Різні шляхи й спільний біль: репортаж з військових цвинтарів Львова, Києва та Дніпра

У цей скорботний день журналісти 24 Каналу відвідали місця останнього спочинку тих, хто своїм життям захистив нашу країну – українських захисників. Про те, як вшановують пам’ять полеглих воїнів у Києві, Львові та Дніпрі – читайте в ексклюзивному репортажі.

Зверніть увагу У пам'ять про них приносили соняхи: ексклюзивний фоторепортаж з виставки "Воїни Світла"

Личаківське кладовище та Марсове поле, Львів

У Львові новітні герої та борці за свободу спочивають на Личаківському кладовищі та на Марсовому полі (воно ж Личаківське військове кладовище). На першому хоронили загиблих в АТО та перших полеглих під час повномасштабної війни. Тепер же місцем останнього спочинку захисників та захисниць, які віддали життя за нашу свободу, є саме Марсове поле.

Символізм Марсового поля полягає не тільки в тому, що воно століттями було місцем останнього спочинку учасників різних воєн, але й те, що навпроти нього розташована пологова клініка. З одного боку дороги під прапорами спочивають Герої, а з іншого боку народжується нове життя – ті, котрі житимуть у вільній державі завдяки тим, хто віддав за неї найдорожче, що мав.

Сьогодні у Львові страшенна спека. Усе місто в жовто-блакитних прапорах. На більшості з них зверху чорні стрічки – нагадування про те, що сьогодні День пам'яті.

На Марсовому полі людей небагато. Можливо, через спеку. Десь-не-десь біля могил пораються рідні – поливають квіти, запалюють свічки. Ті, чиї рідні поховані поруч, розмовляють між собою як давні знайомі – вочевидь, горе познайомило їх. Розмови у них про буденне. Час не гоїть рани, але, напевно, до них доводиться звикати, і вони вже не болять так, як колись.

Тут спочивають не тільки воїни зі Львова чи області, але й з інших регіонів. На Марсовому полі, зокрема, спочиває В'ячеслав Ярмак – чоловік родом із Харкова, який майже 10 років прожив разом з дружиною у Львові. До його могили сьогодні, як і майже кожного дня, прийшла мама, якій доводиться жити з великим болем втрати – її молодшого сина розстріляли окупанти поблизу Циркунів, а старший загинув на фронті, боронячи нашу державу на Луганщині.

Він ще в 2014 році рвався на фронт. Тоді, можна сказати, не пустили його. А коли почалась (повномасштабна – 24 Канал) війна – навіть слухати нікого не хотів– пригадує мама воїна.

В'ячеслав загинув 3 грудня 2022 року. Спершу його хотіли поховати у Харкові, проте потім рідні вирішили, що місцем останнього спочинку чоловіка стане Львів – місто, в якому він планував залишитись назавжди й придбати собі тут квартиру. Місто, яке є фактично рідним для його 12-річної доньки.

А ще на кладовище приходять військові – воїни, які у відпустці, провідують своїх побратимів та приносять квіти на їхні могили.

Однак у Львові полеглі в російсько-українській війні спочивають не тільки на Марсовому полі, але й на Личаківському кладовищі – там поруч з українськими січовими стрільцями спочивають загиблі в АТО та полеглі в перші місяці повномасштабного вторгнення.

Цей цвинтар став місцем останнього спочинку зокрема для Василя Сліпака – оперного співака, який загинув під час виконання бойового завдання у 2016 році, боронячи нашу державу на Сході, та Юрія Олійника – нашого колеги, оператора 24 Каналу, який минулого року загинув у Попасній.

На жаль, сьогодні вранці тут безлюдно. Хочеться вірити, що це просто тому, що на вулиці був спекотний ранок, а ближче до вечора люди прийдуть вшановувати Героїв. Кожен, хто боронив чи боронить нашу країну протягом понад 9 років – безсумнівно Герой, і пам'ять про кожного повинна жити завжди, адже кожен із них давав відсіч російським окупантам, які зазіхнули на нашу землю.

Берковецьке кладовище, Київ

В столиці нашої держави хоронять Героїв російсько-української війни на різних кладовищах, найбільшим є поховання на Берковецькому цвинтарі у секторі 42. Сьогодні там також було не надто людно, проте подекуди біля могил були рідні полеглих – люди, які майже щодня і за кожної нагоди навідуються туди – до місця, де спочиває частина їхньої душі.

Серед тих, хто назавжди спочив під синьо-жовтим стягом – Кирило Шанава. Сьогодні до нього прийшла мама. Ще у 2014 році родина пізнала біль війни, коли довелося покидати рідний Донецьк. Тоді Кирило ще був неповнолітнім. Коли ж почалась повномасштабна війна – він одразу ж пішов у військкомат.

До вторгнення Кирило багато працював, не мав жодних шкідливих звичок. Хлопець мріяв про фах вчителя історії, однак, на жаль, не судилося – він загинув у бою на Сході. Зараз же матір, яка переживає втрату свого сина, переконана – Україна повинна перемогти, адже у нашої волі вже надзвичайно велика ціна.

Такого бути не може, щоб ми не перемогли. Бо інакше навіщо все це?– переконана матір Кирила.

Біля Кирила спочиває Олександр Баранов – боєць Нацгвардії, який загинув у травні минулого року на Сході. Олександр – родом із міста Бахмут на Донеччині. На жаль, його не могли поховати у рідному місті, тому останній спочинок герой знайшов у Києві.

Батько Олександра – Микола – розповів, що його син воював добровольцем ще з 2014 року і за час війни на Донбасі зазнав поранення. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Олександр доєднався до полку Нацгвардії і знову став на захист своєї держави. На жаль, він загинув під ворожим обстрілом. У відповідь на питання про найяскравіший спогад про сина, Микола відповів коротко – все його життя.

Краснопільський цвинтар, Дніпро

У Дніпрі найчастіше полеглі захисники знаходять свій останній спочинок на Краснопільському кладовищі. У перші роки російсько-української війни кладовище було одним із найбільших поховань загиблих на Донбасі воїнів.

Тут поховані як і воїни з Дніпра та області, так і з інших регіонів, зокрема і тимчасово невпізнані воїни – захисники, останки яких не вдалося ідентифікувати. З тіл взяли зразки для проведення ДНК-тестів, щоб ідентифікувати полеглих, а їх поховали на кладовищі.

Сьогодні тут мало людей. Особливо мало біля могил тих, хто загинув під час АТО та ООС. Однак можна було побачити військових чи поліцейських та навіть цивільних, які сьогодні прийшли віддати шану загиблим. У кожного, хто приходив сьогодні на Краснопільське кладовище, на обличчі можна було побачити біль.

Зокрема, воїни покладали квіти до пам'ятного знаку всім полеглим Героям, який є на кладовищі.