Повернення чоловіків з-за кордону: чи буде Європа депортувати українців призовного віку
Український уряд запровадив нові обмеження для чоловіків призовного віку, які перебувають за кордоном. Тепер військовозобов'язаним відмовлятимуть у наданні консульських послуг і видачі нових паспортів поза межами України. Після цього рішення європейські країни почали реагувати й деякі уряди навіть заговорили про можливу депортацію.
Які настрої панують зараз у Європі та чи готовий ЄС відправити українських чоловіків додому – дізнавалася кореспондентка 24 Каналу в Брюсселі.
До теми Стефанішина пояснила заборону на отримання паспортів за кордоном
Війна – не час для простих рішень
23 квітня Міністерство закордонних справ України призупинило надавати консульські послуги для чоловіків призовного віку за кордоном. Тепер оформити документи та отримати новий паспорт можна лише на території України.
Як це виглядає зараз: чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав своїй державі, що питання її виживання його не обходить, а потім приходить і хоче отримати від цієї держави послуги. Так не працює. У нас в країні війна,
– так прокоментував рішення міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Крім того, всі військовозобов'язані мають оновлювати свої дані в ТЦК. Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина каже, що українське керівництво повинно мати змогу вести облік чоловіків призовного віку та планувати подальшу мобілізацію.
Війна – це не той час, який приносить лише позитивні рішення. Це насамперед смерть і масові втрати серед цивільного населення, серед військовослужбовців. І ми маємо продовжувати мобілізацію доти, доки триває війна,
– зазначила Стефанішина.
- Наразі оновити свої військово-облікові дані можна лише в ТЦК, а за межами України це зробити неможливо.
- Втім, вже з червня 2024 року плануються зміни – оновити дані можна буде в консульських установах.
Як пояснив речник Полтавського обласного ТЦК та СП майор Роман Істомін, Міноборони планує запустити спеціальний електронний кабінет.
Думки європейських урядів розділилися
Після ухвалення нових обмежень з боку українського уряду, з’явилась реакція і від керівництва європейських країн. Однією з перших відреагувала Польща, яка після початку повномасштабного вторгнення прихистила понад 957 200 українців.
Скільки українців прихистили в ЄС з 24 лютого 2022 / Інфографіка та дані Євростату
Польський міністр оборони Владислав Косиняк-Камиш сказав, що Варшава буде готова допомогти Києву повернути своїх чоловіків додому. Втім, окремого механізму польський урядовець не запропонував та додав, що його створення можливе лише після відповідного звернення української сторони.
Думаю, багато поляків обурюються, коли бачать молодих українських чоловіків у готелях і кав’ярнях, і чують, скільки зусиль нам доводиться докласти, щоб допомогти Україні,
– зізнався Косиняк-Камиш.
Згодом очільник Міноборони Польщі додав, що такі рішення мають ухвалюватися на рівні Євросоюзу. Тоді б це мало обов’язковий характер для всіх країн-членів ЄС. За його словами, рішення на європейському рівні дають повну ефективність цих дій і в таких рішеннях Польща зацікавлена.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зазначив, що для Польщі примусове повернення українців призовного віку є неоднозначним питанням, хоча там розуміють потреби України в захисниках. За його словами, наразі українська сторона не створила жодних ініціатив, які могли б підтримати західні уряди, аби військовозобов’язані повернулися додому.
Сікорський також зауважив, що раніше Україна пропонувала Польщі скасувати соціальні виплати тим людям, які не мають довідки про проходження строкової військової служби.
Литва також підтримує ідею повернення українських чоловіків, які проживають за кордоном. Президент Литви Гітанас Науседа також закликав український уряд створити засоби та інструменти, аби запросити чоловіків виконувати свій обов’язок перед Батьківщиною. Зі свого боку Литва буде співпрацювати з Україною щодо цих питань.
Прем'єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте допускає, що уряд може вжити певні заходи, які пришвидшать від’їзд чоловіків до України, однак, ці заходи таки мають обговорюватися на рівні ЄС.
Ми, напевно, могли б шукати якісь способи, щоб переконатися, що людина виконала свій мобілізаційний обов'язок або звільнена від нього, коли ми розглядаємо питання про продовження посвідки на тимчасове проживання,
– допустила вона.
