В обмін на що Путін дозволив відійти Суровікіну з Херсона: припущення ISW

В Інституті з вивчення війни переконані, що зараз не час для перемовин між Росією та Україною, оскільки ситуація лише загострюється. Збройним Силам не слід розслаблятися після деокупації Херсонщини, тому що вони повинні втримати оборону на Сході нашої держави.

Читайте також Після пекла Бахмута: Жданов спрогнозував, чи можуть росіяни зайти в Слов'янськ

Путіну ніщо не допомогло втримати Херсон

У п'ятницю, 11 листопада, закінчився відступ ворожих військ та перекидання сил противника з правого берега Дніпра на лівий. Як пишуть в ISW, російський диктатор всіма можливими способами намагався закріпити позиції своїх солдатів на заході Херсонщини, однак йому це не вдалось.

У хід, зокрема, пішли численні елітні повітряно-десантні частини та часткова мобілізація громадян Росі, яку лідер ворожої держави оголосив 21 вересня. Не допомогло окупантам ні те, ні те. Російські військові підрозділи зазначили чималих втрат, бо не могли відбивати атаки ЗСУ.

Успіх України, попри рішучість Росії та застосування нею дефіцитних елітних підрозділів, багато в чому навіть більш вражаючий, ніж її перемога в Харківській області в середині вересня,
– написали в Інституті.

Стало очевидним, що Росія не зможе утримувати Херсон ще на початку жовтня, коли генерала Суровікіна назначили командувати "спєциальной воєнной опєрациєй". За словами ISW, незрозуміло, чи дозволив Путін Суровікіну одразу повністю покинути західні території Херсонської області близько місяця тому, чи генерал повинен був довго доводити диктатору, що обороняти місто не має сенсу. Однак все закінчилось тим, що командувач зустрівся з міністром оборони Шойгу та розіграв виставу про відання та ухвалення наказу про відступ.

Читайте також "Доволі великий показник": яка ситуація з колаборантами на Херсонщині

Який подальший план щодо війни

Не можна стверджувати, однак складається все так, наче Путін підвищив Суровікіна і дозволив йому вийти здійснити "героїчний відступ" за умови, якщо тому вдасться захопити решту частину Донецької області. До цього мають бути залучені, зокрема, російські підрозділи, які відійшли з Херсонщини, а також новоприбулі мобілізованих військовослужбовців.

Власне, тому можна пояснити посилення інтенсивності російських наступальних дій навколо Бахмута та на південний захід в районі Вугледара. Окупанти почали активно пробувати наступати з 28 жовтня.

Інакше ці наступальні дії не мають сенсу з операцій. Вони перебувають далеко від оперативно важливих місць, окрім Бахмута, і були запущені у важкий смутний час недостатньо підготовленими мобілізованими військовослужбовцями до того, як російські командири в цьому районі накопичили достатньо бойової потужності для рішучих операцій. Ймовірно, Суровікін наказав їм почати, коли вони це зробили, як серйозний знак своєї прихильності Путіну,
– зазначили в ISW.

Також там повідомляють, що українським військовим на Сході буде нелегко найближчим часом. Росіянам навряд чи вдасться досягнути значних здобутків, хоча, ймовірно, вони заплатять величезну ціну за спроби взяти Бахмут. Російські мобілізовані військовослужбовці показали себе недостатньо навченими, погано оснащеними та деморалізованими. Вони не прибувають згуртованими підрозділами, а скоріше надсилаються як окремі або невеликі підрозділи на заміну підрозділам, які потребують ротації, бо зазнали чималих втрат.

Нагадаємо, глава Донецької ОВА Павло Кириленко під час брифінгу зазначив, що росіяни знищили понад 60% Бахмута, але місто не кориться окупантам.

Варте уваги – істерика російської пропаганди через поразки на Півдні України: дивіться відео