Онлайн Редакція Вакансії Контакти Ігри Гороскоп
8 травня, 20:00
14

Справжній День перемоги: що й чому святкують 8 травня, а що 9 травня

У 2026 році світ відзначає 81 роковини перемоги над нацизмом. Частина людей робить це 8 травня, а частина – наступного дня, при цьому – не надто вдаючись у деталі. Як так вийшло, що нацисти були одні, а днів перемоги над ними кілька?

У таких розбіжностях "винні" відразу кілька факторів. Перший – складнощі перекладу та різниця в часі між Європою та СРСР, другий – бажання Сталіна відокремити "свою перемогу". Детальне пояснення історичних причин цього – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Читайте також Їде лише Лукашенко: лідери країн колишнього СРСР проігнорували парад 9 травня у Москві

Німецькі війська були розбиті союзниками по антигітлерівській коаліції навесні 1945 року: 25 квітня американські та радянські війська зустрілися на Ельбі, 27 – 28 квітня пройшла Акція за свободу Баварії, 30 квітня Гітлер покінчив життя самогубством, 2 травня Червона Армія штурмом взяла столицю Третього Рейху – Берлін.


Берлін у травні 1945-го / Фото Аркадія Шайхета, МАММ / МДФ

Централізований спротив нацистів союзникам було зламано, хоч і залишалися деякі осередки бойових дій, наприклад, у Празі, Австрії, Північній Італії, Нідерландах і Данії.

У таких умовах в ніч на 7 травня 1945 року генерал-полковник Альфред Йодль від імені Вермахту підписав Акт Німеччини про капітуляцію

Це сталося о 2:41 годині ночі за центральноєвропейським часом (різниця з Москвою – 2 години) у французькому місті Реймс у ставці командувача армій союзників Дуайта Ейзенхауера.

Згідно з документом, розробленого штабом Ейзенхауера, капітуляція німецьких військ набрала чинності наступного дня – 8 травня о 23:01 (тобто – о 1:01 9 травня по Москві).

Капітуляцію нацистів прийняли генерал-лейтенант армії США Волтер Сміт і генерал-майор Червоної Армії Іван Суслопаров. Цей документ у науці відомий як Реймський акт.


Союзники після підписання Ремського акту / Фото Naval History and Heritage Command

Згодом генерал Суслопаров отримав від Сталіна телеграму про заборону підписувати капітуляцію. Але вона запізнилася – на документі вже стояв підпис представника СРСР.

Мотивація Сталіна була наступна: Радянський Союз вважав, що підписання капітуляції на території, яку контролює не Червона Армія (а американці), підриває престиж Сталіна та применшує радянський внесок у перемогу над нацистами.

Союзники в такий урочистий момент вирішили не дратувати росіян й пішли на формальні поступки.

На догоду Сталіну союзникам довелося переграти ситуацію й була "вигадана" друга капітуляція. Фактично це була "постановка".

Проте, Реймський акт у радянській, а згодом російській історичній науці став "попереднім протоколом капітуляції", хоча таким ніколи не був.

За наполяганням СРСР інформація про капітуляцію Третього Рейху залишалась таємною – журналістам, які були присутні на церемонії у Реймсі, було заборонено повідомляти про подію не раніше, ніж за 36 годин, тобто о 15:00 8 травня 1945 року.

Читайте також Депутат ОПЗЖ оскандалився білбордом до 9 травня

Німецька сторона по обіді 7 травня публічно заявила про капітуляцію у радіозверненні до громадян й лише наступного дня західні ЗМІ повідомили про Перемогу.

8 травня о 15:15 за центральноєвропейським часом прем'єр Великої Британії сер Вінстон Черчилль звернувся до нації та офіційно оголосив радісну новину. Також він анонсував наступну процедуру ратифікації акту.

Спеціально для СРСР у передмісті Берліна Карлхорсті було проведено другу церемонію капітуляції Німеччини.

Вона відбулася ввечері 8 травня 1945 року.

Новий документ було підписано 8 травня. Від німецької сторони акт підписували:

  • генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель (начальник штабу Верховного командування Вермахту);

  • представник Люфтваффе генерал-полковник Ганс-Юрген Штумпф;

  • представник ВМС адмірал Ганс фон Фріденбург.

Від імені СРСР Акт про безумовну капітуляцію Німеччини підписав маршал Георгій Жуков.

Від імені союзників документ засвідчили генерал Карл Спаатс і генерал Жан де Латр де Тассіньї.


Жуков і Кейтель на легендарних фото уродженця Донецька Євгенія Халдея – 8 травня 1945 року / Фото МАММ / МДФ


Фото МАММ / МДФ

Оскільки в Реймсі було підписано лише текст капітуляції англійською мовою у Карлхості виникла проблеми з його точним перекладом на російську – через це було втрачено час й підписання документа затягнулося до ночі.

Другий документ про капітуляцію фактично повторював текст попереднього й передбачав припинення бойових дій о 23:01 8 травня за центральноєвропейським часом. Але через різницю у часі в СРСР це вже було 9 травня.

