Деколонізація в Україні: що вдалося зробити та хто перешкоджає цьому процесу

Юлія Харченко

Основні тези

За три роки деколонізації в Україні перейменовано 26 000 вулиць та 513 населених пунктів, демонтовано понад 1300 пам'ятників.
Попри успіхи, питання культурної спадщини залишається складним, зокрема через символіку російської імперії, а деякі райони та міста ще чекають перейменування.

Як в Україні проходить деколонізація / Колаж 24 Каналу, фото Суспільне

За три роки після прийняття закону про деколонізацію Україна змінила назви понад 26 000 вулиць та об'єктів, а також демонтувала 1300 імперських пам'ятників. Попри успіхи, питання об'єктів культурної спадщини та деяких міст залишається невирішеним.

Робота над перейменуванням деяких об'єктів в Україні досі триває. Деталі деколонізації в Україні повідомляє "Голка".

Дивіться також Врятувати Карпати: на сайті ОП петицію до Зеленського опублікували тільки з п'ятої спроби

Які результати деколонізації в Україні?

За три роки реалізації закону про деколонізацію в Україні було перейменовано 26 000 вулиць та інших топонімів, демонтовано понад 1300 пам'ятників російської та радянської символіки, змінено назви 513 населених пунктів і 4 районів. Голова підкомітету Верховної Ради з деколонізації Роман Лозинський зазначив, що закон виконано на 95%, залишаються кількасот топонімів і кілька міст, де перейменування поки не відбулося.

Попри це, народний депутат Володимир В'ятрович наголосив на проблемах із об'єктами культурної спадщини, де досі зберігається символіка російської імперії. Міністерство культури переглянуло статус понад 900 пам'яток і надало дозволи на демонтаж окремих елементів, а ще близько 1000 запитів перебувають на розгляді.

Законопроєкт № 7253, який ініціював Федір Веніславський, був суттєво доопрацьований робочою групою під головуванням Лозинського. На другому читанні лише один депутат проголосував проти, проте десятки утрималися. Через рік після ухвалення закону залишилося перейменувати 333 населених пункти, для чого зареєстрували постанову № 11188. Її ухвалення забракло менше, ніж 20 голосів через блокування частини депутатів, пов'язаних із РПЦ.

Зверніть увагу! Законопроєкт №7253 "Про внесення змін до Закону України "Про географічні назви" щодо деколонізації топонімії та впорядкування використання географічних назв у населених пунктах України" забороняє поширення символіки російської імперської політики на всій території України.

Також парламент прийняв закон про засади державної політики національної пам'яті, який формує єдину політику пам'яті щодо Голодомору, репресій, війни з Росією та деколонізації. Закон передбачає очищення пам'яток Другої світової війни від радянських символів, встановлення правильних дат та українських написів. Директор Інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров наголосив, що закон є ключовим для національної безпеки під час війни з Росією. Він закріплює основи національної пам’яті, фіксує злочини проти України, формує єдину державну політику пам’яті та зміцнює стійкість суспільства, захищаючи його від російських історичних маніпуляцій і посилюючи роль Інституту.

Наразі процес деколонізації реалізується крок за кроком, а питання перейменування Дніпропетровської й Кіровоградської областей залишається залежним від змін до Конституції після закінчення воєнного стану.

Що ще варто знати про деколонізацію та декомунізацію в Україні?

У серпні 2025 року повідомляли, що Україна планує перейменувати Дніпропетровську та Кіровоградську області в рамках декомунізації. Новими назвами можуть стати Кропивницька для Кіровоградської області та Дніпровська або Січеславська для Дніпропетровської, але зміни потребують змін до Конституції.
Наприкінці 2025 року пам'ятник Тарасу Шевченку, створений на базі колишнього пам'ятника Леніну, перевезли до Національного музею історії України у Другій світовій війні. Цей пам'ятник символізує процеси декомунізації та деколонізації в Україні, відображаючи вибір громади та здатність суспільства трансформувати нав'язані сенси у власні.