Гроші на створення ДБР дали міжнародні інвестори, вони ж вимагали запуску бюро ще до 1 січня 2017 року. Наразі зрозуміло, що влада не тільки затягує створення ДБР, а й намагається "приватизувати" його діяльність. Схоже, що незалежний за первинною ідеєю орган вже поділили між головними політичними гравцями. Лишилося узгодити хіба технічні деталі.
Дивно (або не дивно), але більшість фіналістів конкурсу на посаду голови ДБР підконтрольні президенту. Але історія бере початок набагато раніше. Адже з 1996 року Конституція України вимагає вилучення слідства з-під юрисдикції прокуратури. І тільки зараз цей процес "розпочався".
Адже радянська каральна практика намагалася поєднати в одне слідство, звинувачення та представництво у суді. А проєвропейський напрямок нинішньої політичної "еліти" вимагає реформації подібних практик.
Читайте також: Як функціонує антикорупційна тріада – НАБУ, НАЗК та САП
От тільки це далеко не все радянське, що притаманне нашій системі в цілому. Адже, судячи з перебігу утворення ДБР, виникає питання: навіщо створювати ще один правоохоронний орган, який, насправді, буде цілком підконтрольний владним структурам?
Адже знову бачимо одне й те саме: президент намагається проштовхати до головного крісла "свою людину", аби уникнути реальних змін та убезпечити як мінімум себе та своє оточення від тої прозорості, про яку так багато говориться - але, як бачимо, для інших. Для самих "ініціаторів" зазвичай куди привабливішим видається гасло: "всі люди рівні, просто дехто рівніший за інших".
Як саме відбувається обрання голови БДР та чи можна очікувати змін на краще - дивіться у випуску програми журналістських розслідувань ЦРУ.