Прага. Саме тут навесні 2009-ого дали старт Східному партнерству. Суть співпраці проста. В майбутньому – Угода про асоціацію, вільна торгівля і безвіз в обмін на демократичні перетворення, реформи і безпеку на кордонах об'єднаної Європи. Учасниками партнерства є 6 екс-радянських республік – Україна, Білорусь, Молдова, Грузія, Вірменія та Азербайджан. У Росії ініціативу ЄС сприйняли, як створення сфери впливу.

Читайте також: Чого вдалось досягти постмайданній Україні: очікування і реальність

"Ця ініціатива не спрямована проти Росії. Можливо Росія і Туреччина будуть брати участь у деяких проектах. Це ті засади, на яких ми починаємо цей процес", – зазначив верховний представник ЄС із зовнішньої політики (1999-2009) Хав'єр Солана.

Та не встигли почати, як процес, принаймні щодо України, затупцював на місці. Вже на другому зібранні, у Варшаві, від ентузіазму не залишилось і сліду. Саміт для Києва закінчився нічим – на той момент біля керма став авторитарний Янукович, який відправив Тимошенко за ґрати.

Ми висловили своє занепокоєння щодо долі колишньої прем'єр-міністерки і висловили протест щодо можливого вибіркового застосування правосуддя супроти колишніх представників влади,
– сказав тодішній голова Європейської ради (2010–2014) Герман ван Ромпей.

Та карту Тимошенко Янукович розігруватиме ще через 2 роки у Вільнюсі. Тоді ж за свою згоду на асоціацію вимагатиме від Брюсселю 160 мільярдів євро. Мовляв, саме стільки коштуватиме країні збиження із ЄС. Європейці на відверту вимогу відповіли відмовою. Янукович поїхав, так і не підписавши вже готову Угоду про асоціацію. І поставив на своїй політичній кар'єрі хрест.

Принаймні ближче до Європи Україну зробив безвіз із ЄС. У Ризі на саміті партнерства у 2015 році хоч і не називали конкретних дат, але його впровадження стало лише питанням часу.

Читайте також: Євросоюз схвалив нові правила в'їзду в Шенгенську зону

За 8 років існування Східного партнерства з шістки учасників виокремилися троє лідерів. Україна, Молдова та Грузія на практиці довели, що прямують до Європи і вже близькі до виконання того, що закладалося у програму співпраці.

Саме певний розподіл країн-учасниць на окремі підгрупи підштовхне цей формат співпраці до розвитку, впевнена директорка центру "Нова Європа" Альона Гетьманчук.

Поки не буде такої диференціації чіткої, не лише на декларативному рівні, на рівні заяв, але й на практичному – це стосується і політичної інтеграції, і економічної інтеграції і фінансової підтримки, – то очевидно Східне партнерство в цьому вигляді приречене. Воно буде буксувати,
– вважає експертка.

Відмінники партнерства пропонують новий формат – з плюсом. Приєднання до митного та енергетичного союзів, скасування роумінгу у мобільних мережах і багато іншого.

"Йдеться про ті можливості які будуть мати безпосередній позитивний вплив на життя кожного громадянина", – наголосила віце-прем'єр-міністрка з питань європейської інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Інша пропозиція – створення інвестиційного фонду на десятки мільярдів євро для асоційованих членів. Але усе це лише пропозиції для тривалого обговорення. А гроші виділяють і без того.

ЄС зобов'язався в 2014 році надати Україні допомогу у приблизно 13 мільярдів євро. І це до року 2020 року. На даний момент ми не бачимо потреби додавати якісь нові кошти, бо певні кошти виділені. І зараз виникає питання, як ефективно вони будуть використані,
– вказав прес-аташе ЄС в Україні Давид Стулік.

Також ще раз нагадують – суттєві інвестиції можливі. Але гроші просто так не дадуть. І тут не йдеться про диктат умов. На Заході чекають більш успішної і результативної боротьби з корупцією та прогресу з реформами. Без цього подальші зустрічі з лідерами ЄС можуть перетворитися на декларації без жодного підґрунтя.