Люди в собачих клітках та репресії: як COVID-19 вплинув на світовий порядок

Філіппіни: собачі клітки та наказ вбивати

Люди у клітках на Філіппінах / Фото Metro

Ця країна під керівництвом президента Родріго Дутерте стала відома світу як дуже жорстоке місце, де всіх, хто пов’язаний з наркотиками, можуть вбити (і роблять це). Тепер влада використовує цю ж тактику проти епідемії коронавірусу.

Актуально Загроза демократії: як COVID-19 може підняти хвилю авторитаризму

Людей, спійманих по підозрі в уникненні карантину, доволі жорстоко карають. В Індії, приміром, порушників били палицями та змушували віджиматись. А на Філіппінах, чоловік закрив групу інших в клітку для собак. Серед тих п’яти, двоє були неповнолітні. Вони нібито порушили комендантську годину.

Він погрожував розстріляти хлопців, якщо ті будуть сперечатися, тож вони залишились в клітці на 30 хвилин. Але пізніше ця людина – чиновник Фредерік Амброзіо – сам потрапив під слідство. Наразі чоловіку закидають як мінімум серйозну погрозу життю інших, примус та порушення прав дітей.

В іншому випадку, порушники сиділи на майданчику для баскетболу під спекотним сонцем. Фото та пост були прибрані зі сторінки Facebook після публічної критики через незаконність затримання. У розмові з Phil Star, очільник округу Сан-Ісідро Ноель Джаплос виправдовувався, що людей залишили на сонці не як покарання, а у якості соціальної дистанції. Мовляв, всі інші місця вже були зайняті.

На північ від столиці Маніли поліція застрелила чоловіка на скутері, який хотів оминути блокпост і сам почав стріляти в поліцію, яка була змушена відкрити вогонь у відповідь. З 16 березня на Філіппінах заарештовані сотні людей за порушення правил карантину.

Єгипет: коронавірус та політичні арештанти

Звичайна тюрма в Єгипті / Фото NPR

Диктаторський режим президента Абдула Фаттах Аль-Сісі призвів до наповнення в’язниць його критиками та іншими політичними засудженими. А прихід пандемії коронавірусу став серйозною проблемою у закладах позбавлення волі. Доволі часто справи слухає військовий суд, навіть коли обвинувачувані – цивільні люди, які отримують величезні терміни – по 25 років або смертну кару.

Офіцери, розповіла Vice News дружина одного з засуджених, постійно кажуть їм, що вони тут всі, щоб померти. Через коронавірус, вона тепер боїться, що чоловік дійсно проживе не дуже багато. У кожній камері по 20 людей, там немає вікон, ліжок, повітря. Навіть вода у ванній кімнаті постійно вимикається. Засобів спілкування з зовнішнім світом немає через заборону президента, спілкуватися з рідними теж не можна (поки що лише на 10 діб).

Читайте ще Штрафи за плювання та протести: як світ живе з COVID-19

Правозахисники питають, чому не можна було залишити переписку або дзвінки (але причина зрозуміла). Акцію протесту у березні влаштували письменниця Ахдаф Суїф (входила у короткий список “Букеру”), її сестра, професор політології Рабаб Ель-Махді та ще одна активістка; проте, всі були на деякий час затримані.

Влада хоче, щоб вони всі отримали коронавірус. Їм все одно, мертві вони чи живі, здорові чи хворі, – каже дружина Ахмеда, який відбуває 25 років за протести проти Аль-Сісі ще у 2013 році

Загальна кількість політичних в’язнів невідома, але це приблизно десятки тисяч людей. За 6 7 років 600 людей загинуло за гратами через погану гігієну.

Активісти навіть писали в ООН з вимогами натиснути на Каїр та домогтися звільнення, хоча б тимчасово, політичних в’язнів. Відповіді від режиму не надійшло, він діє у режимі великої секретності. Дослідники з Human Rights Watch кажуть, що спалах у в’язницях може лишатися непоміченим, поки не стане занадто пізно.

Репресії торкнулися і журналістів: щодо репортерів Guardian та NYT були введені санкції через те, що вони посилалися на двох епідеміологів з Канади. Вчені казали про 19 тисяч заражених вірусом в Єгипті.

ОАЕ: реальні терміни за поширення чуток

Емірати зіткнулися з поширенням фейків про коронавірус / Фото Gulf News

В Об’єднаних Арабських Еміратах реальний термін можна отримати за поширення чуток та недостовірної інформації про коронавірус. Поліція закликає жителів залишатися вдома та припинити розповсюдження неправдивих новин.

