"Наше зерно Європі не потрібне": що вигадали у ЄС в питанні експорту української агропродукції

Безмитний експорт викликав обурення у польських фермерів та перевізників, до яких згодом приєдналися інші європейські аграрії. Аби зупинити протест, у ЄС пішли на компроміс. Що вдалося вирішити, пояснив 24 Каналу виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Цікаво Радять йти на ринки третіх країн: Угорщина заблокує українську пшеницю та кукурудзу

Про "вільну" торгівлю з ЄС

Коли Україна підписала угоду про вільну торгівлю, було встановлено надзвичайно маленькі квоти на постачання української агропродукції в Європейський Союз – від 1 до 3% від загального обсягу виробництва продукції протягом року.

Європа чітко сказала Україні, що вона не хоче бачити українське зерно на європейському ринку, і, щоб та відправляла його в Африку та Південно-Східну Азію.

Європі українська аграрна продукція, яка є дешевшою та не гіршою по якості, не потрібна. Чому? У них дуже багато своїх аграріїв, причому агресивних, і їм не потрібні зайві проблеми з ними– зазначив Пендзин.

З початком великої війни Європа пішла на поступки

У лютому 2022 року, коли Росія повномасштабно вдерлася в Україну й були заблоковані порти, Європа зняла квоти й дала можливість аграрній продукції України потрапити в Євросоюз.

Таке щастя тривало рік – з березня 2022 року до початку 2023 року. Тоді вже почалися певні протести насамперед поляків. Адже через Польщу йшов основний потік українського зерна, оскільки з нею маємо найдовший кордон.

Європейській комісії на деякий час вдалося "загасити полум'я" протесту. Полякам виділили 100 мільйонів євро додаткових дотацій з європейського бюджету. Вочевидь, цього було недостатньо, тому згодом до мітингарів Польщі приєдналися французи та інші європейські перевізники та фермери.

Який компроміс вигадали у Європі

Зараз же, за словами Пендзина, маємо ще гіршу ситуацію. На "товарний безвіз" європейці встановили максимальний обсяг продукції, який вони чекають від України на своєму ринку.

Визначають його наступним чином:

• береться 2021 рік, коли діяли квоти від 1 до 3%, та 2022 – 2023 роки, коли не було обмежень;
• цей обсяг ділиться на кількість днів і в результаті отримується величина, яка є суттєво меншою, ніж Україна постачала у Європу 2023 року.

За оцінками Єврокомісії, загальне недоотримання доходів українських аграріїв становитиме 86 мільйонів євро. Тобто нашій державі дозволяють постачати в ЄС менший обсяг продукції, ніж постачалося у 2023 році.

Якщо будемо перевищувати цей умовний обсяг, то вступають в дію заборонні мита. Ми не зможемо більше постачати продукцію в ЄС, тому що її вартість буде поза межами конкуренції– зазначив Олег Пендзин.

Про це домовилися міністри закордонних справ Європейського союзу щодо української аграрної продукції. Такий компроміс, на їхню думку, повинен зупинити протести аграріїв, які безперечно для них є важливішими, ніж можливість України забезпечувати надходження до державного бюджету коштів, які дають їй змогу захищатися від російської навали.

У Євросоюзі продовжили безмитний експорт української продукції

• Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в червні 2022 року ЄС ввів автономні торговельні заходи для товарів з України в Євросоюзі. У 2023 році дозволи продовжили ще на рік – до червня 2024.
• Згодом Парламент та Рада ЄС попередньо досягли домовленості щодо продовження заходів з лібералізації торгівлі для України в умовах російської агресії. Так, безмитний експорт української сільгосппродукції до ЄС продовжили ще на один рік – до 5 червня 2025 року, щоб підтримати Україну в умовах агресивної російської війни.
• При цьому Єврокомісія дозволила вживати "швидких дій та запровадити будь-які заходи, які вважатиме необхідними", якщо український імпорт спричинить "значні порушення на ринку ЄС або на ринках однієї чи кількох країн-членів ЄС". Такі дії та заходи зараз дозволені щодо птиці, яєць та цукру, надалі у цьому переліку будуть ще й овес, кукурудза, крупи та мед.