Як зазначив головний редактор Defence Express Олег Катков в етері 24 Каналу, якби запуск справді стався, вже зранку з'явилася б відповідна інформація, адже подібні події зазвичай фіксують очевидці. До того ж є багато цікавих нюансів, чому він міг не статися.

Дивіться також Загроза запуску ракети РС-24 "Ярс" зі Свободного: де селище на карті і яка відстань до України

Чому місце для запуску "Ярсу" є нетиповим

Катков пригадав, що цього разу Росія обрала нетиповий район для запуску – позицію ракетного полку 31-ї ракетної армії військ стратегічного призначення, що базується поблизу селища Свободний, за 25 кілометрів від Нижнього Тагілу.

Якби вони дійсно у ніч проти 19 травня запустили б міжконтинентальну балістичну ракету, ми б зранку вже читали, що був якийсь запуск, його зафільмували б місцеві,
– додав він.

Зазвичай для таких цілей росіяни використовують полігон "Кура" на Камчатці. Враховуючи можливу траєкторію польоту "Ярсу", ракету можна було зафіксувати у районах Якутська або Ханти-Мансійська. Однак цього разу немає жодних підтверджень, жодного відео, що вказувало б на пуск. Ймовірно, щось пішло не так.

Нагадаємо, у 2023 році Росія вже здійснила дві спроби запуску цієї ракети, які завершилися невдало. У обох випадках виникли проблеми на етапі відокремлення ступенів ракети у навколоземному просторі.

Також варто згадати, що космодром Плесецьк, з якого раніше проводили подібні запуски, розташований в Архангельській області – приблизно за 1300 кілометрів від кордонів України й за 450 кілометрів від Фінляндії.

Чому запуск "Ярсу" не відбувся

Як зазначили у Defence Express, підготовка до запуску міжконтинентальної балістичної ракети РС-24 "Ярс" це не питання одного – двох днів. Це складний і тривалий процес, який передбачає ретельну підготовку.

Деякі експерти пов'язують запланований запуск із майбутньою можливою розмовою між Владіміром Путіним і Дональдом Трампом. На думку Олега Каткова, демонстрація стратегічних можливостей у вигляді "Ярсу" є спробою залякати й нагадати про наявність ядерної зброї – як про єдиний важіль впливу, який ще залишився в арсеналі Кремля.

У них немає нічого в активі, окрім ядерної зброї для продовження будь-якого діалогу,
– підкреслив він.

Фактично, Росія на міжнародній арені постійно використовує ядерну риторику, оскільки більше не має жодного іншого інструменту, здатного забезпечити їй статус "великої держави". Без ядерної зброї, ймовірно, країни-агресорки в нинішньому вигляді уже не було б.

Чому Росія не погрожувала "Орешником"

Варто зазначити, що балістична ракета середньої дальності "Орешник" призначена для ураження цілей у Європі. Її дальність не дозволяє досягти території США, тому для загрози Вашингтону, Нью-Йорку чи Лос-Анджелесу потрібні саме міжконтинентальні ракети з дальністю понад 10 000 кілометрів – РС-24 "Ярс".

Натомість ракети середньої дальності (1000 – 5500 кілометрів) Кремль намагається демонструвати як інструмент тиску саме на Європу. В умовах, коли американські війська досі дислокуються на європейському континенті, розгортання таких ракет значно змінює баланс ядерних сил.

Розгортання умовних "Орешників" дозволить Росії перенацілити свої "Ярси", "Сармати" та інші міжконтинентальні ракети винятково на США. Це про те, що у випадку реальної ядерної війни на США полетить значно більше ракет,
– зазначив Катков.

Усе це нагадує ситуацію холодної війни, коли обидві сторони масово розміщували ракети з ядерними боєголовками: у СРСР – "Піонери", у США – Pershing II.