Юрій Луценко ніколи не займався справжнім бізнесом. Але його рівень життя, включно із сумнозвісними сімейними святами та відпустками, вище, ніж у більшості успішних підприємців. Вони для нього, як і для багатьох його підлеглих – їжа, корм. Смачний і доволі беззахисний.
Читайте також: "Пересилали алкоголь і наркотики": Луценко пояснив причину обшуків у "Новій пошті"
І поки ми не зробимо Україну, де посадовці - це доброчесні і добросовісні наймані менеджери, які виключно за зарплату і виключно згідно закону служать всьому суспільству – ми всі будемо у небезпеці. Насамперед бізнес.
І у доброчесній державі Україна бізнес взагалі не повинен платити податки замість своїх працівників. Компанії мають віддавати нам всю платню без будь-яких відрахувань. А далі кожен працівник повинен особисто сплачувати податки.
Тоді у людей не буде пострадянського самообману "мене політика не стосується, я поза державою". Отримав від свого роботодавця 10 тисяч – віддав з них Володимиру Гройсману більше чотирьох тисяч (це нинішній рівень оподаткування зарплатні) і тоді швидко захочеш слідкувати за ухваленням бюджету, моніторити NashiGroshi та позбавлятися недоброчесних посадовців.
А компанії мають спокійно платити лише податки з обороту та з виведеного капіталу та думати про нові проекти.