Коли акт нарешті підписали всі сторони, в Європі вже фактично почалося перемир'я й воно тривало понад 40 хвилин. 9 травня о 2:10 за московським часом радянський диктор Юрій Левітан нарешті повідомив мешканцям СРСР про капітуляцію Німеччини.

Ввечері 9 травня в ефір вийшов особисто Сталін й повідомив про перемогу. За годину після радіозвернення Сталіна відбувся салют перемоги.

Радянський Союз залишався у стані війни з Німеччиною ще 10 років – лише в січні 1955-го, коли Сталіна вже не було на цьому світі, СРСР та Німеччина підписали мирний договір.

В Європі та США День перемоги над нацизмом відзначають 8 травня у форматі Дня пам'яті.

У 1945 стався цікавий прецедент – у Португалії 3 травня офіційно проголосили траур за Гітлером, а 8 травня також офіційно відсвяткували разом з усією Європою День Перемоги.

У Москві вирішили святкувати окремо від колишніх союзників й почали відзначати не день підписання Акту про капітуляцію Німеччини, а тоді, коли про це повідомили радянському народові. Тобто не юридичний факт, а час, коли про нього розповів пан Левітан.

Росіяни на 9 травня святкують річницю промови Левітана на радіо: дивіться відео

У СРСР "День Перемоги" відзначали як свято з 1945 по 1947 роки. Наступного року свято було фактично скасовано та перетворилося на звичайний робочий день, адже святкувати по суті не було чого – СРСР втратив десятки мільйонів людей, країна лежала у руїнах, люди вмирали від голоду, а кремлівським старцям не вдалося захопити всю Європу та зробити її полігоном для соціальних експериментів. Західний світ не піддався на шантаж СРСР і тому Кремлю довелося будувати "Залізну завісу".

Важливо Корюківська трагедія: злочин нацистів за мовчазної згоди радянських партизанів

Лише 1965 року за часів Брежнєва "9 травня" знову стало святковим – тоді почалося формування "культу перемоги". Перемога у Другій світовій війні стала центральним епізодом історичної пам’яті СРСР та ідеологічною зброєю у форматі "м’якої сили".

Як "9 травня" стало ідеологічною зброєю: дивіться відео


У 2004 році ООН дипломатично визначила 8 і 9 травня як дні пам'яті та примирення.

У Росії за часів Путіна "культ перемоги" було відновлено й він набув макабричних масштабів, став "скрєпою" і перетворився на фарс.

При цьому фокус з ветеранів Другою світової та жахливих втрат було замінено на прославлення мудрості вождів і велич держави, страшні жертви нині подаються не як трагедія та наслідок злочинних помилок радянської влади, а як необхідний атрибут "побєдобєсія".

Путінський "День перемоги": дивіться відео

У путінській традиції страшну трагедію перетворили на свято з елементами шоу. Слоганом росіян стало "Можемо повторити". При цьому повторяти росіяни збиралися насправді. У 2010 році Путін цинічно заявив, що Росія перемогла у війні у без участі України (не кажучи вже про лендліз), а у 2014 році Росія взагалі напала на Україну.

Під агресію було підведено ідеологію ніби продовження битви проти нацистів, тільки тепер росіяни знайшли їх не в Німеччині, а в Україні. І це при тому, що на початку Другої світової СРСР був союзником Гітлера, а Сталін підіймав бокали за його здоров'я.

Повномасштабна агресія Росії проти України у 2022 році також почалася під крики "можемо повторити" і гаслами про боротьбу з "нацистами". Пропаганда старанно малювала з "СВО" нову "велику вітчизняну війну", але сама загнала себе у пастку. Бо напала та робила жахливі воєнні злочини саме Росія. 11 січня 2026 російська "СВО" офіційна стала довшою за "велику вітчизняну" й перевалила за 1418 днів.

Після цього навіть простим росіянам стало зрозуміло, що "король голий", а Росія нічого не "може повторити". Це переконання посилилось після нової кризи для РФ на фронті й активізації українських дронів і ракет в російських тилах.

Апофеозом неспроможності керівництва Росії стала історія з парадом на Красній площі 9 травня 2026 року. Росіяни буквально просили Україну про дозвіл на його проведення, відмовились від залучення техніки та курсантів. Заборонили доступ преси та вимкнули інтернет, злякавшись українських дронів.

На жаль, через 81 рік ми знову змушені зупиняти зло – теж тотальне, яке не приносить нічого, крім руїн та знущань, і яке засноване на аналогічній ідеології ненависті. Оновлена версія нацизму, що має маркування: "сделано в России". Здолати таку російську агресію сьогодні може і має об’єднаний вільний світ. І я вдячний усім, хто допомагає нам захищати життя. Вдячний усім, хто не дає цьому російському режиму диктувати світові, що буде далі. Захист життя людей та свободи народів від Путіна – це абсолютно достойне вшанування памʼяті тих, хто не дозволив Гітлеру підкорити Європу і світ, 
– президент України у зверненні до нації 8 травня 2026 року констатує, що зло, яке світ переміг 81 рік тому, повернулося.

Після завершення Другої Світової війни українські землі залишилися під владою тоталітарної Москви, а тому всі рішення щодо свят та того, як і коли їх потрібно святкувати, були уніфіковані.

