Офіційні закони можуть стати ратифікацією, затвердженням воєнних змін і досягненнь. Але поки воєнної зміни розкладів у світі війни не відбулося, жодне формальне прийняття якихось законів не змінить абсолютно нічого.

Про нашу територію війни обговорювали, намагалися прийняти і навіть приймали вже чимало законів. Але до цього моменту усі вони розбивалися об виконання першої ж, здавалося б, найпростішої і найбанальнішої військової умови – припинення вогню на фронті.

Вогонь не буде припинено. Війну дуже легко почати, але неможливо просто на рівному місці взяти і згорнути. Будь-які закони про зміни Донбасу сьогодні можуть бути скільки завгодно разів прийнятими в стінах парламенту. Але, як і при минулих спробах, прийняті вони можуть бути знову ж таки тільки лише в теоріях і на паперах.

На самому ж Донбасі все це може бути ратифіковане в реальність тільки вогнем і тільки вогнем. Тим, що не реагує на десятки "припиненнь вогню". Тим, що не припиняється.

В країні, де не працюють цивільні закони про мирні підконтрольні території, вони вже вкотре намагаються законодавчо змінити війну. Сама ж по собі законотворча діяльність щодо раскладів на територіях, які фактично окуповані ворогом і над якими в реальності немає жодного фактичного контролю, може бути або показовою імітацією черговим, або черговим затягуванням часу, або ж просто повним ідіотизмом. Або ж одразу усім разом узятим.

Читайте також: Чому зараз не можна ввести миротворців на Донбас : пояснення нардепа від БПП