Безмитний експорт викликав обурення у польських фермерів та перевізників, до яких згодом приєдналися інші європейські аграрії. Аби зупинити протест, у ЄС пішли на компроміс. Що вдалося вирішити, пояснив 24 Каналу виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Цікаво Радять йти на ринки третіх країн: Угорщина заблокує українську пшеницю та кукурудзу

Про "вільну" торгівлю з ЄС

Коли Україна підписала угоду про вільну торгівлю, було встановлено надзвичайно маленькі квоти на постачання української агропродукції в Європейський Союз – від 1 до 3% від загального обсягу виробництва продукції протягом року.

Європа чітко сказала Україні, що вона не хоче бачити українське зерно на європейському ринку, і, щоб та відправляла його в Африку та Південно-Східну Азію.

Європі українська аграрна продукція, яка є дешевшою та не гіршою по якості, не потрібна. Чому? У них дуже багато своїх аграріїв, причому агресивних, і їм не потрібні зайві проблеми з ними,
– зазначив Пендзин.

З початком великої війни Європа пішла на поступки

У лютому 2022 року, коли Росія повномасштабно вдерлася в Україну й були заблоковані порти, Європа зняла квоти й дала можливість аграрній продукції України потрапити в Євросоюз.

Таке щастя тривало рік – з березня 2022 року до початку 2023 року. Тоді вже почалися певні протести насамперед поляків. Адже через Польщу йшов основний потік українського зерна, оскільки з нею маємо найдовший кордон.

Європейській комісії на деякий час вдалося "загасити полум'я" протесту. Полякам виділили 100 мільйонів євро додаткових дотацій з європейського бюджету. Вочевидь, цього було недостатньо, тому згодом до мітингарів Польщі приєдналися французи та інші європейські перевізники та фермери.

Який компроміс вигадали у Європі

Зараз же, за словами Пендзина, маємо ще гіршу ситуацію. На "товарний безвіз" європейці встановили максимальний обсяг продукції, який вони чекають від України на своєму ринку.

Визначають його наступним чином:

  • береться 2021 рік, коли діяли квоти від 1 до 3%, та 2022 – 2023 роки, коли не було обмежень;
  • цей обсяг ділиться на кількість днів і в результаті отримується величина, яка є суттєво меншою, ніж Україна постачала у Європу 2023 року.

За оцінками Єврокомісії, загальне недоотримання доходів українських аграріїв становитиме 86 мільйонів євро. Тобто нашій державі дозволяють постачати в ЄС менший обсяг продукції, ніж постачалося у 2023 році.

Якщо будемо перевищувати цей умовний обсяг, то вступають в дію заборонні мита. Ми не зможемо більше постачати продукцію в ЄС, тому що її вартість буде поза межами конкуренції,
– зазначив Олег Пендзин.

Про це домовилися міністри закордонних справ Європейського союзу щодо української аграрної продукції. Такий компроміс, на їхню думку, повинен зупинити протести аграріїв, які безперечно для них є важливішими, ніж можливість України забезпечувати надходження до державного бюджету коштів, які дають їй змогу захищатися від російської навали.

У Євросоюзі продовжили безмитний експорт української продукції

  • Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в червні 2022 року ЄС ввів автономні торговельні заходи для товарів з України в Євросоюзі. У 2023 році дозволи продовжили ще на рік – до червня 2024.
  • Згодом Парламент та Рада ЄС попередньо досягли домовленості щодо продовження заходів з лібералізації торгівлі для України в умовах російської агресії. Так, безмитний експорт української сільгосппродукції до ЄС продовжили ще на один рік – до 5 червня 2025 року, щоб підтримати Україну в умовах агресивної російської війни.
  • При цьому Єврокомісія дозволила вживати "швидких дій та запровадити будь-які заходи, які вважатиме необхідними", якщо український імпорт спричинить "значні порушення на ринку ЄС або на ринках однієї чи кількох країн-членів ЄС". Такі дії та заходи зараз дозволені щодо птиці, яєць та цукру, надалі у цьому переліку будуть ще й овес, кукурудза, крупи та мед.