Справжній День перемоги: що та чому святкують 8 травня, а що 9 травня

8 травня 2021, 08:02
Читать новость на русском

У 2021 році світ відзначає 76-ю річницю перемоги над нацизмом, проте частина людей робить це 8 травня, а частина – наступного дня, при цьому – не дуже вдаючись у деталі. Чому так сталося – пояснюємо у статті.

Як так вийшло, що нацисти були одні, а днів перемоги над ними кілька? У такій дихотомії "винні" одразу кілька факторів. Перший – складнощі перекладу та різниця в часі між Європою та СРСР, другий – бажання Сталіна відокремити "свою перемогу".

Читайте також Доля 9 травня: як Росія ізолювала себе "громадянською релігією"

Чому Німеччина капітулювала

Німецькі війська були розбиті союзниками по антигітлерівській коаліції навесні 1945 року: 25 квітня американські та радянські війська зустрілися на Ельбі, 27 квітня проти нацистів повстала "колиска НСДАП" – Баварія, 30 квітня Гітлер покінчив життя самогубством, 2 травня Червона Армія штурмом взяла столицю Третього Рейху – Берлін.

Берлін у травні 1945-го / Фото Аркадія Шайхета, МАММ / МДФ

Централізований спротив нацистів союзникам було зламано, хоч і залишалися деякі осередки бойових дій, наприклад, у Празі, Австрії, Північній Італії, Нідерландах і Данії. У таких умовах в ніч на 7 травня 1945 року генерал-полковник Альфред Йодль від імені Вермахту підписав Акт про капітуляцію.

Перша капітуляція

Це сталося о 2:41 годині ночі за центральноєвропейським часом (різниця з Москвою – 2 години) у французькому місті Реймс у ставці командувача армій союзників Двайта Ейзенхауера.

Згідно з документом, розробленого штабом Ейзенхауера, капітуляція німецьких військ набрали чинності наступного дня – 8 травня о 23:01 (тобто – о 1:01 9 травня по Москві). Капітуляцію нацистів прийняли генерал-лейтенант армії США Волтер Сміт і генерал-майор Червоної Армії Іван Суслопаров.

Союзники після підписання Ремського акту / Фото Naval History and Heritage Command

Згодом Суслопаров отримав від Сталіна телеграму про заборону підписувати капітуляцію. Але вона запізнилася – на документі вже стояв підпис представника СРСР.

Друга капітуляція

Радянський Союз вважав, що підписання капітуляції на території, яку контролює не Червона Армія, а американці, підриває престиж Сталіна та применшую радянський внесок у перемогу над нацистами. На догоду Сталіну союзникам довелося переграти ситуацію й була "вигадана" друга капітуляція.

Так Реймський акт в радянській, а згодом російській історичній науці став "попереднім протоколом капітуляції", хоча таким ніколи не був.

За наполяганням СРСР інформація про капітуляцію Третього Рейху залишалась таємною – журналістам, які були присутні на церемонії у Реймсі, було заборонено повідомляти про подію не раніше, ніж за 36 годин, тобто о 15:00 8 травня 1945 року.

Читайте також Депутат ОПЗЖ оскандалився білбордом до 9 травня

Німецька сторона по обіді 7 травня публічно заявила про капітуляцію у радіозверненні до громадян й лише наступного дня західні ЗМІ повідомили про Перемогу.

Що відбулось 8 травня

8 травня о 15:15 за центральноєвропейським часом прем’єр Великої Британії сер Вінстон Черчилль звернувся до нації та офіційно об’явив радісну новину. Також він анонсував наступну процедуру ратифікації Акту.

Спеціально для СРСР у передмісті Берліна Карлхорсті було проведено другу церемонію капітуляції Німеччини.

Вона відбулася ввечері 8 травня 1945 року.

Новий документ було підписано 8 травня. Від німецької сторони Акт підписували генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель (начальник штабу Верховного командування Вермахту), представник Люфтваффе генерал-полковник Ганс-Юрген Штумпф і представник ВМС адмірал Ганс фон Фріденбург.

Від імені СРСР Акт про безумовну капітуляцію Німеччини підписав маршал Георгій Жуков. Від імені союзників документ засвідчили генерал Спаатс і генерал Жан де Лотр де Тассіньї.

Жуков і Кейтель на легендарних фото Євгенія Халдея – 8 травня 1945 року / Фото МАММ / МДФ

Фото МАММ / МДФ

Оскільки в Реймсі було підписано лише текст капітуляції англійською мовою у Карлхості виникла проблеми з його точним перекладом на російську – через це було втрачено час й підписання документу затягнулося.

