Як зросли податкові борги бізнесу Росії
За рік сума збільшилась на третину, пише The Moscow Times.
Дивіться також Росія отримала "нафтовий подарунок": до якого важливого рішення готується центробанк
Із загальної суми близько 1,7 трильйона рублів припадає безпосередньо на несплачені податки, збори та страхові внески. Решта суми – це накопичені пені, штрафи та відсотки за прострочення платежів.
Відомо, що найбільший обсяг боргів сформувався за податком на додану вартість. Структура основної заборгованості виглядає так:
- ПДВ – 648 мільярдів рублів;
- податок на прибуток організацій – 294 мільярдів рублів;
- страхові внески – 292 мільярдів рублів.
Лідером за боргами стала Москва, де обсяг заборгованості сягнув 1,5 трильйона рублів. Далі йдуть Підмосков'я – 286 мільярдів і Санкт-Петербург – 205 мільярдів.
Які причини
Експерти пов’язують ситуацію одразу з кількома факторами. Серед основних причин називають:
- Збільшення податкового навантаження;
- Посилення контролю за бізнесом;
- Уповільнення економічного зростання;
- Падіння споживчого попиту;
- Подорожчання кредитів.
При цьому сама сума 4 трильйонів рублів значна і близька до річного дефіциту федерального бюджету минулого року,
– каже директор зі стратегії "Фінам" Ярослав Кабаков.
Таким чином, зростання податкової заборгованості підвищує ризик банкрутств компаній, оскільки в міру накопичення зобов'язань зростають пені та штрафи, які бізнес у якийсь момент не зможе обслуговувати.
Найбільш вразливими можуть стати галузі, які вже зараз стикаються з високими витратами та слабшим попитом:
- будівництво;
- торгівля;
- громадське харчування;
- сфера послуг;
- транспорт;
- логістика.
До слова, цього року Путін підвищив ПДВ до 22%, а поріг доходу для звільнення від його сплати для малого бізнесу на "спрощенці" було знижено. В результаті кількість платників податку збільшилась.
Попри очікування Кремля, зростання ПДВ призведе, як передбачалося раніше, до низки негативних факторів. Російський бізнес вже підняв ціни на послуги та товари:
- тарифи логістичних компаній одразу зросли на 10 – 20%;
- підвищення цін у громадському харчуванні, приватній медицині та освіті в середньому склало 8 – 10%.
Серед наступних наслідків також підвищення вартості державних запозичень, падіння доходів російських підприємств і високий рівень облікової ставки.