Коли Чорнобиль вибухнув, то на ліквідацію його наслідків направили людей з усього Радянського Союзу. Й ці люди в більшості не мали ані вибору, ані захисту та не знали, що таке радіація.
Читайте також: Скільки ще серіалів "Chernobyl" має вийти, щоб українці стали свідомими у виборі способу життя?
За наказом до чорнобильської зони потрапив і Анатолій Кисіль. Тоді резервіст радянської армії мав 22 роки. "Я був призваний через військкомат. В той час жив у Сумській області й призивався на військові збори терміном 180 діб", – розповів ліквідатор Чорнобильської катастрофи Анатолій Кисіль.
Там (у серіалі – 24) показували, що із зброєю люди бігали по території станції. Мені особисто не довелося побачити жодної озброєної людини. А ще яка школа, які краватки, коли це все сталося у вихідний день,
– додав Анатолій Кисіль.
У зоні чоловік займався завантаженням та розвантаженням вантажів біля зруйнованого четвертого енергоблоку, де підірвав здоров’я. Уже за рік після аварії переїхав до Криму. Зараз у нього руйнуються кістки, а нещодавно переніс трансплантацію тазостегнового суглоба. Лікарі кажуть, що це наслідки променевої хвороби, яку він отримав 33 роки тому. Після аварії Крим став порятунком не лише для Анатолія, але й для інших ліквідаторів та їх сімей.
В Крим відіслали дітей в першу чергу з Прип’яті, а також дітей працівників станції. Їх розселили в піонерських таборах й вони все літо там відпочивали,
– повідомила заступниця директора національного музею "Чорнобиль" Анна Королевська.
Сучасна Прип’ять мало нагадує ту, яку глядачі бачили в телесеріалі або пам’ятають ліквідатори. Навіть центральна площа вже повністю заросла кущами та 30-річними деревами.
Сучасна Прип'ять
До кімнати кризового центру стікалася інформація в ніч, коли сталася аварія. Сергій Парашин у 1986 році був секретарем партійного комітету ЧАЕС. Згадує, як за тривогою вночі прибув на станцію.
Коли ми піднімалися по сходах, що мене тоді вразило, це як чоловіка в білій формі несли на носилках двоє інших в білій формі,
– додав Парашин.
Кімната кризового центру
Один із антигероїв серіалу заступник головного інженера Анатолій Дятлов, який в ніч вибуху був відповідальний за проведення експерименту. І за однією із версій саме цей експеримент став причиною аварії. "Дятлов з’явився приблизно через три години. Його обов’язком було докласти директору, що відбулося. Я чудово пам’ятаю, як Дятлов зайшов та сказав "я не розумію", – розповів Сергій Парашин.
Анатолій Дятлов: ліворуч з кіно, праворуч реальний
Дятлова засудили до 10 років ув’язнення, проте він звільнився достроково. Помер інженер у 1995 році та своєї провини так і не визнав.
У суді Дятлов говорив: "Я не скажу, що я винний, але я не можу стверджувати, що це не так". І думаю, що це гарне вираження потенційної вини. Це було таке твердження, яке звучало дуже по радянському – говорити з протилежним тлумаченням,
– пояснив сценарист серіалу "Чорнобиль" Крейг Мазін.
Олексій Бреус поступив на першу післяаварійну зміну, де працював оператором на атомній електростанції. Його робоче місце – пульт управління четвертого енергоблоку. Саме той, який показували у фільмі. "Я вийшов з дому, щоб виїхати на станцію, адже в мене була якраз робоча зміна. Поїхав нічого не знаючи, а коли під’їжджав до станції, побачив з автобуса зруйнований блок", – розповів Бреус.
Прототипом героя серіалу чоловік не став, проте він один з небагатьох, хто ходив 27 квітня на перевірку стану реактора. Після аварії Олексій пропрацював всього три дні. Потім через високу дозу опромінення його звільнили за станом здоров’я.
Я працював на четвертому блоці безпосередньо в середині зруйнованої будівлі і ще два дні на третьому блоці. Мені нарахували 120 бер, а в Радянському Союзі для операторів було обмеження тільки п’ять бер на рік, а в мене 120 за день,
– додав Бреус.
Чорнобильська радіація ледь не вбила і Анатолія з Криму, тому тепер він весь час на ліках. До 2014 року компенсація за зруйноване здоров’я складала 400 гривень. Зараз він отримує близько семи тисяч гривень, проте скаржиться, що на нормальне лікування цих грошей все одно не вистачає.
Пульт управління четвертим енергоблоком
Найважливіше те, що серіал показав раніше приховану інформацію – заявили ліквідатори, які переглянули фільм. Наприклад, те, що прилади, які були на станції, не могли виміряти реальний надвисокий рівень радіації. Та навіть ті показники, які передавали до Москви, то в Кремлі сприймали не серйозно.
Очевидці кажуть, що атмосфера радянського режиму передана дуже реалістично. Масове стеження КДБ, тотальне приховування фактів і останнє слово за комуністичною партією. Навіть у ЗМІ інформація з’явилася тільки через два дні після вибуху.
Читайте також: Туристичний бум у Чорнобилі: автор серіалу просить не робити недоречні фото
"Чим хороший фільм? Він показує, що така закрита система вона не може існувати. Саме це у фільми показано правильно. Я спостерігаю, що відбувається в Росії зараз. Це жахливо, бо вони поступово підходять до тієї ж системи: контроль за інформацією та тиск. І це страшно", – підсумував Сергій Парашин.
Повний випуск програми "Крим Реалії" дивіться сьогодні на 24 Каналі о 18:30. Не пропустіть!