Цілий минулий рік провадила дистанційне спостереження на підручному матеріалі і в грудні оприлюднила результати: життя в Росії – "постійна дарвіністська війна за ресурс", а населення – "популяція вампірів: охлялих, недокровних і дуже дражливих, що знай, нюшать по життю, до якої б яремної вени припасти".
Читайте також Деконструкція міфу про непереможність Росії відбила у білорусів бажання воювати з Україною
Очі відкрилися
Міру ж агресивності російської масової культури, що її можна сміливо назвати "культурою воєнної підготовки", оцінити по-справжньому здатен уже тільки фаховий русист (той, хто сидить у тому матеріалі з головою і з того живе).
І те, що русисти цим не займалися – ні наші, ні західні, а займалися натомість співтворенням "вітринного" образу сучасної російської культури як, буцімто, "нормальної європейської", в принципі було співучастю (хай би й несвідомою) в підготовці війни.
Димова завіса
І так, це тому нас сьогодні в ЄС знай кличуть на спільні з "хорошимі рускімі" передачі/фестивалі/форуми і готують спільні програми "для українських і російських біженців" (sic!). Бо європейці все ще не можуть повірити, що про Росію їм експерти весь час брехали.
А як же ж – "антипутінці" Акунін і Уліцкая, як фільми Звягінцева і Соловйова, і художники від Марата Ґєльмана на Венеційському бієнале?..
Це була димова завіса, група прикриття, а вивчати треба було зовсім іншу Росію, ту "справжню", для якої – не Сорокіна 3-тисячним накладом, а "Донбасс в огне" 100-тисячним видавали, – про це європейцям ніякі експерти не розповідали.
На західну русистику чекає в найближчому майбутньому доглибне, від часу Другої світової не бачене перезавантаження.
Жорстокі обстріли по цивільних – це симптом, що у Росії проблеми: