Важливість системи Starlink для українського війська важко недооцінити. Надійний широкосмуговий інтернет, доступ до якого залежить хіба від зарядної станції чи іншого джерела живлення самого терміналу, забезпечив Сили Оборони шаленою перевагою на фронті.

Стандартний радіозв'язок чутливий до рельєфів місцевості, роботи систем РЕБ та купи інших нюансів навіть близько неможливо порівняти зі Starlink, яким потрібно лише відкритий огляд неба. Завдяки американській системі Україна отримала змогу забезпечити військових стабільним та захищеним зв'язком між підрозділами та безпосередньо на лінії фронту.

Не менш важливим є й той факт, що саме завдяки Starlink захисники та захисниці почали керувати безпілотниками та передавати відео з них у реальному часі. Після початку повномасштабного вторгнення саме рішення від SpaceX дозволило Києву розгортати систему ситуаційної обізнаності та керування буквально у кожному підрозділі.

Росіяни, які довго покладалися виключно на консервативний зв'язок, високо оцінили усі переваги Starlink. Вони проводили кібероперації, намагалися добитися прийняття політичного рішення щодо відключення терміналів українцям. Декілька разів їм навіть вдалося переконати Ілона Маска частково відключити Україні доступ до Starlink під час херсонського контрнаступу та для збереження Чорноморського флоту окупантів.

Також у Кремлі вирішили впровадити систему у власній армії. Через підставні компанії та приватних осіб у різних країнах світу Росія закуповувала термінали з підписками, які потім з'являлися на фронті. Масштаб був настільки шаленим, що можна із впевненістю стверджувати: у SpaceX не могли не знати про існування подібних схем.

Появу тисяч пристроїв на окупованих територіях, збільшення закупівель у Саудівській Аравії та інших країнах, що допомагають росіянам обходити санкції, американці не могли не помітити. І тільки коли загарбники почали масово встановлювати Starlink на "Шахеди" для керування баражуючими боєприпасами у режимі онлайн, ситуація зрушила з мертвої точки та окупантів відрізали від можливості користування терміналами.

На той момент залежність Росії від Starlink на фронті була настільки серйозною, що загарбники на якийсь час практично повністю втратили координацію між штабами та підрозділами, а також суттєво обмежилися у можливості керувати польотами БПЛА у режимі онлайн на далеких відстанях.

Оскільки ж доступної альтернативи виробам Ілона Маска для Москви не існує, вони почали активніше впроваджувати власний проєкт – супутникове угруповання "Рассвет", а Путін вже встиг заявити, що проєкт працює.

Чи зможуть росіяни отримати власний якісний Starlink, хто відповідає за проєкт, а головне – наскільки це може потенційно змінити військово-політичні можливості ворога – читайте у розслідуванні 24 Каналу.

Компанія, що розробляє і запускає супутники для широкосмугового зв'язку для російського війська, називається "Бюро 1440" (адреса офісу у Москві: Столярний провулок, будинок 3, корпус 14). Вона входить до "ІКС Холдингу" – великого російського техногіганта, що позиціює себе як розробника у галузі технологічної інфраструктури, інформаційної безпеки та супутникового зв'язку.

Ключовою публічною особою в "Бюро 1440" є такий собі Олексій Шелобков (за даними сервісу Manticore, має ІПН 771906049360, СНІЛС 03870709774 та паспорт 4524/281103, виданий 21 липня 2024 ГУ МВД Росії по м. Москва), який є водночас директором компанії та керівним партнером холдингу.


Алєксєй Шелобков – обличчя розробки російського Starlink / Фото з сайту "ІКС Холдингу"

Не можна стверджувати, що генеральний директор великої компанії не має ніяких здібностей та успіхів. Втім, і візіонером і геніальним інженером його ніяк не назвеш.

Продукція, яку випускають компанії "ІКС Холдингу", вкрай залежна від підсанкційних західних компонентів, а про планшети та телефони бренду Kvadra чули хіба ті, хто їх збирає.

Планшети Kvadra як кара для росіян – дивіться відео:

Звісно, гаджети аж ніяк не є основними продуктами корпорації. Флагманом холдингу є компанія YADRO, що виготовляє сервери. А тут у Шелобкова та його партнерів типова ситуація для усіх російських компаній – мінімум власних розробок і критична залежність від західних електронних компонентів. І можна скільки завгодно розповідати про власні унікальні технології та імпортозаміщення, але у реальному житті більшість російських "розробок" – це переклеювання шильдиків.

