Що відомо про блокування рахунків "Оптіма-Фарм"?

Виконавче провадження щодо "Оптіма-Фарм" було відкрито 22 квітня 2026 року. Про це повідомляють джерела на фармринку, а також підтверджують дані з реєстру виконавчих проваджень, пише "Економічна правда".

Дивіться також Неочікувані зміни: ліки в Україні продаватимуть не лише в аптеках

Ініціював його відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби. У документах зазначено, що під арешт потрапили три рахунки компанії: один у Державній казначейській службі та два у комерційних банках – "Укрексімбанк" і "Ощадбанк":

  • За словами джерел на фармринку, наразі рахунки "Оптіми" повністю заблоковані, що ускладнює фінансові операції компанії.

Частково заблокованими залишаються також рахунки іншого великого фармдистриб’ютора – компанії "БаДМ". Їхні рахунки були заблоковані ще у грудні 2025 року, через що у певний період компанія не могла повністю розплатитися з постачальниками. Сьогодні "БаДМ" має можливість отримувати кошти від клієнтів і користуватися ними, проте сума, яку заблокував АМКУ, залишається під арештом.

Google Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Цікаво! Разом компанії "БаДМ" і "Оптіма-Фарм" контролюють близько 80% ринку дистрибуції ліків в Україні. Ця концентрація на ринку у поєднанні з арештами банківських рахунків ставить під загрозу нормальну роботу фармдистриб’юторів.

До слова, у листопаді 2025 року російські війська знищили склад фармацевтичної компанії "Оптіма-Фарм" у Дніпрі. Це був третій удар по об’єктах "Оптіма-Фарм".

  • 25 жовтня у Києві було зруйновано склад і офіс компанії, тоді збитки оцінили приблизно в 100 мільйонів доларів, а атака знищила близько 20% місячного запасу ліків України.
  • 28 серпня, внаслідок ракетного удару по Києву постраждав ще один фармацевтичний склад "Оптіма-Фарм".

В Україні почали продаж ліків на АЗС: що каже експерт?

Пропозиція уряду дозволити продаж ліків на АЗС, яку подають як крок до здешевлення препаратів, виглядає "зловісним оксюмороном" і жодним чином не відповідає реальній політиці доступності медикаментів. Про це директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик заявив в авторському блозі для Цензор.

Як зауважив Віталій Кулик, на будь-якій заправці товари коштують дорожче, аніж у профільних магазинах. Причиною цього є система "convenience pricing" – тобто плати за зручність.

Логіка бізнесу АЗС не працює на об’ємні продажі з низькою націнкою, а на швидку реалізацію невеликих партій товарів першої потреби з максимальним маржинальним прибутком,
– пише він.

Експерт зазначив, що в Україні немає системної проблеми браку фізичної доступності аптек, особливо говорячи про міста. Однак ключовими залишаються низька купівельна спроможність населення та відсутність ефективного державного контролю за ціноутворенням на життєво необхідні препарати. Саме ці питання, на його думку, уряд фактично оминає.

Віталій Кулик

Політолог, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства

Бо якби насправді хотіли підвищувати доступність, то паралельно не вводили би обмеження для аптек, розміщених у лікувальних закладах, на номенклатуру представлених препаратів, що є куди більш критичною для пацієнтів точкою. Також логічним кроком було б розширення програми "Доступні ліки" та жорсткіше регулювання цін на препарати з Національного переліку основних лікарських засобів, а не створення паралельного, неконтрольованого каналу збуту.

Кого ще штрафував АМКУ?

  • Виробника "Карпатська джерельна" можуть оштрафувати на суму до 5% доходу за 2025 рік через неправдиву етикетку. Компанія Maspex, польський виробник соків, отримала спільний контроль над виробником "Карпатська джерельна" в листопаді 2025 року.

  • АМКУ оштрафував три компанії за змову в торгах на закупівлю товарів для ЗСУ з очікуваною вартістю понад 150 мільйонів гривень. Компанії визнані винними в узгодженні умов участі в закупівлях, що усунуло конкуренцію, і були оштрафовані на загальну суму 26 867 392 гривень.