Отже, Петро Порошенко поставив підпис під законом про освіту, який активно критикували міжнародні партнери через можливе обмеження прав національних меншин. При цьому в Адміністрації Президента наголошують, що освітня реформа має на меті підвищити якість освіти та конкурентоспроможність молодого покоління на ринку праці.
Сам Президент вже встиг заявити, що "це одна із найголовніших реформ, бо від жодної іншої реформи майбутнє країни не залежить так, як від освітньої". Він також наполягає, що закон про освіту сприяє збільшенню ролі української мови в освітньому процесі та в жодному разі не порушує гуманітарних прав нацменшин.
Читайте також: Чим викликана щедрість американських сенаторів до України
Нагадаю, ще 5 вересня Верховна Рада підтримала резонансну освітню реформу. Головними її нововведеннями стала 12-річна школа і підвищення зарплат вчителям. Проте ці положення мало кого зацікавили. Найбільше збурення викликало положення щодо мов нацменшин. Воно передбачає, що спочатку у школах вивчатимуть предмети рідною для себе мовою, але в 5-9 класах буде вводитися викладання кількох предметів українською мовою.
Найбільше застережень щодо реформи освіти висловили уряди Угорщини, Румунії, Молдови та Росії. Міністр закордонних справ Угорщини Пейтер Сійярто навіть викликав у МЗС українського посла й віддав розпорядження угорським дипломатам призупинити підтримку України в міжнародних організаціях. В Угорщині заявили, що прийняття Верховною Радою закону "не враховує права угорської меншини".
Незадоволені також румуни. У МЗС країни висловили стурбованість ухваленим Верховною Радою законом про освіту, зокрема, статтею 7, яка стосується навчання мовами національних меншин. У відповідь Петро Порошенко доручив Міністерству закордонних справ та Міністерству освіти провести консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи.
Читайте також: Які ключові ідеї пролунали на зустрічі Ялтинської європейської стратегії
Міністр закордонних справ Павло Клімкін переконує іноземних партнерів, що в Україні не позбавляють права освіти мовами національних меншин. Головний дипломат назвав неприйнятним варіант, коли в прикордонних регіонах всі основні предмети викладають тільки на мовах національних меншин. Адже це веде до незнання термінології точних наук державною мовою серед випускників шкіл і відповідно проблем зі складанням ЗНО.
Наша позиція повинна бути послідовною: ми повинні захищати і українську мову на 100%, і мови національних меншин. Це та ситуація, коли є люди, які взагалі не володіють українською мовою. Це питання, врешті-решт, нашої єдності і національної безпеки. Я це розумію так і буду далі просувати,
– підкреслив Павло Клімкін.
Зрозуміло одне. Україна нарешті почала жорстко відстоювати свою позицію стосовно викладання державної мови. Адже останніми роками маємо ситуацію, коли учні у школах національних меншин елементароно не знають української навіть на розмовному рівні. Проте необхідно також зважати на серйзний негатив такого рішення для міжнародних відносин. У будь-якому випадку, великий конфлікт ще попереду і слід готуватися до мінімізації його наслідків.