Ніяке масове виробництво сучасних процесорів у Росії наразі неможливе через відсутність доступу до обладнання. Аналогічна ситуація з контролерами Ethernet, PCIe, SAS, модулями оперативної пам'яті, SSD тощо.

То ж усі здобутки інженерів "ІКС Холдингу" за останні роки – це банальне використання ввезеної через треті країни контрабанди – так званого "сірого" чи "паралельного" імпорту.

Жодних по-справжньому новітніх розробок, реалізації прогресивних ідей чи технологічно революційних процесів у кейсі Шелобкова нема, і до Ілона Маска йому так само далеко, як "Роскосмосу" до відправки місії на Марс.


Супутник системи "Рассвет" / Фото з фейсбуку Сергія "Флеша" Бескрестнова

Що ж стосується російського аналога Starlink, то "Бюро 1440" так само критично залежне від паралельного імпорту.

Високоточні датчики, стійкі до радіації мікросхеми, спеціалізовані компоненти живлення – це все, що Росія не може виробити у потрібній якості та кількості. То ж зовсім не дивно, що компанія суттєво відстає від закладених термінів реалізації проєкту. А про те, що говорив Путін, тобто про "низькоорбітальне супутникове угруповання, яке нічим не поступається Starlink", говорити взагалі зарано. Але це не значить, його не буде.

Згідно з відкритими даними, перші три тестові супутники майбутнього угруповання були запущені у космос ще у 2023 році. Майже за рік росіянам вдалося подвоїти кількість сателітів коштом майже повноцінних прототипів серійних виробів. І лише 23 березня 2026, із затримкою, пов'язаною з виробничими проблемами, окупантам вдалося вивести на орбіту 16 супутників.

Офіційна програма розгортання системи "Рассвет" передбачає, що наприкінці цього року у космосі мають перебувати вже 156 апаратів, а у 2027 мають запустити ще 292. Такої цифри, згідно з прогнозами інженерів, буде достатньо для повноцінного запуску з військовою метою. Втім, виведення на орбіту 140 супутників за 4 місяці виглядає для представників країни-терористки, м'яко кажучи, занадто амбітно.

На жаль, це зовсім не означає, що армія Путіна ніколи не отримає власний аналог Starlink, який усуне критичні та системні для окупантів проблеми зі стабільним зв'язком на лінії фронту. Цілком ймовірно, що за кілька років все ж таки вдасться досягнути необхідного показника апаратів у космосі, щоб забезпечити свою орду супутниковим зв'язком на території України, держав Європи та Арктиці, бо агресивні наміри росіян не обмежуються суто Україною.

Наскільки якісним та стабільним буде покриття – спрогнозувати наразі важко. З самого початку старту проєкту, росіяни збиралися розмістити супутники на висоті близько 800 кілометрів, тоді як сателіти Starlink розташовані на 350 кілометрів нижче. З одного боку, рішення загарбників дозволить їм економити на кількості й покривати більшу площу Землі сигналом з одного апарату. З іншого – це збільшує затримку сигналу та погіршує сам зв'язок.

За словами експерта з супутникового зв'язку Володимира Степанця, супутники системи "Рассвет" вже можуть щонайменше двічі на добу забезпечувати росіянам зв'язок тривалістю по одній годині.

Ми бачимо, що фактично вже сформований ланцюжок, який приблизно двічі на добу формує отаке гарне покриття, але насправді цих прильотів більше, тобто таких ланцюжків може пролітати з охопленням тих чи інших регіонів декілька з інтервалом приблизно раз на півтори години. Важливо, що ці супутники вже дають доволі щільне покриття,
– розповів фахівець.

Дані сервісу N2YO свідчать, що російські сателіти перебувають на орбітах, які чотири рази на добу проходять над Україною, але саме стійкий зв'язок із терміналами вони здатні забезпечувати 2 – 3 рази на добу. Кожне таке вікно дає змогу окупантам керувати морськими брандерами, а також розвідувальними та ударними БПЛА.

Словом, перспектива розгортання повноцінного угруповання супутників для війни проти України виглядає для росіян достатньо перспективною, хоч і трохи віддаленою. Проте жоден "Рассвет" наразі й близько не здатен тягатися з понад 10 тисячами супутників Ілона Маска. Та й за технологічністю вироби "Бюро 1440" значно відстають від американського конкурента.

