Архів
Курси валют
Погода
17°C
27°C 16°C
  • п'ятниця
    28°C 15°C
  • субота
    15°C 12°C
  • неділя
    19°C 11°C
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

ЧС-1934 з футболу: диктатор на трибуні, нацистська свастика і поламані команди

Збірна Італії атакує
Збірна Італії атакує / Getty Images

Напередодні чемпіонату світу-2018 з футболу сайт 24 каналу продовжує серію публікацій про історію першостей планети. До вашої уваги – найцікавіші факти про 2-й мундіаль.

Чемпіонат світу з футболу 1934 року (Італія, 27 травня – 10 червня)

Кількість збірних: 16

Чемпіон: Італія

Призери: 2. Чехословаччина, 3. Німеччина, 4. Австрія

Читайте також: ЧС-1930 з футболу: перші герої і "вбивці", підкупи і пістолетний салют

Зуб за зуб

Успішний проект варто повторити, – вирішила Міжнародна федерація футболу (ФІФА). Й оголосила про проведення 2-го чемпіонату світу з футболу. Перший турнір, що відбувся 1930 року в Уругваї, справді, виявився дуже вдалим – нашумів на весь світ і приніс гарні прибутки.
Не дивно, що бажаючих зіграти в ЧС-1934, який приймала Італія, було чимало. Втім, знайшлися й "противники": три команди – Уругвай, Болівія і Парагвай – бойкотували змагання через те, що більшість європейських збірних… бойкотували першість-1930. Така недолуга помста не дозволила діючому чемпіону світу (Уругваю) відстояти своє звання – це трапилося вперше і, сподіваємося, востаннє в історії.

Крім того, знову (як і в 1930-му) відмовилися від участі збірні з Туманного Альбіону – Англія, Шотландія, Уельс і Північна Ірландія. Британська футбольна асоціація, як і раніше, не визнавала ФІФА.

ЧС-1930. Фотокореспонденти
ЧС-1934. Футболісти і вболівальники – поруч 

Через сито

У фінальній частині ЧС-1934 мали грати лише 16 команд. Тому, щоб нікого не образити і отримати "необхідну" цифру, ФІФА вперше в історії влаштувала відбірні матчі. 32 команди були розподілені на пари і проводили по два матчі між собою (у гостях і вдома). Через сито відбору довелося пройти навіть господарям змагань. Щоправда, особливих проблем вони не мали: вдома перемогли Грецію – 4:0, а до Афін навіть не поїхали, бо елліни… відмовилися грати матч-відповідь. Багато років потому поповзли чутки, що італійці підкупила греків, і звучали навіть заклики до ФІФА забрати у них чемпіонів титул. Але такої дурниці не сталося, бо, по-перше, не було доказів, а, по-друге, ніхто так адекватно й не пояснив: для чого сильній Італії треба було підкупляти слабеньку Грецію, маючи гандикап у чотири м’ячі?!

Загалом, усі фаворити кваліфікації пробилися до фіналу. Але деякі результати все ж варті окремої уваги: Іспанія – Португалія – 9:0 (чи можна нині таке уявити?!), Ірландська Вільна держава – Бельгія – 4:4.

Відзначимо, що вперше пробився до фіналу представник Африки. Єгипет двічі розгромив команду Британського мандату в Палестині (і така збірна грала на світовому рівні!) – 7:1 і 4:1.

Бліц-турнір

Спритні за характером італійці і чемпіонат світу з футболу провели в стилі бліц. Турнір тривав лише 15 днів і складався лише з 17-ти матчів. Рекордні цифри, які навряд чи колись будуть перевершені.

Кров за кров 

ЧС-1930
ЧС-1934. Футболісти не жаліли один одного

Мабуть, ніколи не перевершать учасники чемпіонатів світу і досягнення збірних Італії та Іспанії, яке вони "накосили" у чвертьфіналі (1:1). Суперники так лупили (у прямому сенсі!) одне одного, що півтора десятка гравців отримали травми. Й одинадцять із них не змогли вийти на поле наступного дня для перегравання (згідно тодішніх правил, після нічиєї команди мали перегравати матч). Поза грою залишилися семеро іспанців (у тому числі, легендарний воротар Рікардо Самора) і четверо італійців (так, Маріо Піцціоло зламав ногу і за збірну більше ніколи не грав). Додатковий поєдинок, який теж був дуже бойовим, але, на щастя, не таким травматичним, виграли господарі – 1:0 і вийшли до півфіналу.

Саме після цих побоїщ вперше заговорили про те, що судді явно симпатизують Італії...

Вболівальник №1

ЧС-1934 відбувався під патронатом диктатора Беніто Муссоліні. Дуче Великої Італії втручався не лише в найважливіші організаційні питання турніру, але й, кажуть, особисто призначав суддів на матчі своєї команди. Наприклад, шведський арбітр Іван Еклінд дуже "однобоко" відпрацював у півфіналі Італія – Австрія (1:0). Тим не менше, його чомусь призначили судити і фінал Італія – Чехословаччина. ФІФА ніяких пояснень, звісно, не надала.

