Битись з ворогом до останнього подиху – це був їхній свідомий вибір, – мати полеглого захисника
Після 8 років захисту Батьківщини Владислав вирішив звільнитись та розпочати мирне й цивільне життя. Проте повномасштабне вторгнення Росії в Україну змінило його плани.
Владислав мріяв опанувати професію дизайнера інтер'єру, створити сім'ю, завести дітей. Проте загинув, захищаючи рідний Маріуполь. Про це під час фотовистави "Янголи Маріуполя" розповіла мама захисника, повідомляє 24 канал.
До теми У День захисників Зеленський ушанував воїнів, які віддали життя за Україну: чуттєве відео
Деякі речі виявились ще страшнішими, ніж втрата дитини
Мама Владислава мріяла про те, як він повернеться додому, що вона приготує для улюбленого сина, щоб порадувати його. Проте цим мріям вже не судилося здійснитися.
Я мріяла, як зустріну, які смаколики приготую, яке буде свято. Це мрії багатьох батьків з нашої родини захисників Азовсталі, яким не судилось здійснитись… Ми не знаємо, як вгамувати нестерпний біль втрати, як усвідомити, що ми більше ніколи не обіймемо найріднішу людину,
– сказала вона.
Вона зізналась, що ще страшнішим за смерть дитини для батьків виявилось не мати змогу належно поховати свою дитину й провести її в останню путь.
Завжди думала, що найстрашніше для батьків – це поховати власну дитину, але ця війна показала більш страшні речі. Багато хто з нас не зможуть поховати, попрощатись і з пошаною провести в останній шлях наших рідних. Але ми повинні продовжити жити, зціпивши зуби, витираючи сльози та ледь вгамовуючи нестерпний біль втрати. Нам потрібно жити заради їх пам'яті. Хто, як не ми, вшанує їх подвиг у звільненому Маріуполі?,
– сказала мати загиблого героя.
Матір загиблого героя знайшла для себе нову мету
Стримуючи сльози, жінка наголосила, що хлопці та дівчата захищали місто до останнього подиху і потрібно поважати їхній вибір.
Вона розповіла, що з втратою сина її мрії змінилися. Тепер мета її подальшого життя – це пройтись по вулицях українського Маріуполя, де йшли запеклі бої, підійти до школи номер 1, куди вона водила свого ще маленького синочка на карате-до і в стінах якої він прийняв свій останній бій, провести захід пошани біля відновленого Драмтеатру.
Шановні батьки, дружини, сестри, брати, шановна родина захисників Азовсталі. Ми поїдемо в Марік разом, після звільнення, після перемоги. Ця мрія повинна стати поштовхом для подальшого життя, сенсом існування батьків, які втратили найрідніше. Хто, як не ми, розкаже про неймовірний подвиг воїнів, які своїми гарячими серцями, своїми професійними й вмілими діями, своїми життями зупиняли навалу ворога і давали можливість нашим військам боронити державу на інших напрямках? хто, як не ми?,
– сказала мама Владислава.
До теми – зворушливе відео з церемонії вшанування пам'яті полеглих: дивіться відео