливості заводити ближче свої вогневі засоби, гармати, підтягувати ближче операторів безпілотників. І, відповідно, впливати на правобережну Куп'янщину більш інтенсивно за допомогою своїх вогневих засобів та готувати передумову для можливості виходу, зокрема на Куп'янськ-Вузловий.

Повне інтерв'ю з Юрієм Федоренком: дивіться відео

Але цей клин противник організував, віддавши свій значний ресурс. Що я маю на увазі? Складно порахувати, скільки піхоти там ліквідували. Дуже багато. Якщо порахувати техніку, то за цей період часу, доки противник вчиняв ударно-штурмові дії, 225 одиниць стоять знищені на полі болю. Це БТР, БМП, танки й інша броньована техніка. Також дуже багато багі, двоколісних мотоциклів. Тож порахувати все, що було знищено, – складно.

Але Силам оборони вдалося блокувати противника і не дати можливості розширити цей клин. Ворог вчиняє ударно-штурмові дії постійно. Зараз знизив інтенсивність застосування броньованої техніки, оскільки наші захисники досить добре її випалили.

Противник перегруповується переважно пішими порядками – "двійками", "трійками" наближається до наших передових позицій і намагається штурмувати. Це відбувається постійно. Натиск триває постійно, але на цьому відтинку Сили оборони блокували.

Наступний відтинок – лівобережний Куп'янськ, Куп'янськ-Вузловий. Ворогу визначили завдання зайти на Куп'янськ лівобережний до 1 листопада 2024 року, потім – до 1 грудня. Зараз ми маємо вже квітень 2025 року.

Учора противник вчинив ударно-штурмові дії із залученням броньованої техніки: 1 танк і 3 БМП. Також додатково приблизно 50 штурмовиків. Техніку зупинили як шляхом дистанційного мінування, так і шляхом підбиття вогневими засобами: протитанковими та безпілотними системами. Штурмову піхоту противника, якій вдалося скоро спішитися, розконцентруватися по посадках і лісопосадках, також знищили протягом 4,5 години бою.

Вище по течії – район Дворічної. Тут теж треба подивитися на ситуацію у розрізі часу. Там річка достатньо вузька. Зазвичай у пору року осені, пізньої, ранньої весни, над річкою Оскіл стоять тумани. У 2024 році ворог переплив з лівого на правий берег, окупував населений пункт Новомлинськ.

Тоді Сили оборони блокували противника. "Едельвейс", 429 полк "Ахіллес", інші структурні підрозділи скинули ворога назад в Оскіл, відновили контроль над населеним пунктом. Далі нас перемістили для протидії на інші відтинки фронту.

Противник пішов далі. Він обійшов з Дворічної за таким самим принципом – плотами, човнами. Йому вдалося перекинути значну кількість своєї живої сили, зайняти правобережний плацдарм у районі Дворічної. Далі Сили оборони прийнялися вживати заходів щодо блокування ворога, щоб не дати окупантам можливості розширити цей плацдарм.

Чому для противника важливо максимально розширити його? Тому що чим далі він відсуває Сили оборони, тим більше у них можливостей в інженерному плані готувати береги річки Оскіл для того, щоб накинути штатні понтонні переправи, по яких піде логістика, причіпні гармати, звідки на правобережний плацдарм заходитиме легкоброньована та броньована техніка.

Але станом на цю хвилину ворог блокований майже на всьому відтинку. Переправу так і не навів. Сили оборони знищили низку інженерної техніки, зокрема мостоукладників противника, які він періодично підганяє з ціллю оперативно накинути цю переправу. Також за останній період відбулося певне покращення наших позицій. Силам оборони вдалося витіснити ворога з низки займаних ним позицій.

Ми розуміємо, якщо противник підготує і зможе додатково залучити додаткові резерви живої сили та техніки, артилерії, й будуть сприятливі погодні умови, наприклад, кінець квітня, травень, початок червня – це максимально оптимальні умови, щоб противник спробував наростити спроможності та провалити ті відтинки, які для нього є пріоритетні.

