З усіх реформ, які потрібні Україні, дві є критично важливими: це реформи правоохоронної системи і судів.
Читайте також: Треба визнати – нас послали подалі: що треба знати про судову реформу
Якщо правоохоронці не будуть розслідувати злочини, а судова система не буде карати винних, тотальна безкарність перекреслюватиме будь-яку правильну і потрібну реформу в інших сферах, бо всі знатимуть, що за їх саботаж їм нічого не буде.
Після Євромайдану запит на реформу в системі правосуддя зводився до кількох простих вимог: очистити лави правоохоронців і суддів від корупціонерів і злочинців, забезпечити їхню політичну незалежність і роботу в інтересах суспільства, а не купки людей у владі. За 4 роки "рішучих реформ" цього так і не відбулось.
Через 4 роки після Євромайдану було звільнено лише 10% суддів Майдану, решта не була покарана, а деякі навіть пішли на підвищення. У результаті так званого кваліфікаційного оцінювання у новий Верховний суд пройшли 80% старих суддів, 25% – із сумнівною репутацією.
Верховний суд України
Із першої тисячі оцінених у такий же спосіб суддів нижчої ланки суддями залишаються більше 90%, в тому числі і судді Майдану, і ті, хто не може пояснити походження свого майна, і ті, хто приймав політично залежні і відверто неправосудні рішення. Коли ще в 2015 році запускалась реформа прокуратури, серед півтори сотні новопризначених керівників було 0 зовнішніх кандидатів. В результаті так званої переатестації в МВС її пройшли 93% осіб, а ті, хто не пройшов, успішно оскаржували своє звільнення в судах.
Більше того, тим, хто поновився через суд, було виплачено ще й 55 мільйонів гривень з державного бюджету. Тобто ми з вами не тільки оплатили фейкову реформу, але ще й додатково доплатили зі своїх кишень тим, кого звільнили. Ми також платимо зі своїх кишень за відсутню систему правосуддя в Україні за рішенням міжнародних судів.
У 2017, наприклад, з 47 країн-членів майже половина всіх вироків Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) стосувалась порушень всього трьома країнами: Росії, Туреччини і України. Специфіка ЄСПЛ полягає в тому, що звернутись до них можна лише тоді, коли пройдені всі судові інстанції в Україні або якщо отримати правосудне рішення неможливо. Це означає, що українська держава — серед рекордсменів антирейтингу країн, що найбільше порушують права людини.
Читайте також: Як Порошенко створює власну армію суддів
За останні 10 років Україна програла в ЄСПЛ більше тисячі справ, за якими зобовязана виплатити більше 2 мільярдів гривень. Для вашого розуміння: це майже двічі більше, ніж бюджет міста Ужгород на весь 2018 рік. Тобто на ці кошти ціле місто із населенням більше ста тисяч осіб могло прожити майже два роки.
І зверніть увагу: за те, що правоохоронці не розслідують, а суди не судять, платять не правоохоронці і судді, а ми з вами. Це означає, що 2 мільярди гривень ми з вами заплатили зі своїх кишень за те, що правоохоронна і судова система в Україні не працює.
Тобто ми платимо за все: ми платимо правоохоронцям і суддям, які не виконують свою роботу, — раз. Ми платимо за переатестації і псевдореформи в правоохоронних органах і кваліфікаційні оцінювання суддів, які залишають тих самих людей на тих самих посадах — два. Після цього вони продовжують не виконувати свою роботу, і ми знову за це платимо — три.
Непрацююча судова система також призводить до того, що ми ніяк не позбудемось корупціонерів, які однією рукою продовжують нас грабувати, а іншою — саботувати реформу правоохоронної і судової системи.
На початку 2018 року НАБУ звітувало про те, що загальна сума збитків від злочинів, які розслідують детективи НАБУ, — більше 153 мільярдів гривень. Для вашого розуміння це більше, ніж закладено в державному бюджеті на 2018 рік на пенсії. Тобто кілька сотень високопосадовців в Україні вкрали стільки, скільки держава спрямовує на виплати пенсій мільйонам українців на весь 2018-й. 253 млн з них в результаті роботи НАБУ вже було повернуто — через конфіскацію в результаті успішних розслідувань.
Національне антикорупційне бюро України
Тільки за звітами НАБУ ця сума могла бути вже втричі більшою, якби суди не затягували розгляд справ, деякі — роками. І якби замість спроб знищення, цьому правоохоронному органу просто дали спокійно працювати, — можливо, і в десятки разів. І ті, хто робив це роками і десятиліттями, за рік до виборів вже знову почали переконувати нас з реклами на вулицях і телебаченні, що от тепер, якщо ви знову, в 35-й раз, нас оберете, ми вже точно виконаємо свої обіцянки. Але і ви, і я знаємо, що це обман.
Читайте також: Як корупціонери намагалися очолити процес боротьби з корупцією
Циніки і брехуни від влади своєю безмежною жадібністю та бажанням заштовхати в свої кишені награбовані у нас з вами гроші та природні ресурси за роки незалежності підвели Україну до економічної та соціальної прірви. Адже кожен з вас, кожен українець кожен день на власному гаманці відчуває чого "коштують" всім нам довіра до цих обіцянок так званих досвідчених професіоналів минулої і теперішньої влади.
Всі ці обіцянки знову і знову закінчуються новим пограбуванням держави та подальшим зубожінням громадян України. Ті хто жив на цій землі багато століть, ті хто живе зараз і збирається передати онукам процвітаючу та заможну державу мають зрозуміти, що цим олігархічним хапугам та їх посіпакам не місце серед тих, хто керує нашою державою.
Не можна довіряти тим, чиї сім’ї вже давно покинули Україну і не збираються тут жити. Бо вони перетворюють державу на територію для власного збагачення, де нема місця історичній правді, збереження культурного спадку, споконвічних традицій. Але хід трагічної української історії ми можемо змінити — разом, якщо не дозволимо тим, хто обманював нас роками, продовжувати це робити.
Кінець кінцем все буде добре, і якщо зараз не добре, значить — це ще не кінець.