Що відбулось 9 травня

  • Другий документ про капітуляцію фактично повторював текст попереднього й передбачав припинення бойових дій о 23:01 8 травня за центральноєвропейським часом. Через різницю у часі в СРСР це вже було 9 травня.
  • Коли Акт нарешті підписали всі сторони, в Європі вже фактично почалося перемир'я й воно тривало понад 40 хвилин.
  • 9 травня о 2:10 за московським часом легендарний радянський диктор Юрій Левітан повідомив мешканцям СРСР про капітуляцію Німеччини.
  • Ввечері 9 травня в ефір вийшов особисто Сталін й повідомив про перемогу. За годину після радіозвернення Сталіна відбувся салют перемоги.
  • Радянський Союз залишався у стані війни з Німеччиною ще 10 років – лише у січні 1955-го, коли Сталіна вже не було на цьому світі, СРСР та Німеччина підписали мирний договір.

"День Перемоги"

В Європі та США День перемоги над нацизмом відзначають 8 травня у форматі дня пам’яті.

У Москві вирішили святкувати окремо від колишніх союзників й почали відзначати не день підписання Акту про капітуляцію Німеччини, а тоді, коли про це повідомили радянському народові.

Важливо Корюківська трагедія: злочин нацистів за мовчазної згоди радянських партизанів

У СРСР "День Перемоги" відзначали як свято з 1945 по 1947 роки. Наступного року свято було фактично скасовано та перетворилося на звичайний робочий день, адже святкувати по суті не було чого – СРСР втратив десятки мільйонів людей, країна лежала у руїнах, люди вмирали від голоду, а кремлівським старцям не вдалося захопити всю Європу та зробити її полігоном для соціальних експериментів. Західний світ не піддався на шантаж СРСР і тому Кремля довелося будувати "Залізну завісу".

Лише 1965 року за часів Брежнєва "9 травня" знову стало святковим – тоді почалося формування "культу перемоги". Перемога у другій світовій війні стала центральним епізодом історичної пам’яті СРСР та ідеологічною зброєю у форматі "м’якої сили".

Як "9 травня" стало ідеологічною зброєю:

У 2004 році ООН визначила 8 і 9 травня як дні пам’яті та примирення.

У Росії за часів Путіна "культ перемоги" було відновлено й він набув макабричних масштабів, став "скрєпою" і перетворився на фарс. При цьому фокус з ветеранів Другою світової та жахливих втрат було замінено на прославлення мудрості вождів і велич держави, страшні жертви нині подаються не як трагедія та наслідок злочинних помилок радянської влади, а як необхідний атрибут "побєдобєсія".

Путінський "День перемоги":

День перемоги над нацизмом в Україні

Після завершення Другої Світової війни українські землі залишилися під владою тоталітарної Москви, а тому всі рішення щодо свят та того, як і коли їх потрібно святкувати, були уніфіковані.

До теми Реформа із запізненням та миттєвим ефектом: як змінили Україну 6 років декомунізації

Подібна ситуація довго залишалась і після здобуття Україною Незалежності в 1991 році. Українська влада рухалася у форваторі Росії й не бажала змін. Росія цим активно користувалася й намагалася всіма силами нав’язати власні погляди на історію та історичну пам’ять.

Символом ідеологічної агресії росіян стала так звана "георгіївська стрічка". Колишній символ часів Російської імперії та нацистських колаборантів власівців за часів Путіна перетворився на символ перемогу СРСР у війні з нацизмом, хоч ніколи таким не був. В самому СРСР на противагу власівській георгіївській стрічці була запроваджена гвардійська стрічка – подібна до неї, але з характерними відмінностями. Але сучасні російські пропагандисти відмовились від неї й зробили вибір на користь союзників нацистів.

Два різних "9 травня":

Вийшло символічно. Саме георгіївська стрічка стала прикметною відзнакою російських окупантів та їх проксі при захопленні Криму, а також на Донбасі та інших українських місцинах, охоплених інфекцією "руської весни" 2014 року. З того часу символ "руського миру" отримав нову й дуже влучну назву – "колорадська стрічка".

Важливо День перемоги чи День пам'яті: що відзначають в Україні 8 – 9 травня та коли вихідний

Лише після відкритої воєнної агресії Росії проти України в нашій державі зрозуміли, що підступний ворог крім військової веде й ідеологічну агресію, а тому забажали відмежуватись від російського "побєдобєсія".

У 2015 році в Україні почалася довгоочікувана декомунізація – тоді ж було встановлено День пам'яті та примирення. Його відзначають 8 травня у європейському форматі - тобто без помпезних і пафосних парадів та з пронизливим закликом – "Ніколи знову".

Пам'ятаємо – перемагаємо:

Також з 2015 року змінилося наповнення свята 9 травня – замість радянського "Дня Перемоги" з’явився День перемоги над нацизмом у Другій світовій. "Побєдобесіє" в Україні нині поза законом, натомість держава закликає вшанувати ветеранів великої війни та по-людськи згадати всіх загиблих. Слоганом свята стало гасло "Пам'ятаємо – перемагаємо". Воно нагадує про страшну війну, а також не дає забути, що війна в Україні наразі триває – українські землі захоплені ворогом, але, як і в 1945 році, українці переможуть.