Беніто Муссоліні на трибуні
Беніто Муссоліні на трибуні стадіону

Заохочували калачем і бичем 

Фінал ЧС-1934 відбувся у Римі на стадіоні Національної фашистської партії. За матчем спостерігали 50 тисяч вболівальників на чолі з "головним" фашистом – Беніто Муссоліні. Перед стартовим свистком головний арбітр Іван Еклінд несподівано піднявся до ложі дуче. Про що вони говорили – достеменно невідомо. Швед божиться, що просто "засвідчив свою повагу великій людині". Тим не менше, судив Іван, знову симпатизуючи господарям. А незабаром після ЧС національна федерація дискваліфікувала його.

Відзначимо, що італійським футболістам пообіцяли за перемогу 20 тисяч лір кожному – казкова на ті часи сума. Проте, за чутками, був ще й інший стимул – гравцям, у випадку невдачі, погрожували репресіями. Півзахисник збірної Італії Луїджі Монті потім згадував:

Добре, що нам не довелося на власній шкірі перевірити, чутки то були про тюрму чи нас дійсно збиралися покарати, якщо не виграємо фінал.

А невдалий підсумок для італійців був цілком реальним. Наприкінці матчу, на 76-й хвилині, рахунок відкрили чехи – і тут таки вони його могли подвоїти. Але м’яч влучив у штангу – й буквально через кілька хвилин господарі зрівняли рахунок. А в додатковий час вирвали перемогу – 2:1.

ЧС-1934. Фінал Італія – Чехія – відео моментів 

Святкування тріумфу було яскравим, навіть гоноровий Муссоліні стрибав. Але в історію увійшов інший епізод: італійські футболісти носили свого тренера на руках – у подальшому ця гарна процедура стала традиційною.

Збірна Італії святкує перемогу на чемпіонаті світу-1930
Збірна Італії святкує перемогу на чемпіонаті світу-1934

Білі проти білих

На ЧС-1934 вперше відбувся матч за "бронзу" (на попередньому турнірі був лише "золотий" фінал). У ньому зустрілися збірні Австрії і Німеччини, яка грала тоді під прапором з нацистським хрестом. Ще один пам’ятний епізод – обидві команди вийшли на поле… в однаковій білій формі.

Збірна Німеччини на чемпіонаті світу-1930
Збірна Німеччини на чемпіонаті світу-1934

Зараз це важко уявити, але тоді сталося саме так – отакий примітивний рівень організації був! Кількахвилинні перемовини ні до чого не призвели, і збірні почали матч "однаковими". Чи це зіграло свою роль, чи якісь інші фактори, але німці забили вже на 25-й секунді – довгий час це був найшвидших гол чемпіонатів світу.

Гра білих проти білих продовжувалася майже пів години, поки вболівальникам не урвався терпець, і вони не почали бурхливо протестувати, бо не могли зрозуміти – хто є хто? Тоді ініціативу взяв арбітр і змусив капітанів команд провести жеребкування: кому міняти форму? Випало німцям, які зібралися до роздягальні, щоб одягнути запасні червоні футболки. Але несподівано до процесу долучилися представники "Наполі" (матч проходив у Неаполі), які запропонували австрійцям свою блакитну клубну форму. Ті погодилися і, можливо, потім пожалкували. Бо програли 2:3, хоча вважалися фаворитами матчу.

Перемога 72 роки потому 

Найкращим бомбардиром став Олдржих Неєдлий (Чехословаччина) – 5 голів.

Після фінішу турніру одразу три гравці вважалися найвлучнішими: по 4 м’ячі записали до свого активу Неєдлий, Анджело Скьявіо (Італія) і Едмунд Конен (Німеччина). Проте в листопаді 2006 року ФІФА офіційно оголосила, що Неєдлий в півфіналі з Німеччиною забив три голи, а не два. Так вирішили експерти. І таким незвичним чином, через 72 роки чех випередив конкурентів.

Про гроші

* Футболісти збірної Італії отримали обіцяні преміальні 20 тисяч лір, і майже всі купили квартири. А ось найкращий гравець команди Джузеппе Меацца (на честь нього потім назвали стадіон у Мілані) залишився без даху над головою, бо протринькав усі гроші за картярським столом.

Італієць Джузеппе Меацца отримує Кубок світу
Італієць Джузеппе Меацца отримує Кубок світу 

* Італієць Луїджі Монті став першим гравцем, який виступав у двох фіналах на чемпіонаті світу. Причому за дві збірні! В 1934 році він став срібним призером у складі Аргентини. Але потім Італія зробила аргентинцю Луїсу таку вагому пропозицію, від якої він не зміг відмовитися і став Луїджі. 

* 2-й чемпіонат світу, як і 1-й, став фінансово успішним. Чистий прибуток склав 3,7 мільйона довоєнних лір, що вважалося дуже солідною сумою.

Читайте також: Чи будете ви дивитися Чемпіонат світу з футболу 2018 у Росії?

Джерело: 24 Канал
powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
Більше новин
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук