Поламаний авторитаризм
Ось, наприклад, на мітинг річниці вторгнення у Москві відкрито збирають масовку за гроші. Але ж в авторитарних режимах, які мають реальну підтримку населення, так не роблять.
Читайте також Росіяни не мріють вже навіть про Донеччину: на що насправді сподівається ворог
Ще рік тому на путінський мітинг прагнули б прийти безліч москвичів і приїжджих, які збожеволіли від мілітаристського дурману. "Можемо повторити!", "Україна за два тижні!", ось це все. Нині ж захоплення мас доводиться організовувати за гроші.
Ще одна характерна ознака фіаско, що насувається, – перетасовування у військових верхах. Спочатку найголовніший стратег – Валєрій Герасимов. Потім ряд однотипних "м'ясників у генеральських погонах", успіхами на полі бою, як і Герасимов, не помічені. І тепер знову Герасимов. У спорті такий тренерський психоз називають метаннями про коло. Успіху він не приносить.
Росіяни борються між собою сильніше, ніж з НАТО
Наступний симптом – публічна боротьба та підкилимні інтриги наближених до трону. Спочатку Рамзан Кадиров ліз у всі екрани, щоб монетизувати перемогу. Потім, без цієї перемоги, він став поливати брудом командування ЗС Росії.
Потім виринув Євгєній Пригожин з ідеєю утилізувати зеків на благо господаря Кремля і теж почав наїжджати на Сєргєя Шойгу та Герасимова. Між собою оточення Путіна воює лютіше, ніж із НАТО. Зараз Пригожина зрушили вбік, Кадиров сам злиняв, а міноборони недоімперії взялося створювати свої ПВК.
Цікаво Захід може допомогти ЗСУ знищити єдиний шанс Росії на успіх
Хіба таке можна уявити в країні, яка успішно веде бойові дії? Навіщо людям, які офіційно керують усіма військовими – переформовуй їх як завгодно, приймай будь-які рішення – ще і якісь недержавні військові структури? Щоб що? Єдиний варіант: бути захищеним, коли відбудеться крах військової авантюри Путіна.
А як відчайдушно гризуться між собою герої ідеологічного фронту недоімперії! "Воєнні кореспонденти" таврують тилових пропагандистів за боягузтво та небажання "встати на військові рейки". Ті звинувачують опонентів у штучному турбопатріотизмі та намірі влаштувати в Росії "майдан".
Достатньо почитати розбирання росіян у соцмережах навколо вбивства виродка Ігоря Мангушева. Це той, що косив під Гамлета з черепом у руках і говорив, що України "більше немає". Україна якраз є, це Мангушева прикінчили, причому свої ж. З таким настроєм у тих, хто формує суспільні настрої, у війні не перемагають.
Причому, у всіх пропагандистів почали виникати думки, що програти Росія не може, не має права, немає жодних передумов, ніколи – ніколи...
Якщо у вас друга армія світу і ви не програли за всю свою історію жодну з війн, то звідки ці нав'язливі побоювання поразки? Звідки поразницькі істерики та судоми у високопоставлених кремлівських шнурків на кшталт Соловйова?
Важливо Збір закритий наразі лише на 10%: 21 день марафону чеха на Донбас
Російська пропаганда стала недбалою
Навіщо займатися заспокійливим самогіпнозом, якщо Європа практично замерзла і розпалася, Штати переживають крах економіки, а Київ за чергового російського наступу, звичайно ж, буде взятий за три дні?
А якщо за обов'язком служби пропагандистам доводиться все-таки провіщати про майбутню перемогу над США, НАТО та окупацію Європи, то робиться це абсолютно по-ідіотському. Кадиров обіцяє особисто знищити всіх шайтанів у всьому західному світі. Пригожин має намір поділитися з Україною кількома країнами після захоплення Росією Європи.
Медведєв взагалі несе хімічно чисту ахінею. Видається, ніби він створює аргументи для визнання його неосудним на майбутньому судовому процесі проти російських військових злочинців.
А офіційний голос Кремля Дмітрій Пєсков на всі питання відповідає, що все йде за планом, але Кремль до війни не має жодного стосунку. Якби були успіхи на фронті, теж не мав би? Ага, як же! Навпаки, всіляко випинав би свою роль!
Актуально Росіяни намагаються "розігріти" фронт до 24 лютого
Питання: вожді, в головах яких жах від майбутнього перебуває поруч із наміром якось замиритися із Заходом, а нижче яких відбувається люта гризня та пошуки винних, здатні побудувати реально переможну стратегію та тактику воєнних дій? Та ото ж.
При цьому війна не закінчиться ні завтра, ні післязавтра. Будуть тяжкі криваві бої, триватимуть варварські бомбардування наших мирних міст, можливі тактичні відступи українських сил. Але результат війни дедалі більше кристалізується на користь України та цивілізованої світової спільноти.