"Бомбосховищ" більше не існує

""Бомбосховища" перестали використовувати та будувати майже одразу після Другої світової війни. У них більше не було потреб", – каже Віктор Коцюба, в.о. начальника відділу з питань цивільного захисту Святошинської районної в м. Києві держадміністрації.

Коцюба: "Плита тут знаходиться ще "з часів ЖЕКу". Залишилася, бо її шкода викидати" / Фото – 24 канал, Аліна Туришин

Він пояснює, що стратегічні об’єкти для захисту від бомб та снарядів з часом стали сховищами, спорудами подвійного призначення або ж найпростішими укриттями. Останні два види захисних споруд у мирний час використовують для господарських, культурних і побутових потреб містян.

Тільки ж ви не вказуйте адресу та номер сховища. Це конфіденційна інформація, – наголошує Віталій Іванченко, начальник відділу захисту населення Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Погоджуємося та вже за мить спускаємося до одного зі сховищ столиці. Воно знаходиться на базі комунального підприємства – керуючої компанії, яка надає послуги з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

У столиці споруди цивільного захисту за призначенням не використовували ще з часів Другої світової війни / Фото – 24 канал, Аліна Туришин

Читайте також Міноборони показало техніку, яка візьме участь у параді до Дня Незалежності

Подорож у 80-ті

Під землею час немов зупинився. Інтер’єр споруди переносить у радянське минуле – часи Черненка та Горбачова. "Цей об’єкт цивільного захисту побудували у 1985-му", – розповідає Коцюба.

Він запевняє, що у сховищі другого класу є все необхідне – кімнати для сидіння, вода, санвузол, запасний вихід, системи вентиляції та освітлення, електрощитова.

Коцюба: "У Радянському Союзі будівлю б не прийняли в експлуатацію, якби будівельники не дотрималися всіх норм" / Фото – 24 канал, Аліна Туришин

350 людей можуть перебувати у такому приміщенні не менше 48 годин у разі надзвичайної ситуації техногенного, природного та воєнного характерів, – підкреслює Коцюба.

Цікаво знати

Загалом існує п’ять класів сховищ. У таких спорудах насамперед мають укриватися співробітники підприємств і установ, які працюють в особливий період, зокрема:

  • працівники найбільшої працюючої зміни, які забезпечують життєдіяльність в особливий період;
  • чергова служба;
  • хворі;
  • медики.

У коридорі споруди нашу увагу привертає кухонна плита. Запитуємо, чи можна нею користуватися.

Законодавчою базою не передбачено. Плита тут знаходиться ще "з часів ЖЕКу". Залишилася, бо її шкода викидати, – розповідає в.о. начальника відділу з питань цивільного захисту Святошинської РДА.

Йдемо далі. У двох кімнатах розташовані лави та столи. В одній з них є й чимало металобрухту – "система зв’язку", яка ще з 2000-х не працює.

У 90-ті сюди мали змогу телефонувати співробітники ЖЕКу. Зараз уже є телефон та можливість підключитися до інтернету, – каже Коцюба.

Коцюба: "У 90-ті сюди мали змогу телефонувати співробітники ЖЕКу" / Фото – 24 канал, Аліна Туришин

За призначенням не використовували

Споруди цивільного захисту столиці за призначенням не використовували ще з часів Другої світової війни. Зараз ними користуються, тільки щоб тренувати учасників операції Об'єднаних сил, говорить Іванченко.

У сховищі знаходяться три баки для запасів питної води. Кожен може вмістити 500 літрів, підкреслює в.о. начальника відділу з питань цивільного захисту. Він одразу запевняє: "Вода завжди тут є. Її періодично міняють". На прохання продемонструвати, що у баках знаходиться питна вода, нам відповідають: "Єсть всьо, але вода циркулює. Тому…"

У сховищі знаходяться три баки для запасів питної води, кожен з яких може вмістити 500 літрів / Фото – 24 канал, Аліна Туришин

Поряд з баками з водою розташована вбиральня, трохи далі – кімната для вентиляції та запасний вихід. Ключі від нього – у керівництва керуючої компанії, запевняє представник Департаменту.

Повітропроводи та відключення електрики

Коцюба показує, як працюють повітропроводи. "Бачите, це закачка повітря. Фільтри очищують його. Ця система може функціонувати в електричному та ручному режимах", – розповідає він.

Відповідальні за утримання цього об’єкта мають увімкнути систему вентиляції одразу, як тільки сюди зайдуть люди. Сховища другого класу "не забезпечені резервним електроживленням".

У цій споруді немає генераторів, як в сховищах першого класу. Якщо не буде світла, то тут використовуватимуть свічки, ліхтарі, гасові лампи,
– наголошує в.о. начальника відділу з питань цивільного захисту Святошинської РДА.