Це стосується не лише сателітів, але й терміналів. До прикладу, вага антен Stralink залежно від генерації сягає 1,1 – 3,2 кілограма, тоді як виріб росіян у рази важчий – до 15 кілограмів. У тому вигляді, в якому він існує, інтеграція терміналів до БПЛА може серйозно впливати на тактико-технічні характеристики баражуючого боєприпасу. Додаткова і відчутна вага або значно знизить дальність польоту, або вимагатиме зменшення бойової частини.


Термінал системи "Рассвет" / Фото з фейсбуку Сергія "Флеша" Бескрестнова

Крім того, антена російської системи має габарити 60 на 60 сантиметрів, що значно більше за виріб компанії Маска. Такі розміри будуть значно ускладнювати логістику окупантам, а також не сприятимуть маскуванню місць встановлення апаратів для забезпечення зв'язком штабів та позицій.

Втім, нема жодного сумніву, що росіяни з часом адаптують термінали для повноцінної їх інтеграції до власної зброї.

Як це часто буває у Росії, попри відвертий провал імпортозаміщення та вкрай серйозні проблеми із реалізацією проєкту, в який держава вкладає мінімум сто мільярдів рублів, гендиректор компанії-підрядника ні в чому собі не відмовляє.

Згідно з офіційними даними, Шелобков має аж 18 авто – від старих ВАЗів до нових Porsche, BMW, Mercedes і Range Rover.

Вже після початку повномасштабки російський підприємець активно подорожував за кордон. Лише за 2023 рік він здійснив 19 вильотів до Туреччини, побував в ОАЕ та інших країнах. А у наступних роках, судячи з усього, перетинав кордон по іншому паспорту.


Частина записів перетину кордону Шелобковим за 2023 рік / Скриншот з сервісу Manticore

До речі, цілком би міг проводити час у Європі, оскільки Рада ЄС генерального директора підсанкційної компанії чомусь у чорні списки не внесла. Як і "розробник візирів" Віталій Аксьонов-Шабловський, Шелобков має безліч грошей та не обмежує себе ні в чому.

Серед нерухомості у бізнесмена – купа ділянок в елітному селі Краснодарського краю Красній Поляні, гектари землі у різних селищах у Підмосков'ї, кілька величезних будинків, а також щонайменше 5 квартир у самій Москві.


Маєток Шелобкових у Красній Поляні / Скриншот з інстаграму Маргарити Шелобкової

І поки українські захисники підбираються до відмітки у 1,5 мільйона ліквідованих та виведених з ладу окупантів, гендир "Бюро 1440" провалює терміни запуску аналога Starlink, купує собі машини та тримає мільярди рублів лише на рахунку в "Сбербанку".


Станом на кінець 2024 року на рахунку Шелобкова у ПАТ "Сбербанк" лежали 2 мільярди 193 мільйони рублів / Скриншот з сервісу Manticore

Дружина ж підприємця, 43-річна Марго Славіковна (її дійсно так зввуть) Шелобкова, на відміну від свого чоловіка, жити у Росії геть не любить. Хоч і має там два модних бренди – Blanche Bridal та Blanche Atelier, більшу частину часу вона разом із дітьми проводить у подорожах.

Дивіться фото з невеликої частини подорожей Марго Славіковни Шелобкової під час повномасштабної війни:

При чому витрачати мільйони родина мільярдера відправляється не до дружніх Ірані чи КНДР, а на Мальдіви, до Мілану, Парижу, Дубаїв тощо.

Дивіться неповний список подорожей Марго Шелобкової з родиною за 2026 рік:

Тому зовсім не дивно, що чимало осіб серед так званих російських еліт ніяк не хочуть закінчувати війну: їх родини від неї геть не страждають. Навпаки. Їх без проблем приймають у Європі, селять в елітних готелях, і радо зустрічають у наймодніших бутіках країн НАТО.

Завдяки продовженню бойових дій ці особи мають можливість збагачуватися та продовжувати сибаритське життя, не хвилюючись, що комусь із їх рідних доведеться побувати в окопах. То ж і жодної мотивації хоч якось протидіяти кровожерливій путінській політиці в них нема і не буде. Аж поки двері до Європи не зачиняться перед ними, над їх будинками не пролітатимуть сотні безпілотників, а їх бізнес не буде зруйнований балістичною ракетою.