Звісно, це може бути і Харківська, і Донецька, і Запорізька області. Противник досить активно залишається і в Херсонській області. Тому ми маємо готуватися і бути готовими до відбиття та ескалації, бо Росія завдань щодо України не виконала. Які завдання ворога? Не окупація окремих регіонів, а знищення повної мірою української державності. І знищення кожного, хто називає себе українцем.

Росія добре пам'ятає, що відбувається, якщо зберегти можливість прояву української державності або зберегти того, хто несе в собі генофонд українця. Так чи інакше ми боремося за своє і своє повертаємо, тому цього разу Росія хоче буквально знищити нас. Усе рухається саме до того.

На завершення своєї думки скажу, що не треба розраховувати на когось за кордоном, рівнятися на президента США чи Європейський Союз. Наші дипломати роблять неможливе, коли одна країна дещо виходить за межі попередніх домовленостей та знижує рівень своєї підтримки, інші країни підставляють своє плече.

США зараз перебувають у певній політичній турбулентності й країни Європейського Союзу суттєво посилили допомогу ЗСУ та Україні загалом. Тобто ключ до миру лежить шляхом зупинки противника на полі бою. А зупинити ворога на полі бою може лише народ, тому що військо виграє в битву, а війну завжди виграє народ.

Голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан повідомляв, що у планах росіян було накопичити 750 тисяч військових, які мали б наступати на Сумщину і Харківщину, але зараз угруповання становить приблизно 630 тисяч. Чи відомо вам про ці цифри? Чи вони реалістичні? Чи дійсно є зараз накопичення військових і техніки для наступу на Харківщину, зокрема на ваш напрямок?

За допомогою наших розвідувальних засобів вищезазначене число нам не вдалося виявити. Але моя думка не може бути репрезентативною, тому що багато інших розвідданих, якими володіє керівництво. Я є командиром тактичної ланки.

Чи дійсно побільшало військових? Чи є чого остерігатися? Чи потрібно людям евакуйовуватися?

Щодо евакуації – за заявою військово-цивільної адміністрації. Вони володіють ситуацією повною мірою. Щодо можливостей противника – вони збираються продовжувати штурмувати. У них є такі можливості. Щодо того, що безпосередньо ми бачимо на лінії бойового зіткнення, – ворог залишається достатньо активним, має значну кількість техніки та особового складу.

Що стосується українців – ми маємо продовжувати берегти один одного, тобто дослуховуватись до повітряних тривог, спускатися до укриттів, продовжувати підтримувати Сили оборони. Бо тільки народ може виграти цю війну і зупинити ворога, зупинити Росію. Евакуація тільки у разі, якщо про це повідомила ОВА. Життя та здоров'я треба берегти постійно.

Треба максимально підтримувати Сили оборони. Тоді ми матимемо шанс на успіх. Мусимо пам'ятати, що ключ до перемоги не в руках якогось закордонного лідера – ключ до перемоги, до мирного життя перебуває всередині кожного з нас.

Можливо, вашій бригаді потрібна зараз якась допомога? Є актуальний збір?

У нас є актуальний збір на Starlink. Можливо, буде спроможність. Заходите на сайт https://achilles.army/ і можете ознайомитися з актуальними зборами.

Сила медіа – дуже важлива. Спробую пояснити. Ми оголосили збір на портативні станції Starlink. Їх нам треба більше, тому що нас стає за чисельністю більше. Більш підготовлені екіпажі виконують бойові завдання. Вплив на ворога стає в рази якісніший, інтенсивніший.

Коли ми оголосили збір, до нас звернулися з "Центренерго", кажуть: "Хлопці, є 50 Starlink, можемо організувати". Я кажу: "Будемо, із задоволенням, якщо є така можливість". Через тиждень нам закупили 50 Starlink. Вони вже у підрозділі на бойових позиціях виконують завдання. Але треба набагато більше, ніж 50. Тому завершуємо збір на 1,5 мільйона гривень, щоб закупити ще приблизно 80 Starlink. Це повною мірою закриє потребу 429 полку "Ахіллес" із забезпеченням зв'язку.