Відповідальні за утримання сховища мають увімкнути систему вентиляції одразу, як тільки сюди зайдуть люди / Фото – 24 канал, Аліна Туришин

Протягом 12 годин після сигналу про надзвичайну ситуацію у сховищах мають підготувати все необхідне, зокрема, перевірити його на герметичність, поповнити запаси медикаментів, доукомплектувати відповідними інструментами, вивезти громіздке устаткування.

До речі, хімічно небезпечні об’єкти у столиці відсутні. Тому поняття "протирадіаційне укриття" у Києві немає. Та й у доктрині світовій не передбачається ядерна війна. Це вам кажу, як колишній військовий,
– додає Іванченко.

Насправді ж зараз хімічно небезпечних об’єктів у столиці налічується 18, а в 2020 році було 20, повідомили в Департаменті муніципальної безпеки.

Для захисту населення можна використовувати не тільки спеціально побудовані споруди, а й будівлі господарського призначення, пристосовані під укриття, і звичайні житлові будинки, наголошують у відомстві.

У Києві наразі обліковується понад 500 сховищ / Фото – 24 канал, Аліна Туришин

Під грифом "Секретно"

При проєктуванні сховищ закладається “запас міцності, який споруда має витримати під час бомбардувань та артилерійських обстрілів”, каже Коцюба.

Всю інформацію прописано в паспорті об’єкта, однак я не можу розповсюджувати її, адже вона з обмеженим доступом. У Радянському Союзі будівлю б не прийняли в експлуатацію, якби будівельники не дотрималися всіх норм, заспокоює він.

У Департаменті муніципальної безпеки КМДА не знають, скільки засобів захисту є у споруді / Фото – 24 канал, Аліна Туришин

Прямуємо до ще однієї кімнати. У ній знаходиться архів керуючої компанії, а також індивідуальні засоби захисту – протигази та фільтри. Їх використовуватимуть у разі надзвичайної ситуації техногенного характеру. Іванченко не знає скільки засобів захисту є в споруді. Однак він запевняє: "Вони хоч і радянські, але й зараз прекрасно працюють".

Дві сторони одного приміщення

Вирушаємо вже до споруди подвійного призначання – паркінгу. Він знаходиться за адресою: проспект Перемоги, 125. У мирний час території паркінгів можуть використовувати приватні компанії. Проте у разі надзвичайних ситуацій вони зобов’язані забезпечити укриття населення, наголошує Коцюба.

На перший погляд, цей об’єкт цивільного захисту нічим не відрізняється від звичайного гаража чи автостоянки. Поряд з ним розташовані дитячий майданчик та чимало багатоквартирних будинків.

У Києві деякі паркінги є спорудами подвійного призначення / Фото – 24 канал, Аліна Туришин

Заходимо всередину. Нас одразу зустрічає охоронець. Зараз він тут головний. "Директора немає. Поїхав у справах", – пояснює сторож. Усередині паркінгу – автівки різних марок та мотоцикли. Лавок майже немає, але є аптечка та один ліхтарик.

Тут можуть укритися до двох тисяч людей. Є туалет, вода, працює сигналізація, вентиляційна система. У разі небезпеки лави дістануть з комори. Відповідальні особи доставлять біотуалети, – говорить в. о. начальника відділу з питань цивільного захисту Святошинської РДА.

За його словами, Держслужба з надзвичайних ситуацій та комісія при Департаменті муніципальної безпеки регулярно перевіряють споруди подвійного призначення. Якщо приватні компанії не виконують прописані вимоги, то їх спочатку попередять. Потім же можуть притягнути до відповідальності, зокрема й до кримінальної.

Коцюба запевняє, що у разі надзвичайної ситуації відповідальні особи доставлять біотуалети / Фото – 24 канал, Аліна Туришин

Начальник відділу захисту населення і території жаліється, що "нехороші люди" постійно прориваються до об’єктів цивільного захисту. Безхатченки використовують ці споруди для ночівлі, але більшість – займається крадіжками.

Деякі сховища перебувають у жахливому стані через такі кадри. Усередині все роздовбано. Хтось спеціально нищить. Кожен випадок індивідуальний,
– говорить Іванченко.

Найчастіше зникають таблички з контактами керівництва споруд. "Куди вони діваються? Для когось стають "сувенірами", – сміється Коцюба.

У Києві обліковується 355 підземних автопаркінгів / Фото – 24 канал, Аліна Туришин

У Департаменті муніципальної безпеки підкреслюють, що в держбюджеті не закладено коштів для ремонту споруд цивільного захисту. Тому як правило на це виділяють гроші приватні компанії.

Наразі в Києві обліковується:

  • понад 500 сховищ;
  • 658 споруд подвійного призначення – 355 підземних автопаркінгів, 256 підземних переходів та 47 підземних приміщень метрополітену;
  • 3741 найпростіших укриттів – цокольних та підвальних приміщень.

Інформація про місця укриття населення в підземному просторі столиці можна продивитися за посиланням.