Покарання за таку діяльність – один рік за гратами (або інше притягнення до відповідальності згідно з федеральними законами, у тому числі про кібербезпеку), заявив генпрокурор країни Хамад аль-Шамсі.

Міністерство здоров’я та профілактики ОАЕ теж відзначило, що довіряти слід лише перевіреним джерелам інформації. Чутки наносять більше шкоди ніж сам вірус. Вони підривають безпеку та стабільність суспільства, загрожують процесу розвитку країни та сіють страх, паніку серед населення.

З останніх новин, які поширювалися в сегменті арабської мережі, такі: що заразитися можна на відстані у вісім метрів, що число хворих насправді вище офіційного ( а це цілком може бути правдою), що хворий на коронавірус неодмінно помре через кілька днів після зараження (і так у важких випадках теж буває).

Були також зафіксовані аудіо та відео-кліпи, які поширювали неправдиву інформацію. Офіційно люди можуть запитати все у лікаря не виходячи з дому завдяки онлайн-прийому. В Дубаї кампанію ведуть через соцмережу Twitter з хештегом #AskDXBdoctor.

Вірменія: COVID-19 та загроза для конфіденційності

Парламент дозволив уряду аналізувати дзвінки хворих на вірус / Фото hetq.am

У цій маленькій країні на Кавказі парламент прийняв поправку до закону про доступ до мобільніх телефонів громадян, щоб нібито відслідковувати контакти хворих на коронавірус. Аналізувати планують при цьому телефонні дзвінки.

Опозиційні сили на засіданнях першого та другого слухання не були присутні. Голова командування з надзвичайних ситуацій Тигран Авінян запевнив, що такі міри підвищать ефективність ізоляції.

Тепер влада зможе відслідкувати контакти в останні два тижні до зараження, коли отримає номера телефонів, місце, дату та час усіх розмов та текстових повідомлень від телекомунікаційних компаній. Це буде використано для ідентифікації, ізоляції та моніторингу карантину (включаючи заражених та їх коло контактів).

Міністр юстиції Рустам Бадасян додав, що прослуховувати дзвінки ніхто не буде, а усі зібрані дані будуть знищуватись через місяць після закінчення дії надзвичайного стану (звісно, є висока вірогідність, що цим будуть користуватися і після). Також, медичні працівники тепер мають повідомляти про всіх, хто пройшов тестування, інфікованих, з симптомами хвороби, тих, хто лікувався в лікарнях або мали контакти з пацієнтами.

Правозахисники зазначають, що це може розцінюватись, як втручання у приватне життя та надання конфіденційної інформації без згоди. Така може включати місцезнаходження, особу, поведінку, дії людини. Людей, кажуть в Humans Rights Watch, треба повідомляти, що їх дані зібрані і коли вони будуть деактивовані. Для цього слід розробити суворі протоколи безпеки.

Конституція Вірменії захищає право на конфіденційність телекомунікацій та медичної інформації, як і міжнародне право.

Сербія: спроба впливу на інформацію

Сербська поліція / Фото balkaninsight

Очільниця уряду Сербії Ана Брнабіч повідомила, що скандальний указ про надання контролю за інформацією про спалах коронавірусу буде скасований 2-го квітня. Це сталося після затримання журналістки Ани Лаліч в місті Нови-Сад. Вона розповіла, що у великій лікарні не вистачає захисного спорядження та потрібним чином навченого персоналу. Ана працювала на приватне новинне видання Nova.rs, її відпустили після допиту.

Інший погляд Японія та коронавірус: чи можливо перемогти COVID-19 без карантину

Прем'єрміністр сказала, що робить це для того, "щоб не було жодної тіні на нашу роботу". Якби указ таки продовжив дію, вся інформація мала надходити лише від офсу Брнабіч або уповноважених на це людей. Постанова викликала критику з боку ОБСЄ та Асоціації сербських ЗМІ. Тим часом, лікарня, про яку розповідала Ана Лаліч, подала в суд за наклеп.

Але дійсно, багато лікарень в Сербії мали нестачу обладнання та персоналу. Уряд попросив про допомогу Китай та Євросоюз, але найбільш активно допомогла Росія. Влада закрила кордони та ввела комендантську годину і надзвичайний стан.

Опозиція та правозахист звинувачують президента країни Александра Вучіча в утисках свободи слова та вільних ЗМІ, нападах на журналістів та політичних опонентів, корупції, зв'язках з організованою злочинністю. Президент відкинув звинувачення, але Сербії у цьому році ще треба провести вибори до парламенту.