Зв'язок – це основа управління військами. Саме за допомогою портативних станцій Starlink зараз відбувається максимальний обмін інформації для того, щоб своєчасно мати можливість проаналізувати противника, побачити його на ранніх стадіях, відповідно прийняти необхідні рішення щодо ураження.

Як щодо темпів мобілізації – чи побільшало добровольців, які хочуть долучитися до ЗСУ? Ми обговорювали новини про те, що може бути наступ, чи почали українці активніше реагувати на це? Можливо, у вас зросла кількість охочих долучитися саме до вашого полку?

На цей момент після того, як пішла політична турбулентність і президент США почав говорити про те, що зараз він змусить Росію вийти в перемир'я, – це негативно вплинуло на темпи мобілізації. Кожен сподівається на те, що цей жах завершиться, але треба завжди дивитися на ситуацію максимально тверезо.

Я намагаюся познайомитись з кожним, хто проходить службу у нас. Зрозуміло, що відбором особового складу кожен командир батальйону, окремої роти займається самостійно. Тому що йому безпосередньо із цим особовим складом взаємодіяти та керувати. Потім вони погоджують їх зі мною. Далі, обов'язково, коли людина приходить в підрозділ, я намагаюся познайомитись, зрозуміти, хто є хто. Щоб людина до кінця зрозуміла, чи підходимо ми їй, чи підходить вона нам, чи все окей.

Полк Ахіллес
Відбором особового складу командири займаються окремо / Сайт полку Ахіллес"

Статистично я подивився, що кількість заявок від добровольців дещо знизилася. Саме по рекрутингу. Мені стало цікаво, чому. Звернувся до рекрутерів, запитую, що відбувається. Якось люди записувалися, а зараз починають говорити про те, що треба закрити справи, закрити ФОП, поцілувати ще раз дружину перед тим, як поїде на загальний військовий вишкіл, вигуляти улюбленого песика і багато чого іншого.

Я прошу дати мені три контакти, будь-які, вибірково, перетелефоную їм. З двома відбулися абсолютно чесні розмови. Вони кажуть: "Для чого нам зараз мобілізуватися? Тут кажуть про те, що перемир'я може бути, а ми зараз відмовимося від звичайного способу життя, підемо до війська, будемо на загальному військовому вишколі, а тут буде перемир'я. А ми у війську, не займаємося цивільною справою, яку мали, і військову не опанували".

Маю сказати, що, на мою суб'єктивну думку, перемир'я не буде. Немає інструменту, який міг би забезпечити його виконання, який міг би проконтролювати, щоб Росія не скорочувала відстань сірої зони до наших передових позицій під час перемир'я, щоб російські гармати, російські безпілотники не працювали. Якщо ворог буде лізти, ми будемо вимушені відповідати й бити противника на полі бою, не даючи можливості йому скоротити сіру зону, скоротити цю відстань.

Якщо немає такого інструменту і немає бажання у Росії погодитись на варіант перемир'я, наприклад, за допомогою введення контингенту, сформованого з представників європейських військових формувань, то перемир'я, за моїм переконанням, не є можливим.

Уявімо, що я помиляюся й перемир'я таки настало. Не розумію як, але якось це відбулося. Чи насправді ви думаєте, що Сил оборони одразу розпустять і всі, хто мобілізовані, поїдуть додому по демобілізації? Напевно, кожен може дати відповідь, що такого не відбудеться.

Не пропустіть Перемир'я Шредінгера: чому існує лише на словах Путіна і Трампа та не працює для України

Сили оборони залишаться на лінії бойового зіткнення, вздовж лінії державного кордону. Тому що треба подбати про безпековий фактор, підготувати позиції, додатково перегрупуватися, провести необхідну реорганізацію і надійно закрити в оборонному плані нашу державу. Тож швидкої демобілізації також не буде. Відповідно, не треба тішити себе ілюзією, що війна пройде повз. На жаль, війна – це те, що стосується кожного.

