Чернігівщина та Сумщина: чи змінила війна життя прикордонних сіл?

Сеньківка перебуває на кордоні України, Росії та Білорусії

Село Сеньківка, що на Чернігівщині — не просто крайня точка на карті нашої держави, тут перетинаються три кордони — Україна, Росія, Білорусь. Зараз кожного, хто їде сюди, перевіряють військові.

Щороку поблизу села відбувався фестиваль "Дружба"— розповідає начальник прес-служби Чернігівського прикордонного загону Олександр Дудко.

Російські, білоруські та українські прикордонні села дуже споріднені

Мешканці Сеньківки кажуть, що роботи у селі зараз немає, живуть з власних господарств.

"Білоруські села живуть багатше. Колгоспи, я вам скажу, то велике діло — є людям де працювать, де гроші зароблять", — каже сільський голова с. Сеньківка Юрій Голован.

У селі практично немає дітей, вони їздять до школи в райцентр.

У селі Самотоївка, що на Сумщині, у перші дні Майдану вивісили прапор ЄС

Село Самотоївка на Сумщині у перші дні Євромайдану прославилось на всю Україну — на сільські раді вивісили прапор Євросоюзу, але зараз його там вже немає.

"Прапор невідомі знімали декілька разів", — розповідає ініціатор вивішення прапору на сільські раді Максим Горбач.

Сільський голова пішов воювати у батальйон "Донбас"

Сільський голова Іван Перерва воює у батальйоні "Донбас" вже більше місяця. Єдиний із села пішов на війну добровольцем.

Сам Іван Миколайович говорить, що люди на Донбасі вже інші. І перше прохання, коли вони приходять на звільнену територію, це — не полишати звільнені населені пукнти, щоб якісь війська залишалися тут, щоб був порядок.

До питань політичних тутешні ставляться обережно, хоча й запевняють, у цих краях — проукраїнські настрої. І йдеться не лише про прикордонні райони України.

Взагалі це все одна місцевість. Це був Сумський слобідський козацький полк, Красноярузький курінь входив до складу Краснопільської сотні. Тобто там в Красноярузькому районі більшість населення — це є чистокровні українці, які в побуті розмовляють українською. А офіційно — вони росіяни, тобто в школах, в закладах, вони розмовляють російськрю мовою,
— говорить краєзнавець, мешканець с. Самотоївка Олександр Десятниченко.

"Українські і російські села на кордоні дружать", — зазначив заступник голови Краснопільської РДА Юрій Коваленко.

У селі Грабовському пукнт пропуску був закритий півтора місяці

Українське село Грабовське, вулиці якого у трьох точках перетинаються із вулицями прикордонного російського села, півтора місяці жило із закритим кордоном. Місцевий пункт пропуску в односторонньому порядку закрила Росія. Тутешні дуже бояться, аби ситуація не повторилась.

"Кожна тутешня родина має родичів в Росії", — каже завідувач музею П. Грабовського Надія Скоропад.

Росіяни та білоруси ходили в українські магазини на закупи

Перший заступник Краснопільської райадміністрації Юрій Коваленко хвалиться, що магазин у Грабовському подолав всіх конкурентів у сусідньому російському Старосіллі. Прикордоння живе із торгівлі. Якщо мешканці сіл та містечок, що межують з Польщею, їдуть на закупити до сусідньої держави, то магазини на Сумщині та Чернігівщині виживали за рахунок білоруських та російських шопінг-туристів.

У російському селі на кордоні навіть магазину немає— повідомив перший заступник Краснопільської РДА Юрій Коваленко.

Мешканці Сумщини: ми непогано живемо

Зараз покупці з Росії уже не ходять в Україну на закупи. Натомість українці свій прикордонний бізнес зупиняти не збираються. У Росію та Білорусію мешканці цих регіонів їздять за бензином. Не лише для себе, але й на продаж. Заправки "у дворах" діють чи не в кожному селі. Про такий бізнес місцевих чудово знають прикордонники.

На перший погляд Сумщина та Чернігівщина живуть спокійно, поза війною і поза політикою. Тут бояться обстрілів і не готові ламати звичний життєвий устрій.