У коментарі 24 Каналу ексміністерка оборони Литви, євродепутатка від ЄНП Раса Юкнявічене сказала, що Литва буде підтримувати рішення українського демократично обраного уряду, який би напрямок він не обрав. Вона наголосила, що для України зараз складний час, тому ухвалюються складні рішення, втім самостійно повернути українських чоловіків Литва не зможе.
Щодо дій Литви – це не те, що ми самі можемо вирішувати робити, чи не робити. Ми живемо в Шенгенській зоні, будь-які подібні рішення ми повинні приймати разом з іншими країнами ЄС, – сказала Раса Юкнявічене.
Натомість Естонія не планує вживати окремих заходів задля заохочення військовозобов’язаних повернутися до України. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна каже, що продовження видачі паспортів для чоловіків призовного віку – це внутрішнє питання України. Наразі в Естонії не ведеться дискусій щодо можливої депортації цих людей.
Ми також зустрічалися з президентом Зеленським під час його візиту до Естонії.
Тож за законом ці чоловіки повинні йти й служити країні. Але президент Зеленський також сказав, що якщо вони не їдуть, вони просто повинні підтримати Україну,
– сказав Цахкна.
Не планують примусово висилати українських чоловіків й уряди Бельгії, Хорватії та Румунії. Очільниця МЗС Бельгії Аджа Лябіб каже, що українські чоловіки мають право залишатися на території цієї країни.
Державна секретарка з європейських справ Хорватії Андрея Метелко-Згомбіч каже, що її країна не зможе допомогти українську уряду відправити на фронт чоловіків, які нині перебувають за кордоном.
Тепер це дійсно справа України – вирішувати, яким чином посилити вербування (до армії – 24 Канал) осіб, які зараз перебувають за межами країни,
– сказала Андрея Метелко-Згомбіч.
Таку ж позицію поділяють і в Румунії. Державна секретарка МЗС Румунії Даніела Грігоре Ґотман каже, що це має бути особисте рішення біженців – брати участь у захисті Батьківщини чи ні.
Примусово депортувати до України чоловіків не планує й Німеччина. За словами представника МВС ФРН Максиміліана Каля, на це рішення не вплине навіть тимчасова відмова України надавати чоловікам консульські послуги.
Я впевнений в тому, що це не вплине на статус біженців з України, які потребують захисту, незалежно від того, чи йдеться про жінок, яких серед таких біженців переважна більшість, чи про чоловіків,
– сказав Каль.
Примусового повернення чоловіків не буде
Віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина заявила, що чоловіків призовного віку не будуть примусово повертати з-за кордону. Вона наголосила, що проведення обліку не означає автоматичну мобілізацію та позбавлення людини статусу тимчасового захисту в Євросоюзі.
Це основна вимога прав людини, і це не повинно розмежовувати чоловіків і жінок і будь-які гендерні питання, пов'язані з цим,
– зазначила Стефанішина щодо можливості перебування українських чоловіків в Європі.
Стефанішина також зазначила, що надання своїх даних ТЦК не означає автоматичну мобілізацію на фронт.
Чи готовий ЄС допомогти у мобілізації українських чоловіків?
Уряди європейських країн закликають ухвалити певне рішення на рівні ЄС, оскільки саме тоді воно буде обов’язковим для виконання у 27 державах-членах. Проте наразі в Євросоюзі діє механізм тимчасового захисту – його продовжили до березня 2025 року.
Поки невідомо, яке рішення готує ЄС щодо легального перебування на території Євросоюзу для українців з квітня 2025 року.
Ольга Стефанішина повідомила, що у травні Україну відвідає єврокомісарка з питань внутрішніх справ і міграції Ілва Йоганссон. Український уряд разом з нею проведе дискусію щодо подальшого юридичного статусу українців за кордоном.
Втім, наразі ЄС відмовляється вживати певних заходів, аби повернути українських чоловіків додому.
Віцепрезидентка Європейської Комісії Вера Юрова зазначила, що ЄС надає Україні як фінансову підтримку, так і гуманітарну допомогу, проте мобілізація чоловіків має вирішуватися на інших рівнях.
"Щодо військової служби, я б залишила це на розсуд країн-членів, тому що я не думаю, що це питання ЄС", – сказала Юрова.