На цей момент для тих, хто ще не мобілізований, але військовозобов'язаний, настав дійсно добрий момент з погляду можливості скористатися рекрутинговою програмою. Зараз немає ризику того, що ви йшли в одне військове формування, наприклад, до полку "Ахіллес", а в процесі загального військового вишколу вас перерозподілили до іншого військового формування, тому що виникла потреба.

Зараз по рекрутингу ви приходите в конкретну військову частину, на конкретну посаду. Уже від нас відправляєтесь на загальний військовий вишкіл, спеціалізовану підготовку. Після цих заходів повертаєтесь до нас у підрозділ. Ризику того, що вас розподілять в будь-яке інше військове формування, станом на сьогодні, немає. Тому про це варто пам'ятати.

Хибна думка, що якщо у вас є зброя, ви можете на ґанку свого подвір'я дати опір російському окупанту, який прийде за вашим життям, за життям ваших рідних і близьких. Коли ви опиняєтесь сам на сам з ворогом, на жаль, він забере найдорожче – ваше життя.

Тому захистити свою родину, свій будинок, свою вулицю, свою країну можна виключно у складі Сил оборони, у складі підготовлених команд. Це додаткові можливості захистити найдорожче, а не вирок, як це намагається показати, зокрема, і російська пропаганда.

Ціни на нафту, можливо, уповільнять темпи ведення війни Росією, але навряд окупанти заспокояться. Навпаки вони збільшують виробництво БпЛА, змінюють тактику запуску безпілотників. На вашу думку, як нині змінилася тактика росіян, з огляду на модернізацію "Шахедів"? У чому зараз полягає основна загроза з боку російських безпілотників?

Ви абсолютно правильно сказали, що тривалість війни залежить, зокрема від економічного стану Росії. Від того, скільки у них є грошей для обслуговування військово-промислового комплексу, проведення мобілізаційних кампаній, загалом витрат на війну проти України.

Тут важливо розуміти, що населенню Росії подобається те, що відбувається. У них своєрідний "бізнес". Жінки знаходять собі чоловіків, які воюють проти України, і виходять за них заміж з єдиною метою – у разі їхньої загибелі на території України отримати грошову компенсацію. За ці кошти у російській провінції можна купити квартиру. Ось такий "бізнес-план", і для них це абсолютно нормально.

Крім того, потрібно розуміти: підприємства, які раніше були завантажені лише на 10 – 25% і виплачували низьку заробітну плату, зараз, обслуговуючи військово-промисловий комплекс, працюють на повну потужність. Тож депресивні регіони отримали додаткові робочі місця. Росіянам подобається воювати проти України – треба визнати, що це факт. І, дійсно, Росія зможе воювати доти, доки в неї будуть гроші.

Коли Україна завдає вогневого ураження по енергетичних об'єктах, зокрема по тих, які наповнюють російсько-окупаційний бюджет газо- та нафтодоларами, це позбавляє Росію спроможності масштабувати виробництво БпЛА, боєприпасів та іншого озброєння, яким вона воює проти українського народу.

Якщо говорити про модернізацію і виробництво безпілотників – противник не дурень, він не стоїть на місці. Росія має доступ до китайського ринку, до інших країн, що виготовляють мікросхеми, чипи тощо. Відтак, проводить модернізацію вже наявних зразків, що проявили себе на полі бою. Зокрема, "Орланів", Supercam, ZALA Lancet – дрони крилато-ударного типу та боєприпас, що баражує.

Росіяни весь час працюють зі зв'язком, намагаються масштабувати виробництво, збільшують державне оборонне замовлення, оскільки ці засоби є достатньо ефективними на полі бою. Противник швидше наростив виробництво оптоволокна – і тут об'єктивно слід визнати, що нас обійшли.

Але в інших засобах, у звичайних FPV-дронах, які пілотуються через повітряний зв'язок між пультом і дроном, Україна має паритет: десь противник має несуттєву перевагу, а десь переважаємо ми.

