15-го жовтня 1999 року журналіст Ніколас Вайт сидить вночі в офісі редакції, що на 43 поверсі. Він працював над випуском газетного номеру. Близько 11 години Нік вирішує, що заслужив викурити одну сигарету. Спустився на ліфті і закурив.

Що ж, сигарету він викурив, час повертатись в офіс. Як завжди Нік прямує до ліфта. Зараз він на 39 поверсі, від потрібного 43-го. Ніка відділяє якихось 20 секунд. Однак не цього разу. Раптом ліфт почав хитатись.

"Я подумав – не проблема, давайте я натисну кнопку тривоги. Що ж, вона спрацювала, почало дзвеніти. Я чекав, але нічого не відбувалось. Я почав кричати на допомогу, хоча я й не зовсім знав, що кричати в таких випадках", — розповів журналіст.

Нік вирішив вибратись у шахту ліфта через люк. 13 поверх – у експрес ліфтах, як наприклад цьому, двері відчиняються лише на 39 поверсі. Нік поплатився за те, що скористався швидкісним ліфтом.

Читайте також: Спорт на грані смерті: як чоловік боровся із стихією і дивом залишився живим

"Я хотів вибратись з ліфта, як Брюс Вілліс у "Міцному горішку". Треба було вирвати підкладку з кишень аби міцно хапатись за масні троси і спробувати лізти, скільки стане сил", — згадував чоловік.

У Ніка немає жодного шансу, бо ліфт надто сучасний. Він навіть з кабіни не вибрався. Ніяк не міг впертись ногою, а потім витиснути рукою кришку ліфта. Лише в 1% сучасних ліфтів є можливість евакуюватись. Причина проста – лізти по тросу через шахту ліфта значно небезпечніше, ніж просто чекати в кабіні на порятунок.

Субота, 7 ранку. Вже вісім годин, як Нік перебуває у полоні ліфта. Шансів вибратись немає. Попереду ще 48 годин, доки перші працівники прийдуть до своїх офісів вранці понеділка.

У нього немає ані води, ані їжі. А попереду ще 48 годин, доки перші працівники почнуть підніматись до своїх офісів вранці понеділка. Тіло починає вимагати поповнення енергії. Незабаром у Ніка проявляються симптоми людини, яка закрита у тісному просторі. Його кидає від паніки до повної апатії.

Нік обирає правильну стратегію, щоб якомога довше протриматись у ліфті й вона приносить свої результати. Близько 8 вечора, після майже 20 годин, його порятунок близький, як ніколи. Охоронець саме перевіряє справність ліфтів, всіх, окрім того в якому сидить Нік. То ж попереду ще одна ніч.

"Я просто здався. Коли-небудь приходить момент, коли ти зробив усе, що тільки можна було придумати. Я більше не міг. Просто закрив очі й чекав смерті», — згадав полонений.

Після 41 години полону у ліфті — Нік вільний і без жодних поранень, а головне не втративши глузд. Хтось вішає на ліфт табличку, що ним краще не користуватись.