В умовах війни агробізнес має чітко визначити ризики, які негативно впливатимуть на його подальший розвиток. Далі необхідно пропрацювати механізми їх мінімізації – одним із таких є страхування.

Читайте також "Перетворюється на нову нафту": який популярний продукт б'є всі цінові рекорди

Керуючий партнер АО "Стеллар Партнерс", Святослав Святюк розповів для 24 Каналу, що на практиці, під час укладення страхових угод, ризики поділяють на два напрямки: зовнішні та внутрішні.

Святослав Святюк

Керуючий партнер АО "Стеллар Партнерс"

Своєю чергою, внутрішні страхові ризики можна поділити на дві підгрупи: ті, що виникають з огляду на специфіку агровиробництва та природніх умов, і на ті, що залежать від воєнних дій. Адже, збереження посівів, врожаю, техніки від обстрілів, дотримання строків по контрактах залежать не тільки від сталих загальних умов, а й від проведення воєнних дій в Україні.

На практиці, предметом страхових угод є:

  • виробничі ризики;
  • кредитні ризики;
  • транспортні ризики;
  • ризики збереження агропродукції.

Олександр Ігнатенко, адвокат, партнер АО "Стеллар Партнерсана" пояснив для 24 Каналу, що проблема була досить актуальною в перший рік повномасштабного вторгнення, коли аграрії зазнавали колосальних збитків через окупацію територій, на який розташовані посіви та урожай.

Олександр Ігнатенко

Адвокат, партнер АО "Стеллар Партнерсана"

Проте, з огляду на природний цикл, посіви, урожай, зерно, яке знаходиться на тимчасово окупованих територіях не підпадає під страхові ризики, адже, за загальним правилом, ведення бізнесу на тимчасово окупованих територіях забороняється. Страхові компанії не мають права страхувати посіви, урожай тощо які знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

Проте дієвим механізмом відшкодування витрат з огляду на знищення посівів, зерна, заволодіння ним невстановленими особами через окупацію є пред’явлення позову про стягнення збитків до суду.

В Україні діє Закон України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою", який регулює питання, хто може скористатися державним страхуванням. Зокрема, це суб’єкти господарювання, які ведуть свій бізнес в Україні, за виключенням ТОТ.

Особливістю державного страхування аграрних ризиків є їх можливе покриття за рахунок коштів з державного бюджету. Державні страхові програми, в порівнянні з приватними, мають більш жорсткі умови та поширюються на визначені законом страхові випадки,
– пояснив Святослав Святюк.

Натомість у приватного страхування, умови договору є "вільними". Сторони на власний розсуд можуть погодити умови страхування, які прописують в угодах.

Також, державне страхування має обмеження щодо відсотка відшкодування по страховому платежу – не більше 60%. Натомість приватне страхування є вільним відносно будь-яких відсоткових обмежень,
– додав Олександр Ігнатенко.

Так сталося через сукупність факторів: як умови держави з залучення страхових компаній до такого виду страхування, так і наявність бюджетних коштів з виплати у разі настання страхового випадку.

Страховим компаніям більш вигідно надавати послуги з приватного страхування агроризиків, ніж брати участь в правовідносинах з державного страхування. Можливо, це пов’язано з надмірним регулюванням цього питання та відсутністю очевидного зиску для учасників страхового ринку,
– додав Святюк.

Держава виплачує 60% від суми страхового платежу як компенсацію за агроризик. Натомість приватне страхування має вільні умови й цей відсоток можна встановити індивідуально.

Щодо обсягу врахованих ризиків, може бути як один страховий договір, що охоплює всі можливі страхові ризики, так і договір, умови якого розраховані на конкретний випадок, наприклад страхування посівів чи урожаю.

Під час звернення за юридичною консультацією ми своїм клієнтам рекомендуємо в першу чергу визначитись з можливими ризиками, які можуть вплинути на їх бізнес. Лише після попереднього визначення ризиків виникає доцільність оформлення страхової угоди для їх страхування. Наприклад, якщо аграрій не займається зберіганням зерна, то немає сенсу страхувати ризики, пов’язані зі зберіганням зерна,
– сказав керівний партнер АО "Стеллар Партнерс".

Ігнатенко доповнив, що якщо агробізнес лише набирає обороти та не містить в собі замкнутий цикл, то є сенс підписувати страховий договір, який враховує лише один-два ризики. Якщо ж бізнес має великі потужності та займається не тільки агровиробництвом, а й транспортуванням, переробкою, то є сенс підписувати угоду, яка буде покривати всі агроризики з огляду на об’єми та специфіку бізнесу.

Обидва співрозмовники погодилися, що в першу чергу необхідно звертати увагу на страхові ризики, які прописані в угоді та що входить до страхового випадку.

Необхідно також звертати увагу на процедуру підтвердження страхового випадку та порядок виплати. Особливої уважності потребує пункт: за яких умов страхова виплата не виплачується.

Відповідно, страхова компанія може бути звільнена від відповідальності за невиплату страхового відшкодування тільки за умови, якщо форс-мажорні обставини та саме невиконання мають зв'язок. У інших випадках під час воєнного стану компанія має здійснити страхову виплату, якщо ризик таки стався.

До проблематики страхування агроризиків належать:

  • воєнні дії;
  • стан економіки;
  • поведінка учасників ринку;
  • тиск державних органів.

Наприклад, досить актуальною проблемою є блокування кордону, що унеможливлює дотримання контрактів агровиробниками. Проблеми зі страхуванням виникають як на стадії укладення угод, так і на стадії їх виконання. Є проблеми, які можна вирішити шляхом переговорів, а є такі, що вирішуються виключно в судовому порядку,
– сказав Ігнатенко.

Ще однією проблемою є заміновані території, їх подальше розмінування збільшує ризик настання страхового випадку.

Якщо, наприклад, аграрій взяв в лізинг техніку, а вона буде пошкоджена під час робіт на полі, то це додаткові ризики для лізингодавця. Тому, банки та фінансові установи перестраховуються та не хочуть кредитувати агровиробників з огляду на вказані ризики,
– додав Святюк.

Проте, якщо під час переговорного процесу запропонувати банку можливість застрахувати лізингове майно від таких ризиків, банк здебільшого йде на поступки аграріям та укладає лізингові договори.