Український бізнес не готовий брати на роботу мігрантів

Опитування показало, що 45% компаній наразі не планують наймати іноземних працівників, повідомили в ЄБА.

Дивіться також На ринку праці бум сезонної роботи: кого шукають і де платять найбільші зарплати

Ще 41% – допускають таку можливість лише теоретично. Активно розглядають таку опцію 12% респондентів, і лише 2% вже мають відповідний досвід залучення іноземних фахівців.

Серед головних причин, які стримують бізнес від активного залучення трудових мігрантів:

WhatsApp Не користуєтесь Telegram? 24 Канал є у WhatsApp. Підпишіться і читайте перевірені новини Додати
  • мовний бар’єр;
  • труднощі з адаптацією працівників;
  • складні бюрократичні процедури;
  • тривале оформлення документів;
  • висока вартість легалізації працевлаштування.

Скільки коштує влаштувати на роботу мігранта

Серед компаній, які вже мають практичний досвід, 87% вважають чинні процедури працевлаштування іноземців складними, зокрема 33% – надмірно складними, тоді як 13% оцінюють їх як прості та зрозумілі. Також бізнес звертає увагу на тривалі строки оформлення документів. Найчастіше процес найму іноземного працівника займає:

  • від 1 до 3 місяців – у 36% компаній;
  • від 3 до 6 місяців – у 42%;
  • понад пів року – у 19%;
  • менш ніж місяць – лише у 3% випадків.

У результаті роботодавці часто не можуть швидко закрити кадрові потреби, особливо коли йдеться про масовий персонал.

Відомо, що найбільш суттєвими додатковими витратами, пов’язаними із залученням працівників з-за кордону, бізнес називає житло, оформлення документів та послуги посередників. Більшість компаній Асоціації залучають іноземних працівників переважно з країн ЄС, у поодиноких випадках – з країн Азії. Найчастіше це технічний та обслуговуючий персонал або топменеджмент/C-level.

При цьому 58% респондентів не вважають найм іноземних працівників економічно вигіднішим для компанії, і тільки 3% дотримуються протилежної думки.

До слова, у 2025 році видали 9 582 дозволи на застосування праці іноземців і осіб без громадянства та 3 310 скасували. Таким чином у країні залишилося трохи більше 6 тисяч трудових мігрантів.

На тлі дефіциту у 4,5 мільйони працівників ця цифра виглядає майже непомітною – лише 0,14% від загальної потреби ринку праці.

Дані Державної служби зайнятості також свідчать, що іноземних працівників в Україні поки значно менше, ніж до початку повномасштабної війни: тоді роботодавці щороку отримували близько 21 тисячі дозволів на працевлаштування мігрантів.