Щодо мого попереднього допису про (на цей час) успішний досвід подолання пандемії у Східній Азії і Новій Зеландії розгорілась важлива і корисна дискусія, наскільки авторитарні методи можливі чи навіть допустимі у Європі.

Читайте також Нинішні карантинні обмеження не стримають COVID-19: чи варто повертати жорсткий карантин

Справді, творчо перефразовуючи Нассіма Талеба, якщо українці не носили на обличчі маску, святкували весілля всім селом, обіймались/цілувались і щонеділі збирались у місцевій церкві останні тисячу років, то є дуже велика ймовірність, що і у наступні тисячу років вони вестимуть себе аналогічно.

Чи є місце демократії, коли йдеться про боротьбу з COVID-19?

Що ж тоді робити у демократичному суспільстві у ситуації, коли зовнішні обставини все ж вимагають змін у соціальній поведінці?

На допомогу приходить дослідження науковців Університету Британської Колумбії у Ванкувері "Демократичні комунікації про здоров'я у час COVID-19: Швидка відповідь". Дослідники пропонують 5 базових принципів:

1. Покладайтеся на автономію (особисту та інституційну), а не на накази. "Автономія – це не анархія, а радше політика, що включає зацікавлені сторони, передбачає довіру і посилює демократичне саморозуміння". У цьому контексті закриття парків в Україні навесні і пізніше визнання, що це було зроблено лише задля психологічного тиску – велика помилка.

2. Включайте цінності, емоції, і розповіді. Одних фактів, якими ділиться міністр охорони здоров'я, голова ОДА чи мер – недостатньо. Доречний гумор може бути ефективним. До речі, маючи мало очікувань щодо кварталівців у державному управлінні чи міжнародній політиці, я все ж очікував би від них ефективнішої комунікації про необхідність подбати про здоров'я своє і оточуючих, зрозумілої для мас, які їм все ще симпатизують.

3. Залучайте громадян і громадянське суспільство. Київський волонтерський штаб, Lviv ІТ Cluster, Пацієнти України в Чернівцях – це надихаючі історії саме такого залучення.

4. Інституціоналізуйте комунікації. Наприклад, розуміючи стан державних інформаційних органів навесні 2014 року, за приватною ініціативою нами під лідерством Наталії Попович був створений Український кризовий медіа-центр, який відіграв і досі відіграє важливу комунікаційну роль. Такий чи подібний інформаційний орган може бути дуже корисним у наступні декілька важких місяців.

Важливо Вакцинація від грипу під час COVID-19: можна чи ні?

5. Пояснюйте це демократично – уникайте воєнних чи ієрархічних метафор, які зводять роль звичайних громадян до бездумних і безголосих пішаків. Наголошуйте на солідарності, відповідальності і на щасливому поверненні до нормального стану речей, якщо громадяни добровільно приєднаються до суспільного руху за здоров'я, як це ефективно роблять популярні прем'єрки Нової Зеландії і Німеччини. Дія, може варто придивитись до успішної соціально-технологічної програми TraceTogether у Сингапурі, яка обіцяє подальше зняття карантинних обмежень, якщо громадяни завантажать додаток чи візьмуть токени, які відслідковують їхні контакти і швидко попереджують про кластери інфекції.

Класна назва – TraceTogether. Together – разом. Справді, тільки разом у демократичному суспільстві можна подолати кризу, не зраджуючи при цьому нашим демократичним цінностям і не маючи завищених очікувань до інституційно не надто сильної держави і уряду.

Автор: Павло Шеремета