Якщо говорити про нічні бомбардувальники типу "Баба Яга", то противник поки що технологічно до цього рішення не дійшов, але, на жаль, дійде. Точно відомо, що вони працюють над цим, розробляють і прагнуть створити аналог, оскільки це доволі потужна і грізна зброя.

Але й Україна не стоїть на місці. Противник мав "Ланцет", ми не мали чим віддати йому достойну відповідь. Зараз у нас є RAM-X, "Булава" та інші засоби, які за своїми характеристики дуже схожі до "Ланцета". І ці завдання, які ворог реалізував проти нас, зараз ми можемо вже реалізувати проти них. Тож гонитва технологій і масштабування продовжується. Україна точно не пасе задніх і в низці номенклатур ми попереду.

Військовий запускає дрон
Україна розвивається у сфері безпілотних систем / Getty Images

Ви згадували, що в росіян більше дронів на оптоволокні. Можете назвати приблизне співвідношення? Також відомо, що в ГУР почали виготовляти такі дрони, і Кирило Буданов називав це одним із головних викликів року. Як ви боретесь з оптоволокном? Чи з'явились нові способи?

Противник має абсолютну перевагу у дронах на оптоволокні. Прямо-таки критичну перевагу. Чому? Тому що лише зараз за державними контрактами починають надходити перші невеликі партії до Сил оборони. Це не тому, що ми проспали. Це питання доступу до сировини, до самого оптоволоконного кабелю.

Основним світовим постачальником і виробником є Китай. Це відповідь на запитання, чому ворог зміг наростити виробництво швидше. Щодо можливості досягнення паритету, на мою думку, це відбудеться не раніше початку осені, і лише на окремих напрямках.

Наразі підрозділ "Ахіллес" активно застосовує дрони на оптоволокні. З них 80% надходять завдяки підтримці українського народу, тобто це дрони, придбані за донати. І лише 20% ми отримали з першої державної партії. Моховик крутиться, і я більш ніж переконаний, що на початку осені ми зможемо мати їх в усіх структурних підрозділах СОУ в значній кількості, які забезпечать нам можливість виходу у паритет із противником на деяких напрямках.

Технології змінюються. Треба розуміти, що оптоволокно починалося з дрона, який спроможний від точки вильоту до цілі, яку він уражає або знищує, летіти приблизно 8 – 9 кілометрів. Зараз це вже неактуальні відстані. Ми мусимо працювати на відстані 20 – 30 кілометрів. Це значить, що змінюються самі принципи і підходи до технологій.

Важливо "Технологія часів СРСР": Буданов розкрив суть дронів на оптоволокні

Якщо дрон з котушкою, боєприпасом і батарейкою може летіти приблизно на 8 кілометрів і ефективно знищувати ворога, то для дальності у 20 кілометрів котушка буде значно важчою. Відповідно, дрон має бути більший.

Тут постає питання, а де брати дрони, які більші за своїми розмірами, хто може їх ефективно і якісно виготовляти? Сотні цих проблемних питань вирішують щодня. Український народ, виробники, держава так чи інакше знаходять рішення. Тому в вересні ми зможемо говорити про паритет з противником на певних напрямках.

Щодо інструменту протидії дронам на оптоволокні, то його немає. Що я маю на увазі? Підготовка на позиціях – це те, що є інструментом ефективної протидії. Дрон на оптоволокні, який має 20-кілометрову котушку, більший за розмірами, матиме більш потужну батарейку і боєприпас, тобто його візуально простіше виявляти та знищувати, зокрема зі стрілецької зброї.

Тому це переміщення між позиціями або на позиціях під час виконання завдання має певну тактику. Це візуальне виявлення і знищення зі стрілецької зброї. Я переконаний, що до Нового року знайдеться рішення, яке буде перебивати той оптоволоконний кабель, але потрібен час, щоб це поширити по фронту. Так само як з'являлися портативні системи РЕБ.

