За даними джерел 24 каналу у розвідці, після оголошення окупаційною адміністрацією квазіутворень мобілізації, російські військові просто показилися. Озброєні терористи хапали чоловіків та навіть підлітків, примусово саджали до автобусів та вантажівок і відправляли у невідомому напрямку.

Дивіться також Близько 14 200 вбитих ворогів та багато техніки: у Генштабі ЗСУ назвали втрати окупантів

Мобілізованим дозволяли зробити один дзвінок до рідних, після чого забирали у них мобільні. Під загрозою розстрілу терористи забороняли розповідати про умови проживання та відсутність хоча б якоїсь підготовки.

Росіяни вважають жителів Донбасу та Криму зрадникам та відправляють на вірну смерть

  • Усім мобілізованим російські військові казали, що "настав їхній час воювати за батьківщину". При цьому попереджали, що в авангард наступу нікого з новобранців не пустять, аби ті масово не здавалися у полон.
  • Тримали чоловіків у холодних великих приміщеннях без води та їжі. Загарбники називали ці будівлі центрами перебування мобілізованих, тримали там кожного в середньому три доби, після чого рапортували керівництву про "завершення підготовки особового складу".
  • Після цього нелюди роздавали по одному протермінованому сухпайку на двох та відправляли у пункти дислокації. Здебільшого – на Харківський та Херсонський напрямки.
  • Переважну більшість мобілізованих до війська ЗС РФ одразу кидали у бій, між колонами російських спецпризначенців. Військові останньої з колон працювали загородзагоном та розстрілювали тих, хто втікав.
  • Крім того, мобілізованих на окупованих територіях змушували йти першими полями, які, за даними командування загарбників, є замінованими. Також їх розміщували на таких позиціях, які слугували фактично приманкою для української артилерії.
  • Приблизно таке ж саме ставлення терористична армія Росії демонструє й до зрадників України з Криму. Командири підрозділів кажуть, що жителі Донбасу та Криму є "хохлами" та боягузами, а росіяни буцімто не мають гинути та робити всю роботу за них.

Пошук тіл загиблих та їх поховання – проблеми родичів

Спочатку терористичне командування рашистів казало жінкам та матерям мобілізованих на Донбасі про те, що у випадку загибелі "захисника" Росія виплатить всім компенсації. Обіцяли також швидку перемогу та повернення додому. Однак, звісно, цього не сталося.

За даними розвідки, очільники армії загарбників наказали своїм підлеглим забезпечити повернення на окуповані території Луганщини та Донеччини не більше 20% тіл загиблих. Навіть у цьому випадку у перший тиждень війни у міста Донбасу приїхали десятки трун. Майже у кожному місті поховали щонайменше 20 чоловіків. Подібні втрати місцеві жителі сприймали достатньо болюче, ФСБшники та ГРУшники з родинами загиблих не працювали, а "влада" вирішила замість компенсацій у 5 мільйонів рублів виплачувати лише 15 тисяч (приблизно 75 доларів за місцевим курсом). Через це тіла загиблих видавати родичам на Донеччині та Луганщині практично припинили.

У Донецьку, за попередніми даними, у доменних печах ДМЗ спалили щонайменше 1,5 тисячі осіб. У Луганську також спалюють тіла "задвохсочених" бійцями ЗСУ, але на потужностях Алчевського металургійного комбінату.

Ті родичі, які все ж таки отримали залишки "бійців", вимушені оплачувати поховання за власний кошт. Жінкам та матерям, які звертаються до військових для пояснення статусу своїх рідних, нічого не говорять. Лише іноді так звані "військкоми" можуть повідомити деяким людям про загибель рідного. Однак кажуть, що шукати його тіло в українських полях, а також перевозити та ховати треба самостійно.

Саме таке ставлення керівництва недореспублік до мобілізованих породило чимале незадоволення з боку численного прошарку жінок. Нещодавно, коли вони хотіли збиратися на акцію протесту біля донецької ОДА, загарбники влаштували спектакль з нібито обстрілом центра міста "Точкою У". Крім того, у місцевих окупаційних адміністраціях попередили всіх родичів мобілізованих про те, що у випадку мітингів всіх протестуючих розстрілюватимуть "за законом воєнного часу".