Це перше спільне поховання військовослужбовців в Україні. Щоб воно стало можливим, довелося звернутися навіть до експертів із Гааги.

Дивіться також Дідусь полеглого захисника Максима Мединського відвідав його могилу: щемливі кадри

На жаль, близьким довелося пережити багато горя. Доки тривали експертизи, вони по кілька разів ховали полеглих – тому що знаходили нові рештки.

На Садгірському кладовищі в Чернівцях поховали останки 19 бійців бригади "Едельвейс". Військові загинули у березні 2022 року внаслідок російського авіаудару на Київщині. Частину з них довгий час вважали зниклими безвісти, а тіла деяких досі не ідентифікували. Оскільки експертизи тривали понад два роки, деякі сім'ї по кілька разів ховали рештки своїх близьких. Ще понад 250 останків неможливо ідентифікувати – їх вирішили поховати в одній могилі у Чернівцях, звідки родом більшість полеглих,
– ідеться в повідомленні.

Загалом же Герої, з якими попрощалися в Чернівцях, родом із дев'яти областей України. Вони загинули 11 березня 2022 року, коли окупанти здійснили авіаналіт над територією сіл Вишгородського району Київщини, де були українські позиції. Мова про Людвинівку та Варівськ, бо це закінчення одного села та початок іншого. Після масштабного авіаудару зникли безвісти 20 бійців ЗСУ.

"Нам сказали, що від сина залишилося ребро та обгорілий шеврон. Я не відчуваю полегшення, тільки погіршення. Ми написали петицію на присвоєння Героя України, а у нас питають, що ми з цього можемо мати. А нам нічого не треба. Вже два роки минуло, а ми ще жодного разу не пропустили похід на цвинтар", – каже Надія, мама військового.

На прощанні була й жінка, яка просто не мала що покласти в труну.

"Сьогодні на похованні була мама з Чернівців, для якої нам вдалося ідентифікувати маленький фрагмент ребра. Після експертиз він не зберігся, тому ми навіть не мали, що передати – рештки, які б вона могла покласти у домовину", – каже одна з адвокаток.

"Вибух понівечив тіла та розкидав рештки у радіусі понад кілометра – їх не вдалося одразу зібрати. Деякі родини пережили не один, а три чи чотири похорони, бо ми ідентифікували фрагмент й віддавали їм. Це було наджорстоко", – говорить адвокатка Тетяна Садовська.

Адвокатка Галина Янко зауважує: російські пропагандисти поширили відео бомбардування, але встановити особи загиблих було складно, навіть попри наявність списків.

"Військові були на позиціях, коли те місце закидали бомбами. Ми бачили відео й чітко розуміли, що там відбулося. Але залишилися не тіла, а елементи тіл. Й неможливо бути відразу встановити, кому конкретно що належало. Ми мали списки, але не чіткі. Довелося підіймати кожен матеріал – у цій справі понад 60 томів", – каже вона.

Адвокати дуже допомогли – вони залучили до кримінального провадження спеціалістів з міжнародної комісії з питань зниклих безвісти. За цей час провели понад 200 експертиз.

За словами Садовської, довелося поборотися за можливість поховати воїнів у братській могилі. Спершу в цьому відмовляли – нібито це практика часів Другої світової. Але спільне поховання стало рішенням родин полеглих.

Рештки тіл знаходили та евакуйовували частинами – часом під обстрілами. Ще багато фрагментів виявили під час розмінування деокупованої території, а у вересні разом з кінологами під завалами знайшли ще понад 200 обгорілих останків. Тепер, два роки по тому, всі Герої упокоїлися на Буковині.

Наразі їх понад 250. Кістки сильно обгоріли, тож їх не можуть повернути родинам для окремих поховань.

У братській могилі в Чернівцях 2 травня поховали фрагменти тіл 16 військових, які підтвердила експертиза, та ще трьох неідентифікованих.

Місто обрали символічно – не тільки тому, що звідти багато воїнів.

Чому саме Чернівці? Це місто спільно погодили з родинами. Бо звідси була мама, якій ми не змогли знайти жодного фрагмента, але зі свідчень очевидців та матеріалів службового розслідування знаємо, що її син був у місці вибуху. Вона не хоче залишати Україну і їй дуже важливо мати могилу, до якої вона може прийти помолитися,
– каже Садовська.