Ще інколи ворони полюбляють оптоволоконний кабель. Він блищить і тому там, де є значна кількість ворон, дрони на оптоволокні збиваються саме цими птахами. Вони їх бачать і перебивають оптоволоконні кабелі. Але навесні на фронті ворон не знайдеш, тому я розраховую, що з'явиться інженерне технічне рішення.

Чи дійсно дрони "Баба Яга" є нічним жахом для росіян? Прикордонники за допомогою цих дронів знищили понад десяток позицій окупантів на Харківщині. Наскільки вони якісні в дії і чи працюєте ви з такими дронами?

Ми працюємо майже з усією номенклатурою дронів, які є на українському ринку. Це інколи буває складно, тому що в тебе один розрахунок має бути навчений на весь "зоопарк" засобів. І, як ви розумієте, на всьому "зоопарку" однаково ефективно виконувати завдання достатньо складно. Однак я безмежно гордий командою 429 полку "Ахіллес". Хлопці та дівчата виконують ці завдання на відмінно.

Щодо бомбера "Баба Яга", розберімося в історії – звідки він з'явився. Українці миролюбний народ. Ми намагаємося заробити собі на життя своїми руками, своєю працею, зокрема на землі. Українські чорноземи є надзвичайно родючими й для того, щоб підвищити врожай, поля обробляли від шкідників, розсіювали поживні мінерали за допомогою важколетючих дронів, в які засипали ці речовини.

Тобто, ці великі дрони працювали на полях, а коли почалася повномасштабна війна, з'явилася ідея підвісити на них боєприпас, щоб скинути його на ворога. Виникли перші тестові зразки й потім це вже стало виключно військовою розробкою різних виробників. Це "Кажан", Vampire, Heavy Shot, Nemesis та багато інших дронів, які противник охарактеризував як "Баба Яга".

Дрон Баба Яга
Дрон "Баба Яга" / Getty Images

Вони спроможні працювати в нічний час. Чому в нічний? Бо вони великі за розміром і вдень їх простіше збити. Уночі ж вони використовуються для транспортування логістичних вантажів, тобто для доставки боєприпасів, медикаментів, харчів на наші передові позиції, щоб зайвий раз не ризикувати пішою або транспортною логістикою.

Ці засоби здійснюють мінування ворожої території, шляхів їхньої логістики, шляхів підходу до наших передових позицій. Вони достатньо прицільно і точно заносять великі та важкі боєприпаси, які мають значну руйнівну силу, на ворожі позиції. Відповідно, дійсно величезна кількість живої сили противника знищується саме нічними бомберами типу "Баба Яга".

За останній період, до 65% усіх сил противника, що воюють проти нас, – піхота, маневрова техніка, артилерія, ворожі пілоти, протиповітряні засоби – виявляються і знищуються безпілотними системами.

Загалом ми тримаємо сталу динаміку. І в питанні нічних бомберів типу "Баба Яга", які є конче ефективними, на цю хвилину ми маємо абсолютне лідерство не лише перед противником, а у світі. На жаль, ворог так чи інакше з часом зробить щось подібне.

Як вплинула зупинка американської допомоги та розвідувальних даних на вашу роботу? Чи відчули ви її на собі?

Маємо говорити про це дуже обережно, щоб не дати найменшої можливості для провокацій. Щоб на підставі наших слів, партнери не відмовилися від постачання додаткового озброєння.

Уся зброя, яку ми отримуємо від США, – це та зброя, яку виділила адміністрація попереднього президента Джо Байдена. Зараз вона доходить до нас. Нових рішень про виділення допомоги не прийняли, тому нам доводиться рухатись дуже "тонким льодом", щоб не сказати зайвого.

За моїм переконанням, зупинка в наданні розвідувальних даних поставила українців у негативне становище. Насамперед цивільне населення, тому що ми перестали бачити в тому контрасті, що нам потрібно, пуски ворожих безпілотників і ракет. Крім того, відключення розвідданих, а також перерва в постачанні боєприпасів та іншої військової номенклатури, дуже сильно зіграло на руку противнику в Курській області.

Далі кожен сам для себе зробить висновок.