Не лише війна: ЗМІ пояснили, що стримує зростання ціни на землю в Україні

На це вплинула не лише війна, а й відсутність дієвих економічних стимулів для підвищення ефективності агровиробництва, слабкий попит з боку великих агрохолдингів та фактичне обмеження доступу до ринку для компаній з іноземним капіталом, пише видання ТСН.

Дивіться також Земля стоїть без діла, а податок все одно прийде: що потрібно знати власникам паїв

Яка ситуація на ринку землі?

Як зазначається у матеріалі, компанії, що працюють із купівлею – продажем сільськогосподарської землі, обіцяють потенційним інвесторам 15 – 20% річної дохідності з кожного придбаного гектара. Такі заяви формують очікування, що ціни на землю лише зростатимуть. Аргументують це повоєнним відновленням, можливим припливом іноземного капіталу та дефіцитом якісних ділянок через окупацію, мінування й близькість частини родючих земель до фронту. Водночас реальні показники свідчать, що ці прогнози залишаються завищеними, йдеться в статті.

"За даними OpenDataBot, середня вартість гектара землі за неповні півроку з початку 2026 становила близько 75 тисяч гривень – це не більше 1800 доларів. При цьому порівняно із 2021 роком, коли середня ціна становила 36,5 тисячі гривень (1350 доларів) зростання склало 32% або близько 5% на рік, що відповідає інфляції долара. Усього за чотири роки повноцінної роботи ринку було укладено близько півмільйона угод на загальну суму близько 50 мільярдів гривень – близько 1,2 мільярда доларів, що явно "не дотягує" до очікуваних десятків мільярдів інвестицій. Сама кількість угод при цьому зменшується: якщо у січні – квітні 2025 року продали 92,9 тисячі гектарів, то цього року – 82,1 тисячі гектарів", – пояснюють журналісти.

Навесні цього року в Держгеокадастрі, підбиваючи підсумки розвитку ринку землі після подолання позначки в 1 мільйон гектарів, визнали: прогнози про масовий продаж ділянок не справдилися. В економічному обігу перебуває не більш ніж 6% землі, що раніше була під мораторієм, а більшість паїв і далі залишається в оренді. Це обмежує можливості власників вільно розпоряджатися своєю землею.

Відкриття ринку землі для юридичних осіб у 2024 році також не спричинило очікуваного ажіотажу. Мінекономіки прогнозувало зростання вартості гектара на 10 – 15% щороку, розраховуючи на вихід гравців, які "давно чекали" на цю можливість. Прогнози від бізнесу були ще оптимістичнішими – від 15 – 20% до 50 – 60% подорожчання вже в перший рік. Однак старт виявився слабким: за перший тиждень не уклали жодної угоди за участю юросіб, а в перші тижні компанії радше продавали землю, ніж купували. За даними експертів, загалом за чотири роки власників змінили лише близько 1,5% наділів.

Як зазначає видання, однією з ключових перепон для зростання ринку залишається обмежений доступ до нього іноземців та українських компаній з іноземним капіталом. Для багатьох агрохолдингів це критично, адже в їхній структурі власності часто є нерезиденти, що унеможливлює купівлю землі. Водночас великі агровиробники й самі не заявляли про готовність масово викуповувати ділянки, зберігаючи фокус на оренді. На ринку також існує думка, що найбільш якісні землі вже давно орендовані, а власників, які хочуть продати стабільно дохідні активи, небагато.

Що далі буде з ціною на землю?

Динаміка цін напряму залежить від орендного доходу, який приносить ділянка, а також від нормативної грошової оцінки землі, що в середньому зростає приблизно на 8% щороку.

Відтак зростання ціни в межах 8 – 10% на рік цілком відповідає цьому адміністративному "важелю", який "тягне" ціну за собою штучно, а не через збільшення попиту чи зростання ефективності використання гектарів. Зрештою, вартість землі визначається ситуацією в реальному аграрному виробництві. Зважаючи на комплекс негативних факторів, які останніми роками доводиться долати аграрним компанії, очікувати на зростання прибутковості землі теж не варто– пише ТСН.

Автори матеріалу наголошують, що очікування швидкого притоку інвестицій у ринок землі з іноземних джерел варто оцінювати обережно.

"Дійсно, Україна потребуватиме сотень мільярдів доларів на відновлення інфраструктури економіки, і левова частка піде на сільське господарство. Проте оцінки того, скільки з цих грошей піде саме на ринок, варто робити вкрай помірковано. Далі, допоки ринок закритий для іноземних компаній, стрімка динаміка зростання є лише теоретичною… Поствоєнні ризики, замінованість, конкуренція з боку вітчизняних виробників можуть пригальмувати навіть спекулятивний попит з боку зовнішніх інвесторів, які будуть купувати гектари для перепродажу, а не для обробітку. Крім того, використання землі як застави для отримання кредитів на розвиток бізнесу, є вкрай непоширеним явищем", – зазначається у публікації.