На це питання спробував відповісти в інтерв'ю 24 каналу в програмі Віталія Дейнеги "Хроніки неоголошеної війни" надзвичайний і повноважний посол України в Хорватії (2010 – 2017 років) Олександр Левченко.
Читайте також: Про трагедію під Іловайськом, підступність Росії та перші успішні операції: інтерв'ю Муженка
Він розповів, як Хорватія деокупувала частину себе військовим шляхом. А потім чомусь, маючи дві успішні воєнні операції, пішла на мирну інтеграцію одного шматка.
Бойові дії були серйозні. Провели дві військові операції. І стало питання про останній відірваний шматочок, там де Вуковар, ближче до Осії, яка ближче до Дунаю, але і на кордоні з Республікою Сербією. Треба було теж визволити ту частину. І президент Хорватії Франьо Туджман сказав: давайте ми вирішимо це питання у мирний спосіб – шляхом переговорів,
– розповів Олександр Левченко.
За його словами, на територіях, які визволяли військовим шляхом, не було регулярних військ Сербії. А от на 10% інших, які залишилися тимчасово окупованими – були.
Умовно, це якби у нас були сепаратисти на рівні Хмельницької і Вінницької областей. Оце був збройний спосіб визволення. А інша частина – як у нас на Донбасі – вздовж кордону – оці 10%,
– провів паралелі Левченко.
За його словами, в багатьох тоді виникали питання, навіщо мирне врегулювання, адже і ті 10 % можна визволити військовим шляхом. Одна президент Хорватії Туджман сказав "ні" віськовому вирішенню, адже на 10% вже базувалися регулярні сили сербської армії, а поруч був кордон. За його словами, уе могло призвести до величезної кількості жертв, адже інтенсивність населення там була в десять разів більша, ніж на визволених військовим шляхом територіях.
Чи можливо хорватський сценарій застосувати на Донбасі і чи можна взагалі проводити аналогії – чекайте незабаром у повному інтерв'ю на 24 каналі та у відеоформаті на нашому ютубканалі