До теми Реформа із запізненням та миттєвим ефектом: як змінили Україну 6 років декомунізації

Подібна ситуація довго залишалась і після здобуття Україною Незалежності в 1991 році. Українська влада рухалася у форваторі Росії й не бажала змін. Росія цим активно користувалася й намагалася всіма силами нав’язати власні погляди на історію та історичну пам’ять.

Символом ідеологічної агресії росіян стала так звана "георгіївська стрічка". Колишній символ часів Російської імперії та нацистських колаборантів власівців за часів Путіна перетворився на символ перемогу СРСР у війні з нацизмом, хоч ніколи таким не був.

У самому СРСР на противагу власівській георгіївській стрічці була запроваджена гвардійська стрічка – подібна до неї, але з характерними відмінностями. Але сучасні російські пропагандисти відмовились від неї й зробили вибір на користь союзників нацистів.

Два різних "9 травня":

 

Вийшло символічно. Саме георгіївська стрічка стала прикметною відзнакою російських окупантів та їх проксі при захопленні Криму, а також на Донбасі та інших українських місцинах, охоплених інфекцією "руської весни" 2014 року. З того часу символ "руського миру" отримав нову й дуже влучну назву – "колорадська стрічка".

Важливо День Перемоги чи День пам'яті: що відзначають в Україні 8 – 9 травня та коли вихідний

Лише після відкритої воєнної агресії Росії проти України в нашій державі зрозуміли, що підступний ворог крім військової веде й ідеологічну агресію, а тому забажали відмежуватись від російського "побєдобєсія".

У 2015 році в Україні почалася довгоочікувана декомунізація – тоді ж було встановлено День пам'яті та примирення. Його відзначають 8 травня у європейському форматі – тобто без помпезних і пафосних парадів та з пронизливим закликом – "Ніколи знову".

Пам'ятаємо – перемагаємо:

 

Також з 2015 року змінилося наповнення свята 9 травня – замість радянського "Дня Перемоги" з’явився День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій. "Побєдобесіє" в Україні нині поза законом, натомість держава закликає вшанувати ветеранів великої війни та по-людськи згадати всіх загиблих.

Новим слоганом свята стало гасло "Пам'ятаємо – перемагаємо". Воно нагадує про страшну війну, а також не дає забути, що війна в Україні наразі триває – українські землі захоплені ворогом, але, як і в 1945 році, українці переможуть.

Часті питання

Чому існує два різні дні святкування перемоги над нацизмом?

Існування двох різних днів святкування перемоги над нацизмом пояснюється різницею в часі та політичними мотивами. Перша капітуляція Німеччини була підписана 7 травня 1945 року в Реймсі, що набрала чинності 8 травня за центральноєвропейським часом. Однак через різницю в часі в СРСР це вже було 9 травня. Сталін наполягав на окремій церемонії капітуляції, яка відбулася в Берліні 8 травня, і це стало підставою для святкування 9 травня в СРСР.

Як політичні рішення вплинули на святкування Дня Перемоги в різних країнах?

Політичні рішення, зокрема бажання Сталіна підкреслити роль СРСР у перемозі, призвели до того, що в СРСР святкування перемоги перенесено на 9 травня. У Європі та США День Перемоги святкують 8 травня. СРСР намагався зміцнити свою ідеологічну позицію, створивши окреме святкування, що згодом стало частиною політичної культури Росії.

Чому Росія відзначає День Перемоги з великими урочистостями?

Росія відзначає День Перемоги з великими урочистостями через вплив радянської ідеології, яка перетворила перемогу у Другій світовій війні на центральний елемент національної пам'яті. За часів Путіна цей культ перемоги був відновлений і перетворився на важливий інструмент державної пропаганди, підкреслюючи велич держави та мудрість її керівників.

Як радянська та російська історична політика вплинула на сприйняття Дня Перемоги?

Радянська та російська історична політика значно вплинули на сприйняття Дня Перемоги, зокрема через акцент на ролі СРСР у перемозі над нацизмом і створення окремого святкування 9 травня. Радянське керівництво, зокрема Сталін, прагнуло підкреслити унікальність своєї перемоги та відзначати її окремо від союзників, що призвело до виникнення двох дат святкування. У сучасній Росії під керівництвом Путіна цей день перетворився на важливий елемент державної ідеології, що підкреслює велич держави та військову міць, часто з елементами пропаганди та реваншизму.

Як відбувалося підписання капітуляції Німеччини та чому були два акти капітуляції?

Перше підписання капітуляції відбулося 7 травня 1945 року в Реймсі, Франція, де генерал-полковник Альфред Йодль підписав Акт Німеччини про капітуляцію від імені Вермахту. Це було зроблено в присутності союзників, але Радянський Союз вимагав окремої церемонії на території, яку контролювала Червона Армія, щоб підкреслити свій внесок у перемогу. Тому 8 травня в Карлсгорсті біля Берліна відбулася друга церемонія, де маршал Георгій Жуков підписав новий документ про капітуляцію, що офіційно вступив у силу 9 травня за московським часом.

Пов'язані теми: