Президентські вибори 2019: з чим пов'язана рекордна кількість кандидатів
Президентські вибори-2019 встановлять історичний рекорд за кількістю кандидатів, адже 31 березня за головне крісло України побореться 44 особи. Така активність серед кандидатів має кілька основних причин.
Парламентські вибори
Директор фонду "Демократичні ініціативи імені Кучеріва" соціолог Ірина Бекешкіна в коментарі 24 каналу наголосила, що однією з причин є те, що восени у 2019 році відбудуться парламентські вибори.
Читайте також: Другий тур виборів президента: дата і прогнози
"На президентських виборах кандидують фактично всі лідери політичних партій. Якщо хтось не буде брати участі зараз, то про них забудеться. Тому їм треба розкрутитися зараз під час президентської кампанії", – зауважила Бекешкіна.
Деякі кандидати беруть участь у цій виборчій кампанії для того, аби за умови набору по 2%, а особливо по 3% голосів виборців, бути навіть запрошеними у списки політичних партій, що будуть брати участь у парламентських виборах,
– додала соціолог.
Й долала, що лідер президентських виборів за результатами соцопитувань буде змінюватися до 31 березня. Вона пояснила, що виборча кампанія тільки почалася, "між кандидатами ще не було дебатів та гучних заяв, які обов'язково будуть".
Та, за словами соціолога, трійка основних кандидатів президентських перегонів, серед яких Володимир Зеленський, Юлія Тимошенко та Петро Порошенко, навряд чи зміниться.
Про зв'язок рекордної кількості кандидатів у президенти з майбутніми парламентськими виборами говорить й політолог Віктор Таран. Він переконаний, що ті політики, які наберуть від 1,5 до 2% голосів у президентських перегонах, потім зможуть "продавати" себе у списки партій.
За різними оцінками ціна депутатського місця коштує від 1,5 до 5 мільйонів доларів,
– запевнив експерт.
Технічні кандидати
Окрім того, серед усіх зареєстрованих є кілька "технічних кандидатів", які будуть забирати голоси в лідерів президентських перегонів. У списках, наприклад, вже точно будуть двоє осіб з прізвищем Тимошенко та два Шевченки.
Читайте також: Кому "технічні кандидати" віддадуть свої голоси на виборах: неочікувані схеми
Справді ж змагається за президентське крісло лише незначна частина політиків.
Я думаю, що технічними кандидатами можуть бути ті, хто не є так би мовити відомими людьми. Тобто ті, хто взагалі не має шансів на перемогу, хто не є лідерами політичних партій, яким треба брати участь у цих виборах,
– прокоментувала Бекешкіна.
"Технічні кандидати" активно користуються й тим, що кожен претендент на головну посаду в державі має право реєструвати своїх членів у складі дільничних виборчих комісій. Їх представники можуть контролювати хід виборчого процесу, або ж навпаки – заважати чийомусь конкуренту.
Відновлення репутації
Частина політиків балотується, щоб відновити свою репутацію – як наприклад, колишній голова ДФС Роман Насіров.
Поки антикорупційні органи закидають йому розтрату двох мільярдів бюджетних коштів, він може використовувати своє балотування, аби переконувати, що справа проти нього – це "політичне переслідування".
Версія, яку розганяє сам Насіров – про шанс вийти в публічну площину для того, щоб "відбілити своє чесне ім'я". Я дуже боюся, щоб він не скористався цим тимчасовим імунітетом й не втік з країни,
– зазначив Таран.
Вибори-2019 у цифрах
Попередній рекорд щодо кількості кандидатів у президенти був у 2004 році, коли за президентське крісло боролися 24 кандидати. Довжина бюлетеня становила 67 сантиметрів.
Цього ж року він може сягнути метра завдовжки. Ймовірно, що ЦВК навіть доведеться зменшити шрифт, щоб вмістити всіх, хто має намір поборотися за президентське крісло.
Та від такої великої кількості кандидатів є й користь: бюджет країни отримає додаткові 105 мільйонів гривень. Адже 2,5 мільйони, які кожен з політиків вніс як заставу, повернуть лише двом – тим, хто пройде в другий тур.
Дивіться відео: з чим пов'язана рекордна кількість кандидатів у президенти
Президентські вибори-2019: головні дати
Хто лідирує у президентській гонці за результатами опитувань? Відповідно до соціальних опитувань найбільша кількість респондентів підтримують Володимира Зеленського. Чинний глава держави Петро Порошенко у рейтингах "Социс"; КМІС і Центр Разумкова – другий, а у досліджені "Рейтингу" – третій. Юлія Тимошенко у рейтингах "Социс"; КМІС і Центр Разумкова – третя, а у досліджені "Рейтингу" – друга.
Редакція 24 каналу застерігає: результати опитувань стосовно підтримки чи рівня довіри виборців до певного кандидата, беззаперечно, мають вплив на громадськість. Політтехнологи, аби збільшити шанси на перемогу свого кандидата, можуть навмисно завищувати рейтинг кандидата або свідомо його занижувати. Більше про це у нашій статті: "Як за допомогою рейтингів маніпулюють виборцями".