Артисти, посуньте свої графіки, ви потрібні військовим на фронті
Військовослужбовці все більше потребують нашої підтримки. Я навіть не говорю про донати, бо це вже щоденна норма. Необхідна й моральна, і емоційна підтримка. Більше про це – в авторській колонці для сайту 24 Каналу.
Військовим потрібне спілкування на рівних, а не співчуття
У жовтні з'їздив виступити перед військовими. З командою за 4 дні провели 9 концертів на різних напрямках: від Дніпропетровського до Бахмутського, а закінчили за Куп'янськом. І вкотре переконався, наскільки їм потрібна увага.
Читайте також Віра сусідів в українську армію зіграла з нами злий жарт
Військові можуть і не згадувати про втому, яка накопичилась за більш ніж півтора року війни, але вона продовжує тиснути на них. Хтось не був вдома вже понад рік. Деяким немає куди повертатися.
Побачив втомлені очі людей, іноді навіть апатію. Та найкраще, що помічав після концерту, – усмішки та бажання спілкуватися. Це настільки надихає, дає сили й відчуття долучення до важливої справи. Коли військовий підходить поспілкуватися, то розумієш, як їм необхідні такі звичайні буденні речі.
Ми вже спробували різні варіанти виступів: возили співаків та співачок, ілюзіоністів, а останнім часом навіть гумористів. Насправді неважливо, з якими виступами ви приїдете, головне, аби це було щиро. Не варто постійно висловлювати співчуття, їм потрібне спілкування на рівних.
Підтримуйте військових своєю увагою та часом
Віддача військових величезна. Ми виступали й для 300 людей на галявині, і для 15 в підвалі під Бахмутом. Кожному з наших військовослужбовців потрібна увага. Тож закликаю артистів посунути свої графіки, гастролі чи відпустки.
Зауважте США рухаються за польським сценарієм, або чому чужі вибори є загрозою для України
Поїдьте до військових на фронт або в шпиталі. Не варто забувати й про волонтерів, яким теж потрібна моральна підтримка. Пам'ятайте й про медиків, ДСНС, поліцію і всі служби, які зараз працюють в наднапруженому графіку.
Якщо ви не артист, то приділіть увагу вашим знайомим. Просте повідомлення "Як ти?", відеовітання, яке ви можете надіслати, щоб вони переглянули, коли матимуть інтернет, фото усміхнених дітей, малюнки від школярів. Знаю чудовий приклад барбера Артура з Хмельницького. Він раз на місяць їздить на передову стригти хлопців і у такий спосіб повертає їх до звичайної реальності.
Підтримайте військових своїм часом і увагою. Головне – не зупинятися, адже для них це важливо!