Ресторани: бронювання немає, але кадровий тиск відчутний
Найбільш гостро проблему з персоналом видно саме у сфері, де з самого початку не передбачили жодних механізмів бронювання, пише "БізнесЦензор".
Дивіться також Які документи можуть вимагати ТЦК, а які – лише поліція: юрист пояснила різницю
Як зазначає Ольга Насонова, керівниця "Ресторанного консалтингу", український ресторанний бізнес уже тривалий час працює в умовах хронічного браку працівників.
Бронювання немає взагалі, жодного відсотка,
– каже експертка.
За її словами, зараз заклади пристосовуються: беруть на роботу жінок, молодь до 25 років, людей за 60. Натомість незаброньованих чоловіків возять службовим транспортом. Бувають і ситуації, коли працівники залишаються ночувати в закладі, особливо якщо в районі можуть з’являтися працівники ТЦК.
Досвідчених працівників стає менше, а трудові мігранти не допоможуть
За словами експертки, структура кадрів у ресторанній сфері поступово погіршується: кількість досвідчених співробітників зменшується, тоді як частка новачків зростає. Наразі співвідношення виглядає приблизно як 1 до 2, а подекуди навіть 1 до 3 на користь менш досвідчених працівників.
На питання, чи можуть іноземні фахівці зайняти цю нішу, Насонова підкреслює: мігранти – не вирішення проблеми. Вона пояснює, що витрати на іноземного працівника суттєво вищі, ніж здається на старті. До базових витрат додаються:
- оренда житла (плюсом близько 15 тисяч гривень до зарплати);
- оплата послуг рекрутингових агентств;
- адміністративні збори та оформлення документів;
- медичні огляди та витрати на навчання.
У результаті загальна сума утримання такого працівника значно перевищує очікування, і для багатьох закладів це стає додатковим фінансовим навантаженням, а не рішенням проблеми.
Нові критерії бронювання
Уряд змінив критерії бронювання працівників підприємств, які мають статус критично важливих для економіки й держави під час війни. Як повідомили в Міністерстві економіки, нові вимоги стосуються рівня середньої зарплати та квот для робітників, яких можна забронювати від мобілізації.
За словами міністра економіки Олексія Соболева, зміни в бронюванні запрацюють орієнтовно в середині червня. Оновлення наступні:
- Середня зарплата працівника – не менш як 25 941 гривня (три мінімальних заробітних плати), а для підприємств на прифронтових територіях – 21 618 гривень;
- Врахування працівників у квоту бронювання, яку обчислюють від загальної кількості військовозобов'язаних чоловіків на підприємстві, тільки за одним місцем роботи: стосується тих, хто вже має відстрочку, та працівників-сумісників.
Змін зазнають також критерії критичності інфраструктури. За місяць їх мають перезатвердити міністерства, центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації за погодженням з Міноборони та Мінекономіки.
Що треба знати про ринок праці в Україні?
Попит на віддалену роботу в Україні перевищує пропозицію, водночас лише 7% вакансій є дистанційними. Дистанційна робота популярна через війну, релокацію, бажання гнучкого графіка та обмеження для певних груп населення.
Український ринок фрилансу дедалі активніше рухається у бік вузької експертизи. Тому сьогодні фахівці, які мають глибоку спеціалізацію у своїй ніші, можуть отримувати 2 – 3 тисячі доларів на місяць і більше. Фактично ринок дедалі активніше переходить від універсальності до експертності.